Ухвала суду № 94341364, 22.01.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2816/14-к

Провадження № 1-в/591/2/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - Клімашевської І.В., з участю секретаря – Бундюк Т.Ю., засудженого – ОСОБА_1 , захисника – Руднєва Є.Г., прокурора – Рекуненка Б.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього увязнення, -

В С Т А Н О В И В:

До Зарічного районного суду м. Суми надійшло вказане клопотання ОСОБА_1 , яке мотивовано тим, що вироком Зарічного районного суду м.Суми від 08.12.2014 року він був засуджений до довічного позбавлення волі, та вказаний вирок він оскаржував, у тому числі у суді касаційної інстанції. За таких обставин та відповідно до діючого законодавства просив включити у строк відбування покарання строк, протягом якого він знаходився у Київському СІЗО під час оскарження вироку та участі у касаційному кримінальному провадженні, а саме: період з 04.04.2016 по 04.07.2018 включно, з урахуванням того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі.

У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подане клопотання.

Прокурор у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 просив відмовити, оскільки таке клопотання, на його думку, є безпідставне та необґрунтоване.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Зарічного районного суду м.Суми від 08.12.2014 року за ч.ч.1,2, 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186, п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Вказаний вирок оскаржувався як у суді апеляційної, так і у суді касаційної інстанції.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 11.12.2018 року, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , останньому було зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з 01 листопада 2013 року по 11 лютого 2015 року включно із розрахунку, що один день попереднього ув"язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Тобто, вирок суду набрав законної сили 11.02.2015 року згідно ухвали Апеляційного суду Сумської області, та вищезазначеною ухвалою Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_1 було зараховано у строк відбування покарання строк з дня затримання до дня винесення судом апеляційної інстанції рішення (до дня набрання вироком законної сили).

Водночас, згідно матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 під час відбування покарання у Харківській установі виконання покарань управління ДПтС України в Харківській області (27) за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 08.12.2014 року був етапований 05.04.2016 року до СІЗО м. Києва на час розгляду його касаційної скарги у ВССУ (а.с. 92 –т.8).

Після завершення касаційного розгляду 04.07.2018 року ОСОБА_1 був направлений до Сумського СІЗО (а.с. 84 – т.9).

Як зазначено вище, засуджений просив у клопотанні зарахувати вказаний період з 05.04.2016 по 04.07.2018 року згідно ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) у строк відбування покарання.

Проте, така позиція засудженого не відповідає практиці Верховного суду.

Закрема Постановою ККС ВС від 26 лютого 2020 року у справі № 497/349/16-к (провадження № 51-6198 км 18) висловлена правова позиція, яка полягає у наступному.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднім ув`язненням є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

При цьому в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) у строк попереднього ув`язнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Таким чином, буквальний зміст абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) указує на те, що вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув`язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув`язнення.

При цьому вказівка в пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) на те, що у строк попереднього ув`язнення включається строк «перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження», стосується випадків, коли особа, яка відбуває покарання, до якого вона була засуджена в іншому кримінальному провадженні (іншій кримінальній справі), залишається в установі попереднього ув`язнення або тимчасово переводиться до неї з метою участі в слідчих діях або судовому розгляді нового кримінального провадження, що прирівнюється до попереднього ув`язнення в межах цього нового кримінального провадження до набрання вироком законної сили.

При цьому положення пункті «ґ» ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) не поширюються на час перебування особи в установі попереднього ув`язнення після набрання вироком законної сили, у тому числі у зв`язку з участю в касаційному розгляді відповідного кримінального провадження, у судових засіданнях щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, щодо роз`яснення судового рішення чи виправлення в ньому описки, а також щодо вирішення інших питань, що виникають на стадії виконання вироку, адже після набрання вироком законної сили ув`язнення вже не є попереднім.

Протилежне тлумачення суперечило б самій суті поняття «попереднє ув`язнення».

Таким чином, відповідно до усталеної практики Верховного Суду ( вказаної постанови та інших, зокрема: постанови від 5 квітня 2018 року у справі № 265/2339/14-к, від 3 грудня 2019 року у справі № 537/400/17 тощо) щодо злочину, який вчинено до 20 червня 2017 року включно, період перебування особи в місцях позбавлення волі чи в установах попереднього ув`язнення (для участі в цьому кримінальному провадженні):

- з дня набрання вироком суду першої чи апеляційної інстанції законної сили і до дня ухвалення відповідної постанови Верховним Судом вважається періодом відбування покарання на підставі вироку суду, що набрав законної сили, і не є попереднім ув`язненням, а тому положення ч. 5 ст. 72 КК (у редакції від 26 листопада 2015 року) не підлягають застосуванню до цього періоду.

Враховуючи такі обставини та практику Верховного суд у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 537,539 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування йому у строк відбуття покарання за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 08 грудня 2014 року період перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор» з 04.04.2016 року по 04.07.2018 року, з розрахунку, що один день попереднього увязнення дорівнює двом дням позбавлення волі, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В.Клімашевська