Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2010 р. справа № 2а-622/10/0570
час прийняття постанови: 15 год. 35 хвил.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Телешові В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Лафарж Гіпс»
до Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року
за участю представника позивача - Заремби С.В.
представників відповідача - Куриги О.І., Тарапури Н.Ф.
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство «Лафарж Гіпс», звернулось до суду з адміністративним позовом до Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року по справі №2-а-126/08 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Лафарж Гіпс» до Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено повністю та визнано не чинними правові акти індивідуальної дії – податкові повідомлення-рішення, прийняті Артемівською об*єднаною державною податковою інспекцією за №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року по справі №22-а-5249/08 апеляційну скаргу Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2008 року №2-а-126/08 залишено без задоволення.
Ухвалою Вищого адмінінстративного суду України від 15 грудня 2009 року №К-9435/08 касаційну скаргу Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області задоволено частково, постанову Донецького адміністративного суду від 18 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 27 травня 2008 у справі №2-а-126/08 (22-а-5249/08) скасовано, справу №2-а-126/08 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Закрите акціонерне товариство «Лафарж Гіпс» зареєстроване та обліковується як платник податків в Артемівській об*єднаній державній податковій інспекції.
В період з 06 грудня 2006р. по 29 грудня 2006р. представниками Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Лафарж Гіпс» з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01 січня 2005 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої було складено акт №725/23/00290601/ДСК від 15 січня 2007 року та виявлено зокрема, факт завищення плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 279215,50 грн. Данне правопорушення було вчинено внаслідок помилкової сплати позивачем збору з видобутку гіпсу, який є корисною копалиною місцевого значення, до Державного бюджету України, замість внесення відповідної плати до місцевого бюджету.
Артемівською об*єднаною державною податковою інспекцією в Донецькій області було винесено податкове повідомлення- рішення №0000022342/0/1392/10/23 від 20 січня 2007 року про донарахування податкових зобов*язань за платежем: плата за користування надрами місцевого значення у сумі 418823,25 грн., з яких 279215,5 грн.- сума основоного платежу, 139607,55 грн.- сума штрафних фінансових санкцій.
29 січня 2007 року ЗАТ «Лафарж Гіпс» подало первину скаргу на податкове повідомлення-рішення, за результатами якої Артемівська об*єднана державна податкова інспекція винесла рішення №4141/10/25- 012-2 від 19 лютого 2007 року, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області №0500/6/25/25-0215 від 06 липня 2007 року повторну скаргу №01/01-409 від 07 травня 2007 року було залишено без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічни поясненням, зазанчених у позові та просив задовольнити вимоги у повному обсязі та визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши що відображення показників у податковій звітності до різних рівнів бюджетів залежить від того, до доходів бюджетів якого рівня віднесені данні показники відповідно до Бюджетного кодексу України та Законів України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Позивачем за перевіряємий період було завищено плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 245242,00 грн. і кошти не спрямовані до місцевого бюджету. У 2005 р. підприємством для розрахунку плати за користування надрами загальний обсяг погашених балансових запасів було розподілено на корисні копалини місцевого та загальнодержавного значення та застосовувався однаковий базовий норматив плати- 0,5, заміст 2,0. Позивачем нараховано за 2005 р. плати за користування надрами за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 223189,50 грн. Згідно облікових матеріалів геолого-маркшейдерської документації та акта перевірки діяльності користувача надр б/н від 22 грудня 2006 року Донецької територіальної інспекції Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр видобувало тільки гіпс, який відноситься до корисної копалини місцевого значення. Таким чином, у 2005 році підприємством не вірно визначено обсяг погашених балансових запасів гіпсу для розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, що призвело до завищення плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2005 рік на загальну суму 223189,50 грн. та заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за 2005 рік на загальну суму 217651,00 грн. За 1-3 квартали 2006 року позивачем для розрахунку плати за користування надрами по корисним копалинам місцевого та загальнодержавного значення застосовувався однаковий базовий норматив плати, такий що був помилковим, а саме 0,5. У зв*язку з невірним застосованням базових нормативів для розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення за період 1-3 кварталах 2006 року, призвело до завищення плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 1-3 квартал 2006 року на суму 22052,50 грн. та заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за 1-3 квартал 2006 року на загальну суму 61564,50 грн. Підприємством до обсягу видобуткових корисних копалин включено бросовий гіпсовий камень (гіпс, який раніше було видобуто, але не вивезено, та враховане раніше в розрахунку збору) загальною кількістю 18396 т., в тому числі 4 квартал 2005 року- 11077 т, 2 квартал 2006 року- 7319 т, чим завищено плату за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 9198,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2005 року – 5538,50 грн. та за 2 квартал 2006 року- 3659,50 грн. Таким чином, у разі якщо платник податку помилково здійснив нарахування обов*язкового платежу до державного бюджету замість місцевого, він знижує суму обов*язкових платежів до місцевого бюджету і податковий орган зобов*язаний донарахувати податкове зобов*язання. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157 об'єктом справляння плати є: обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини.
З п. 5.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин вбачається, що сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно і обчислюється щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини - виходячи з обсягів погашених у надрах балансових і позабалансових запасів корисних копалин, квот (лімітів) у разі їх затвердження, нормативів плати до одиниці погашених в надрах запасів корисних копалин та коефіцієнтів, наведених у пункті 4.3 цієї Інструкції.
Крім того п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлює, що базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.
Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів плати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України, що передбачено п. 9.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
До того ж, п.п. 16 п.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-ІІІ із змінами і доповненнями зазначено, щодо доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.
Стаття 31 Кодексу України «Про надра» передбачає, що платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні:
1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 40 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 60 відсотків;
2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків;
3) за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у державний бюджет - 80 відсотків, у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 20 відсотків;
4) за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у державний бюджет - 100 відсотків.
Так, згідно зі статтею 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1252-XII під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Пунктом 6.7. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157 встановлено, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до Державного бюджету за місцезнаходженням родовища корисних копалин на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до кодів бюджетної класифікації України. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховується платником до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за місцезнаходженням родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків на бюджетний рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації України.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509 (далі Закон № 509), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі), запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, і згідно із ст. 10 Закону уповноважені, у тому числі, здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, здійснюють у межах своїх повноважень контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи. Отже, органи державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах, реалізує надані йому владні управлінські функції.
П. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно з п.п. 1.2, п.п. 1.11 ст. 1 Закон України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а під податковою декларацією, розрахунком розуміють документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача Закритого акціонерного товариства «Лафарж-гипс» до Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року, не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позову Закритого акціонерного товариства «Лафарж Гіпс» до Артемівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000022342/0/139210/23 від 20 січня 2007 року, №0000022342/1/4375 від 19 лютого 2007 року, №0000022342/2 від 25 квітня 2007 року, №0000022342/3 від 06 липня 2007 року – відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 31 березня 2010 року. Повний текст постанови виготовлен в повному обсязі 2 квітня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стойка В. В.
Судове рішення № 9433918, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-622/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: