Постанова № 9434398, 07.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року <Текст >Справа № 2а-451/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 04.04.2002

ОСОБА_2, договір № 10/12 від 10.12.2009

від відповідача Михайліченко В.М. довіреність 3939/10/10-010 від 09.06.2009

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000321720/2 від 21.09.2009.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява cубєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000321720/2 від 21.09.2009.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000321720/2 від 21.09.2009.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки обох актів є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення незаконними. В Акті перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване повідомлення-рішення, зазначено про порушення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Діяльність позивача в частині сплати прибуткового податку регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а не вказаним вище законом. В оскаржуваному ж повідомленні-рішенні здійснені нарахування податку саме на підставі Декрету. Однак, в Акті перевірки не йдеться про порушення вимог зазначеного вище Декрету.

Крім того, позивач зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач вийшов за межі повноважень, які надані йому законом. Відповідачем встановлено було, що підприємства контрагенти продовжували здійснювати свою підприємницьку діяльність незаконно після скасування їхньої державної реєстрації, але позивач стверджує, що на час укладення з ними договорів та їх реалізації, з оформленням відповідних документів, позивач не міг знати, про наявність відповідних судових рішень, на які посилається відповідач в акті перевірки.

Також в матеріалах перевірки відсутні первинні документи, які б достовірно свідчили про відсутність суб'єктів господарювання в Державному реєстрі підприємств і, зокрема, на дату вчинення певних господарських операцій (в січні, червні, липні та вересні 2008 року). В Акті перевірки відсутні навіть посилання на такі первинні документи. Відповіді, надані ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не є належними доказами відсутності підприємств в Державному реєстрі підприємств на відповідну дату. Згідно чинного законодавства такими належними доказами можуть бути лише витяги з Єдиного Державного реєстру підприємств, установ, організацій на певний період часу.

Представник відповідача проти позовних вимог усно заперечив у повному обсязі, письмових заперечень проти позову суду не надав. Зокрема зазначивши, що відповідно до наданих відповідей від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс», визнано недійсними установчі документи та свідоцтва платників податку на додану вартість з моменту реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України від "Про державну податкову службу в Україні".

Стаття 11-2 цього Закону передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно направлення від 07.05.2009 № 310215, виданого ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, ОСОБА_4 - головним державним податковим ревізором - інспектором сектору КПР відділу оподаткування фізичних осіб, радником податкової служби 3-го рангу, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СГД - фізичної особи ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008.

За результатами перевірки складено акт № 332/172/2212714739 від 28.05.2009 який підписаний з запереченнями та отриманий особисто СГД - фізичною особою ОСОБА_1

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя було прийняте повідомлення-рішення № 0000321720/0 від 10.06.2009, яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 97831,50 грн.

Судом встановлено, що в ході апеляційного оскарження до ДПА в Запорізькій області було призначено проведення повторної перевірки господарської діяльності позивача, за результатами якої складено акт від 17.09.2009 № 569/171/2212714739, яким встановлено порушення :

ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 та п.п17.1.5., п.17.1. ст.17 Закону України №2181 що призвело до заниження податку з доходів з фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у 2008 році на суму 97831,50 грн.;

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя було прийняте повідомлення-рішення № 0000321720/2 від 21.09.2009, яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 97831,50 грн.

За наслідками адміністративного оскарження спірне рішення залишено без змін.

Суд вважає висновки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо виявлених порушень позивачем вимог Закону України необґрунтованими, та, відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход - різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною ДПІУ за погодженням з МНУ та ДКУ по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати це витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 вказаного Закону, - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою.

Згідно з п. 5.2.1 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії

Перевіркою встановлено, що у перевіряємий період позивач відніс на валові витрати товар (жмих соняшника), який придбав у ТОВ «Компанія Промтехконинетальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс» .

ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було направлено запит до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ № 1211/7/17-012 від 12.05.2008 щодо взаємовідносин СГД ОСОБА_1 з ТОВ «Компанія «Промтехконтинентальінвест», відповідно до якого отримано відповідь, а саме: Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2007 визнано недійсними установчі документи та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія» Промтехконтинентальінвест». Установчі документи ТОВ «Компанії» Промтехконтинентальінвест» (ЄДРПОУ 34315888) визнані недійсними з моменту реєстрації, а саме з 17.04.2006.

Також ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було направлено запит до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 1210/7/17-012 від 12.05.2008 щодо взаємовідносин СГД ОСОБА_1 з ТОВ «Явір-Плюс», відповідно до якого отримано відповідь, а саме: постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2007 по справі № 2-2295/07 ТОВ «Явір-Плюс» визнано недійсним з моменту реєстрації (з 01.06.2004), визнано недійсними установчі документи та свідоцтва платника податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до складу валових витрат віднесено вартість послуг, які він отримував від ТОВ «Компанія» Промтехконтинентальінвест» та ТОВ «Явір-Плюс».

Тобто, послуги вказаних контрагентів направлені на реалізацію продукції, а тому безпосередньо повязанні з господарською діяльністю позивача та направленні на збільшення доходу останнього.

Згідно з п.п 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, приписами зазначеного Закону встановлено, що підставою для не включення до валових витрат є випадок відсутності будь-яких розрахункових документів, платіжних документів, тому непідтверджені будь-якими документами суми не можуть бути віднесені до складу валових витрат.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається із доказів, що надані позивачем, вищевказані господарські операції з придбання послуг були належним чином оформлені, а саме: договорами, видатковими та податковими накладними тобто відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, СГД ОСОБА_1 правомірно та без порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат суми сплачених послуг по придбанню товару (жми соняшника) від підприємства ТОВ «Компанія» Промтехконтинентальінвест»: за січень 2008 року 179 160 грн., за червень 2008 року 151 600 грн., за липень 2008 року 175 200 грн.; від підприємства ТОВ «Явір-Плюс»: за вересень 2008 року у розмірі 146250,00 грн.

Крім того, слід зазначити, що згідно листа-відповіді від 02.03.2010 на запит ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, зазначено, що ТОВ «Явір» станом на 02.03.2010 є включеним до ЄДР. Відповіді щодо включення ТОВ «Компанія» Промтехконтинентальінвест» до ЄДР відповідач не надав, такими чином не спростував доводи позивача, щодо наявності в ЄДР вищезазначеного підприємства. Таким чином, позивач не знав и не міг знати про те, що державна реєстрація вищезазначених контрагентів рішенням судів була скасована, у звязку з тим, що всі необхідні документи контрагентами надавалися, а в загальній базі ЄДР ці підприємства на час здійснення операцій були включені до ЄДР. Крім того, платник податку не повинен відповідати за достовірності відомостей, які надає йому контрагент.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган мі сцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача №0000321720/2 від 21.09.2009 про визначення СГД-фізичній особі ОСОБА_1 податкового зобовязання за податком з доходів фізичних осіб у розмірі 97831,50 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20.04.2010.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева