Постанова № 9434092, 05.03.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4055/09/0770

рядок статзвіту 2.11.13

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року 17 год. 00 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представників позивача Подсоліної Л. В. ( дов. № 48 від 19.01.2010 р. ).

представника відповідача Пацкан М. А. ( дов. № 31996/9/10 від 29.12.2009 р. ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства м. Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді закарпатської області визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988, податкового рішення від 22.05.2009 року № 0003611540/1/1746/15-1/03344326/14456 та податкового повідомлення - рішення від 17.07.2009 року №0003611540/2/2368/15-1/03344326/17927 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - юридична особа Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988, податкового рішення від 22.05.2009 року № 0003611540/1/1746/15-1/03344326/14456 та податкового повідомлення - рішення від 17.07.2009 року №0003611540/2/2368/15-1/03344326/17927, якими до нього застосовано штраф за затримку на 51 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 24311,00 грн. у розмірі 4862,20 грн., що становить 20 % від суми податкового зобовязання, мотивуючи неправомірністю таких, оскільки відповідач не вправі вважати погашення податкового боргу за певним видом платежу як зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом.

Крім того, позивач зазначає, що згідно Акту перевірки № 779/15-1 від 30.03.2009 року, назва підприємства значиться як комунальне підприємство «Водоканал», яка не відповідає зазначеному в цьому ж акті коду ЄДРПОУ 03344326, в той же час спірні податкові повідомлення рішення прийняті стосовно комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода», скорочено КП «Водоканал м. Ужгорода».

Крім цього, позивач зазначає, що в податковому повідомленні - рішенні від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988, щодо нарахування штрафної санкції в розмірі 4862,20 грн. зазначено посилання на акт перевірки від 30.04.2009 року № 779/15-1, в той же час як такий датовано 30.03.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених в позовній заві підтримав повністю, дав аналогічні їй пояснення та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що спірні рішення є правомірними, оскільки перевіркою встановлено, прострочення погашення відповідачем податкових зобовязань по податку на прибуток за 11 місяців 2008 року терміном в 51 день, а саме строк сплати 30.12.2008 року , погашено 19.02.2009 року шляхом відображення зменшення податкового боргу у декларації з податку на прибуток від 29.01.2009 року, тобто шляхом зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків цього виду податку з бюджетом. Що стосується інших обставин наведених позивачем, то такі є технічними помилками та не являються підставами для скасування спірних податкових повідомлень рішень. Просив відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ в м. Ужгороді Закарпатської області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на прибуток до бюджету про що свідчить Акт № 779/15-1 від 30.03.2009 року ( а. с. 7).

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2181-III від 21.12.2000 р., сплачено із затримкою в 51 календарний день 24311,00 грн. узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток згідно декларації від 22.12.2008 року № 113523 за 11 місяців 2008 року, а саме строк сплати - 30.12.2008 року, погашено 19.02.2009 року.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988 ( а. с.11), якими до позивача застосовано штраф за затримку на 51 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 24311,00 грн. у розмірі 4862,20 грн., що становить 20 % від суми податкового зобовязання.

За наслідками апеляційного оскарження зазначене рішення було залишено без змін, про що свідчать податкове рішення від 22.05.2009 року № 0003611540/1/1746/15-1/03344326/14456 ( а. с. 12) та податкового повідомлення - рішення від 17.07.2009 року №0003611540/2/2368/15-1/03344326/17927 ( а. с. 13).

Правомірність вищезазначених рішень і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так судом встановлено, що позивач 22.12.2008 року подав податкову декларацію з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, якою самостійно визначив податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 24311,00 грн..

У відповідності до положень статті 5 пункту 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21.12.2000 р. податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З врахуванням вищезазначених норм суд констатує, що строк сплати позивачем узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток , з врахуванням того, що податкова декларація подана ним 22.12.2008 року № 113523 настав 30.12.2008 року.

29.01.2009 року позивачем подано до ДПІ у м. Ужгороді декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік.( а. с. 10), згідно якої позивачем зменшено податковий борг з податку на прибуток в сумі 24311,00 грн., оскільки згідно із Узагальнюючим податковим розясненням положень ЗУ «"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині визначення терміну «погашення податкового боргу»затвердженого наказом ДПА України від 16.07.2003 року № 354 погашення податкового боргу за певним видом платежу до бюджету слід розуміти як зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом, підтверджене відповідним документом.

Таким чином податковим органом правомірно в картці особового рахунку позивача з врахуванням підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону, згідно якого податкові декларації подаються за базовий податковий ( звітний період), що дорівнює, - календарному кварталу або календарному півріччю ( у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного ( податкового ) кварталу ( півріччя), у даному випадку такою датою є 09.02.2009 року, зазначено дату сплати суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації як 19.02.2009 року.

Окрім цього відповідно до п. 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, нарахування узгоджених податкових зобовязань у картках особових рахунків платників податків здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобовязань. Тобто, у даному випадку датою граничного терміну сплати зазначених зобовязань є 19.02.2009 року.

Таким чином судом встановлено, що позивачем прострочено погашення податкових зобовязань з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року терміном в 51 день, оскільки строк сплати зазначеного податкового зобовязання є 30.12.2008 року, а таким погашено 19.02.2009 року.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону про порядок погашення встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до положень статті 1 Закону про порядок погашення визначено поняття податкового зобов'язання, штрафу, пені і податкового боргу, а саме:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

З системного аналізу зазначених норм вбачається що нараховані штрафні санкції є податковим зобов'язанням, після здійснення процедури узгодження, останнє набуває статусу податкового боргу у відповідності до положень Закону про порядок погашення.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону про порядок погашення передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як випливає з матеріалів справи та акту перевірки від 30.03.2009 року податковою службою встановлено порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання.:

За результатами встановлених обставин правопорушень відповідачем в силу положень частини 2 статті пункту 17.1 статті 17 Закону про порядок погашення нараховано і оформлено відповідні податкові зобов'язання у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищезазначене в сукупності суд приходить до висновку про правомірність відповідача при здійсненні нарахування податкового зобов'язання .

Окрім того, суд приходить до висновку, що штрафні санкції застосовані в межах строків, протягом яких можна застосовувати штрафні санкції за даний вид порушення виходячи з наступного.

Згідно зі ст.238 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, Закон України №2181-111 як спеціальний закон з питань оподаткування підлягає переважному застосуванню у спірних правовідносинах у разі, якщо його положення визначають інші строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта застосовується відповідальність за допущені порушення.

Штрафні санкції є одним із видів податкових зобов'язань, оскільки відповідно до п.1.2 ст.1 Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

відповідно до п.1.5 ст.1 Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно з пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, Законом №2181-111 встановлено інші строки, в які може бути визначено податкове зобов'язання (в т.ч. штрафні санкції) контролюючим органом, ніж це встановлено в ГК України.

Отже, норми статті 250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підставою для застосування штрафних санкції відповідно до підпункту 6.1.7 Інструкції про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 є несвоєчасна сплата узгодженої суму податкового зобов'язання, що в даному випадку мало місце.

З врахуванням викладеного суд приходить до переконання, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по комунальному податку повністю відповідають законодавству України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваних податкових повідомлень рішень не порушено вищезазначені принципи.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо того, що в Акті перевірки №779/15-1 від 30.03.2009 року, назва підприємства значиться як комунальне підприємство «Водоканал», яка не відповідає зазначеному в цьому ж акті коду ЄДРПОУ 03344326, в той же час спірні податкові повідомлення рішення прийняті стосовно комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода», скорочено КП «Водоканал м. Ужгорода»та те, що в податковому повідомленні - рішенні від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988, щодо нарахування штрафної санкції в розмірі 4862,20 грн. зазначено посилання на акт перевірки від 30.04.2009 року № 779/15-1, в той же час як такий датовано 30.03.2009 року, оскільки такі як встановлено у судовому засіданні є технічними помилками та не впливають на правомірність оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в повній мірі доведено суду правомірність та обгрунтованість прийнятих ним рішень.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають .

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів понесення відповідачем судових витрат, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства міста Ужгорода»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 15.04.2009 року № 0003611540/0/1287/15-1/03344326/9988, податкового рішення від 22.05.2009 року № 0003611540/1/1746/15-1/03344326/14456 та податкового повідомлення - рішення від 17.07.2009 року №0003611540/2/2368/15-1/03344326/17927 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 05.03.2010 року

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

05 березня 2010 року № 2а-4055/09/0770

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідного - каналізаційного господарства м.Ужгорода"

вул. Митна, буд. 1,м. Ужгород,Закарпатська область,88000

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 02.03.2010 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 року на 8 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

05 березня 2010 року № 2а-4055/09/0770

Державна податкова інспекція у м. Ужгорода

вул. Духновича, 2,Ужгород,Ужгородський район, Закарпатська область,88000

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 02.03.2010 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2010 року на 8 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.