Вирок № 94337589, 21.01.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа №311/1739/20

Провадження № 1-кп/311/87/2021

21.01.2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

суддів: Нікандрової С.О.

Сидоренко Ю.В.

при секретарі Карі Н.Ю.

за участю: прокурора Петренка В.О.

потерпілого ОСОБА_1

законного представника потерпілого ОСОБА_2

захисника-адвоката Матросова Є.О.

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Долинське Запорізького району Запорізької області, громадянки України, українки, яка має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштована, вдови, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

25 березня 2020 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем свого мешкання, у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин до свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заподіяння останьому тяжких тілесних ушкоджень, наявним у неї в правій руці кухонним ножем, тичковим рухом правої руки від себе вперед умисно нанесла ОСОБА_1 один удар в область грудної клітини зліва, чим спричинила ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням серця, навколосерцевої сорочки вилиттям крові у осердя, ліву плевральну порожнину, яке супроводжувалося гемо-, та плевропульномальним шоком 3-4 ступеня, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння. ОСОБА_1 вибіг з будинку на вулицю та, у подальшому, був доставлений у відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Василівської районної ради Запорізької області, де йому була надана медична допомога.

В кримінальному провадженні цивільний позов представником неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_2 не заявлявся.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - не визнала, так як не згодна з кваліфікацією інкримінованого діяння, та в судовому засіданні пояснила, що вона проживає разом з сином ОСОБА_4 , який є психічно хворим, він періодично проходить лікування у психіатричній лікарні, та навчається у спецшколі-інтернат для дітей з особливими вадами. 25.03.2020 року вона була на поминках у сусідів, де вжила спиртне, прийшла додому, відключила комп`ютер від інтернету і лягла спати. Через деякий час, прийшов ОСОБА_4 та побачивши, що комп`ютер не працює (думав, що вона його поламала), став кричати на неї, хапати за руки, кинув на ліжко, мацав за груди, почав спускати свої штани та домагатис їїь. Вона зробила йому зауваження, попросила припинити дії, вирвалась, а він вдарив її двічі в око та по голові та вийшов з будинку. Злякавшись таких дій сина (він був агресивним), вона вийшла до веранди, закрила двері, взяла у руки ніж, і коли син ОСОБА_4 знову прийшов, та почав смикати двері за ручку, вона сказала йому що у

неї ніж, але він з силою смикнув за двері, вони відкрились і вона ножем відмахнулась від нього, та побачила, що ОСОБА_4 схватився рукою за груди, зігнувся і вибіг з будинку до сусідів. Вона зрозуміла, що вдарила його ножем, але цього не хотіла. Умислу на вбивство сина не мала, попереджала його, що у неї в руці ніж, коли той, намагався відкрити двері веранди, та після удару, сказала йому, що не хотіла цього, все сталося раптово. Боялась за себе, так як син вів себе агресивно та хотів вступити з нею в статеві стосунки. Щиро кається у скоєному та шкодує, що так все сталося, та просить суд суворо її не карати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно 25.03.2020 року на поминках у сусідів мама випила та лягла спати, а він пішов до сусідів, коли повернувся, то його комп`ютер не працював. Йому не сподобалось, що мама відключила інтернет, підійшов до неї вдарив по шиї і голові, та завалив її на ліжко, почав знімати свої штани та домагався від матері сексу. Вона просила його цього не робити і він відпустив її. Мама вийшла до іншої кімнати, а він вийшов з будинку. Коли через деякий час хотів зайти в будинок, мама тримала двері веранди, не пускала його, та говорила, що у неї в руках ніж. Він з силою відкрив двері, вони відкрились і в цей момент відчув удар ножем, схватився руками за груди. Мама була налякана та просила пробачення і говорила, що вона не хотіла, щоб так все сталося. Він вибіг з веранди до сусідів, де був його брат. Викликали швидку та він був доставлений до лікарні. Просить суворо не карати матір та бажає проживати разом з нею. Зараз ним опікується його брат ОСОБА_5 .

Допитаний у судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_2 суду пояснив, що його брат ОСОБА_4 психічно хворий, весь час проживає разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , яка про нього піклується та любить його. ОСОБА_4 може вдарити матір, якщо щось його не влаштовує, і матір просила його, ОСОБА_5 поговорити з ОСОБА_4 , коли він поводився з нею агресивно. Про події які трапились 25.03.2020 року йому повідомила сусідка ОСОБА_6 , і коли він прийшов до них, то побачив, що ОСОБА_4 без свідомості лежав на матраці, і в нього в області серця була пов`язка з бинтів. ОСОБА_6 йому повідомила, що ОСОБА_4 мати пиронула ножем.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він 25.03.2020 року був у сусідки ОСОБА_8 , яка поминала бабусю. В цей день мати ОСОБА_3 на поминках вживала спиртне, після чого пішла додому. Через деякий час він побачив з вікна, як його брат ОСОБА_4 йде зі свого будинку зігнутий. Він вийшов йому на зустріч, та коли ОСОБА_4 підняв футболку, побачив у нього на тілі кров. ОСОБА_4 йому сказав, що його випадково мати штрикнула ножем. Від сусідів викликали швидку та ОСОБА_4 забрали до лікарні. Коли він пішов додому, то ніяких слідів крові в будинку не було. Його брат ОСОБА_4 психічно хворий, навчався в школі-інтернат, та коли ображався вів себе агресивно. Матір по характеру спокійна, любила ОСОБА_4 і завжди ним опікувалась, спиртні напої вживала періодично.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_3 . В цей день 25.03.2020 року, вони поминали померлу бабусю та разом з ОСОБА_3 вживали спиртне, після чого вона пішла додому, а ОСОБА_10 залишився у них. Через деякий час вони побачили у вікно, як до них йде зігнутий ОСОБА_11 , ОСОБА_12 пішов йому на зустріч та привів до хати, де ОСОБА_4 повідомив, що його ножем пирнула мати ОСОБА_3 , але що між ними трапилося ОСОБА_4 не розповідав. Швидка забрала ОСОБА_4 до лікарні. Характеризує сусідку, як спокійну, яка завжди піклувалася за сина ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона є донькою ОСОБА_9 25.03.2020 року, вона була в іншій кімнаті будинку, а коли вийшла в сусідню кімнату, то подабила, що ОСОБА_14 сидів на стулі і у нього під серцем була кров, та говорив, що це зробила мама. Вони викликали швидку допомогу та поліцію. ОСОБА_4 характеризує, таким, що нічого не хотів робити, а тільки грати в комп`ютер. Його мати ОСОБА_3 не завжди йому дозволяла грати в комп`ютер, вони сварились.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка представник у служби в справах дітей Василівської РДА ОСОБА_15 суду пояснила, що про даний випадок їх повідомили з поліції. ОСОБА_14 має вади розумового розвитку, періодично лікувався в обласній психіатричній лікарні, навчався у школі-інтернат, та характеризується негативно. Мати ОСОБА_3 затримана за скоєння кримінального правопорушення відносно сина ОСОБА_4 , батько помер, тому, щоб не відвозити ОСОБА_4 до центра соціальної реабілітації, відповідальною особою за ним призначено брата ОСОБА_16 , який проживає по АДРЕСА_2 .

Винуватість ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні дослідженими у ході судового слідства наступними доказами, а саме:

- фактичними даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 25.03.2020 року з фотознімками до нього, з якого вбачається, що об`єктом огляду місця події є домоволодіння АДРЕСА_1 . Вхід в будинок здійснюється зі сторони двору через двостворчаті двері, котрі обшиті тканинною, двері дерев`яні, синього кольору. На момент огляду права сторона знаходиться в положенні відкрито на зовні. На створці на висоті приблизно 1 метр, у правого краю дверей з внутрішньої та зовнішньої сторони мається металева ручка та врізаний замок. В неробочому стані. Над ручками на висоті 10 см, на дверях у правого краю знаходяться металеві кільця для

навісного замку. При вході в приміщення №1 розміром 3x2.5 метрів стіни штукатурені, пофарбовані в зітло-зєлений колір. Зліва та з права знаходяться вікна зі склом, у цілому стані, без шкоджень. У правому дальньому куті знаходиться шафа з 3-ма полицями, на яких знаходяться скляні банки, електропіч. Під шафою, на змятій ковровій доріжці у правої стіни знаходиться кухонний ніж (об`єкт №1), розміром 25 см довжиною, лезо довжиною – 14 см, лезо найбільшою стороною 3.7 см. Ніж знаходиться між мішком зерном та кухонною шафою, на ковровій доріжці. Данний ніж вилучений, поміщений до паперового конверту, який було опечатано, нанесено пояснювальний напис, підпис всіх учасників. Біля правої передньої ніжки кушетки на підлозі, на ділянці розміром 15x10 см, на відстані 52 см від дверей, які ведуть в приміщення №2 на 63 см від лівої сторони знаходяться плями речовини бурого кольору, різної форми, одні не визначені, інші округлої форми, розмірами від 0.2 см до 5 см. В кількості 12 штук (об`єкт №2). За допомогою дистильованої води на марлевий тампон з поверхні підлоги зроблено злив речовини бурого кольору та поміщено до паперового конверту разом із контрольним змивом, конверт запечатано, нанесено пояснювальний напис, завірено підписами учасників. В приміщенні №2 знаходиться кухонний стіл та тумб, на котрій знаходиться електрична піч. На кухонному столі знаходяться керамічні чашки, металева пляшка, скляний стакан, в котрому знаходиться веделки, ложки, відкривачка та кухонний стіл з ручкою, пластикові пляшки з олією, підставка для тарілок. Далі за столом знаходиться крісло та дерев`яні двостворчаті двері, які ведуть до приміщення №3. Кухонний ніж, який знаходиться в скляному стакані на столі (об`єкт №4). Даний ніж поміщено до картонної коробки, вилучено. В приміщенні №4 розміром 250x350см. зліва знаходиться тумба з телевізором «Вест» над яким висить на стіні світильник, перед тумбою стоїть дерев`яний стілець, на котрому лежать два кухонних ножа(група об`єктів №5). Один довжиною 23.5 см, другий 16 м довжиною. Далі два ножа поміщенні до картонної коробки, в котру раніше було поміщено кухонний ніж (об`єкт №4). Картонна коробка зі всіх сторін обклеєна стрічкою та наклеєно паперову бірку з пояснювальним написом та підписами учасників. В ході огляду зафіксовано обстановку на місці події, виявлено та вилучено: кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору; змив речовини бурого кольору та контроль до нього, вилучені в приміщенні № 1; кухонний ніж, вилучений в приміщенні № 2, та два кухонних ножі, вилучені в приміщенні № 4; об`єкт, схожий на волосся, вилучений в приміщенні № 2 (том №1 а.с.131-160).

- DVD-диском з відеозаписом проведення огляду місця події від 25 березня 2020 року, який було відтворено та переглянуто судом та всіма учасниками кримінального провадження під час судового розгляду даного провадження (том №1 а.с.161, том № 2 а.с.22);

- фактичними даними, що містяться у протоколі огляду від 25.03.2020 року з фотознімками до нього, з якого вбачається, що огляд проведеного у приміщенні придбанніку реанімаційного відділенні КНП «Василівська БЛІЛ» ВРР ЗОР, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Лікарняна, 5. Безпосереднім об`єктом огляду являється одяг та взуття постраждалого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було доставлено каретою швидкої допомоги 25 березня 2020 року з ножовим пораненням грудної клітки зліва, під час якого було вилучено: футболка червоного кольору з написом «REPLAY», яка на грудях має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, упаковано в картонну коробку; кофта темного кольору, яка має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, з наявним нашаруванням блювотних мас, упаковано в картонну коробку; спортивні штани синтетичні чорного кольору з трьома білими смугами по боках, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упаковано в картонну коробку; джинси чоловічі темно-синього кольору 30-го розміру з наявним нашаруванням речовини бурого кольору на правій штанині у верхній частині спереду, упаковано в картонну коробку; труси чоловічі сірого кольору з чорними смугами по боках з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упаковано в картонну коробку; 4 (чотири) шкарпетки синтетичні, 3 (три) з яких чорного кольору, 1 (одна) сірого кольору, упаковано в картонну коробку; черевики чоловічі зимові чорного кольору шкіряні, або із шкірозамінника, з високим верхом, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, упаковано в картонну коробку (Том №1 а.с.166-185);

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 25 березня 2020 року, відповідно до якого о 18 годині 30 хвилин 25 березня 2020 року на підставі та в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України затримано особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час обшуку затриманого ОСОБА_17 у нього було вилучено: гумові капці синього кольору, розмір 38, які мають сліди зносу; пара шкарпеток фіолетового кольору з малюнками у вигляді ромбів різних кольорів (білий, коричневий, червоний); тканеві спортивні брюки чорного кольору, зі смужками синього кольору, мається напис «Adidas»; жилет сірого кольору, на поверхні маються плями речовини бурого кольору; джинсова сорочка блакитного кольору, на якій маються плями нашарування речовини бурого кольору, упаковані в п`ять окремі картонні коробки, які опечатано паперовими бірками із пояснювальним написом та підписами учасників (том №1 а.с.215-218 );

- фактичними даними, що містяться у протоколі проведеного слідчого експерименту 26 березня 2020 року, в ході якого підозрювана ОСОБА_3 , в присутності захисника-адвоката Матросова Є.О. та двох понятих, детально повідомила про обставини вчинення нею кримінального правопорушення відносно

потерпілого ОСОБА_1 , та на місці події у динаміці відтворила обставини скоєного нею кримінального правопорушення та механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (том №1 а.с. 221-235).

- DVD-диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 26 березня 2020 року, який було відтворено та переглянутом судом, всіма учасниками кримінального провадження під час судового розгляду даного провадження (том №1 а.с.198, том № 2 а.с.23, 44);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 21 від 27.03.2020 року, відповідно до якої у ОСОБА_3 виявлені синці, садна на обличчі та кінцівках. Дані пошкодження, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вище описані пошкодження могли утворитися, як при нанесенні удару (ударів) тупим предметом (предметами, так і при ударі (ударах) об такий предмет (предмети). Характерні особливості травмую чого предмета (предметів) в пошкодженнях не відобразилися. До таких предметів можуть бути віднесені кулаки, взуті ноги тощо. Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам вказаним в постанові та самою потерпілою ОСОБА_3 . Ударних впливів було не менше шести (два в область обличчя, три в область верхньої кінцівки, один в область лівої кисті). Розмежувати в хронологічному порядку нанесені тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не представляється можливим, судово-медичних даних, які б дозволяли визначити послідовність отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , не має (том №1 а.с.196-197).

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 26М від 23.04.2020 року, відповідно до якої встановлено, що у ОСОБА_1 мало місце проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням серця, навколосерцевої сорочки та вилиттям крові у осердя, ліву плевральну порожнину, яке супроводжувалося гемо-, та плевропульномальним шоком 3-4 ступеня. Дане пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, загрозливих для життя на момент спричинення (том №1 а.с.190-192);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 38Д від 13.05.2020 року, відповідно до якої встановлено, що у ОСОБА_1 мало місце проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітки з пошкодженням серця, навколосерцевої сорочки та вилиттям крові у осердя, ліву плевральну порожнину, яке супроводжувалося гемо-, та плевропульномальним шоком 3-4 ступеня. Вище описане пошкодженгнямогло утворитися в результаті однократної ударної травматичної дій гострого предмета, який має колюче-ріжучі властивості. Так як вказує підозрювана ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту 26 березня 2020 року. Пошкодження, виялені у ОСОБА_1 могли утворитися за таких обставин, на які вказує потерпілий під час допиту 26 березня 2020 року (том №1 а.с.193-195);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1114 від 03.04.2020 року, якою встановлено, що проведеної лікарем судово-медичним експертом-імунологом Петровою І.В. встановлено, що рідка кров підозрюваної ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0 (том №1 а.с.199);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1111 від 03.04.2020 року, якою встановлено, що проведеної лікарем судово-медичним експертом-імунологом Петровою І.В. встановлено, що рідка кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0 (том №1 а.с.200);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1121 від 26.05.2020 року, відповідно до якого встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Кров підозрюваної ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-а та анти-В ізосерологічної системи АВ0. На марлевому тампоні зі змивом (обєкт №1) вилученого з підлоги за адресою: АДРЕСА_1 встановлена наявність крові людини та виявлений антиген Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, в тому числі від потерпілого ОСОБА_1 . Домішка крові підозрюваної ОСОБА_3 не виключається при наявності у неї тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент злочину (том №1 а.с.202-204);

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи № 1120 від 19.05.2020 року, відповідно до якої встановлено, що рідка кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-а та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Рідка кров підозрюваної ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-а та анти-В ізосерологічної системи АВ0. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту вільних кінців зрізів нігтьових пластин з обох рук (об`єкти №1,2), марлевих тампонів зі змивами з кистей обох рук підозрюваної ОСОБА_3 (об`єкти №3,4) знайдено кров людини (об`єкти №1,2) статева приналежність якої не встановлена у зв`язку із відсутністю в препаратах клітин крові необхідних для статевого заліку. При встановлені групової приналежності знайденої крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що дозволяє припустити її походження від особи 9осіб) з групою 0 з ізогемаглютинінами анти-а та анти-В, як у потерпілого ОСОБА_1 , також не виключається походження від самої підозрюваної ОСОБА_3 при наявності у останньої

тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину. Знайдена кров може бути використана для подальшого ДНК дослідження. Клітин епітелію придатних для подальшого дослідження не знайдено (том №1 а.с.206 а-209).

- фактичними даними, що містяться у висновку судово-психіатричної експертизи № 181 від 15.04.2020 року, відносно ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_3 на хронічне душевне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. В період інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час іспитована також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів не потребує (том №1 а.с.13-16).

- фактичними даними, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 77 від 25 березня 2020 року, проведеної у КНП «Василівська БЛІЛ» ВРР ЗО, відповідно до якого ОСОБА_3 25 березня 2020 року о 20 год. 00 хв. перебувала в стані алкогольного сп`яніння (Том № 1 а.с.236).

- постановою слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Манько А.А. від 25 березня 2020 року, про визнання речовими доказами: кухонного ножа зі слідами речовини бурого кольору, вилученого в приміщенні № 1, упакованого в паперовий конверт; змивів речовини бурого кольору та контроль до нього, вилученого в приміщенні № 1, упакованого в паперовий конверт; кухонного ножа, вилученого в приміщенні № 2, та двох кухонних ножів, вилучених в приміщенні № 4, упакованих в одну картону коробку, об`єкта схожого на волосся, вилученого в приміщенні № 2, упакованого в паперовий конверт, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (том №1 а.с.162);

- постановою слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Манько А.А. від 25 березня 2020 року, про визнання речовими доказами: футболки червоного кольору з написом «REPLAY», яка на грудях має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, упакованої в картонну коробку; кофти темного кольору, яка має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, з наявним нашаруванням блювотних мас, упакованої в картонну коробку; спортивних штанів синтетичні чорного кольору з трьома білими смугами по боках, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упакованих в картонну коробку; джинсів чоловічі темно-синього кольору 30-го розміру з наявним нашаруванням речовини бурого кольору на правій штанині у верхній частині спереду, упакованих в картонну коробку; трусів чоловічі сірого кольору з чорними смугами по боках з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упакованих в картонну коробку; 4 (чотири) шкарпетки синтетичні, 3 (три) з яких чорного кольору, 1 (одна) сірого кольору, упакованих в картонну коробку; черевиків чоловічих зимових чорного кольору шкіряних, або із шкірозамінника, з високим верхом, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, упакованих в картонну коробку, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (том №1 а.с.186-187);

- постановою старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Кушнір О.М. від 26 травня 2020 року, про визнання речовими доказами: блузи, жилета, штанів спортивних, пари шкарпеток, сандалів (капців) підозрюваної ОСОБА_3 , як додаток до висновку експерта № 1116 від від 26.05.2020 року у 5 картонних коробках; светра, футболки, двоє штанів, трусів, чотирьох шкарпеток та пару черевиків потерпілого ОСОБА_18 , зразків крові на марлі потерпілого ОСОБА_19 та підозрюваної ОСОБА_3 , як додаток до висновку експерта № 1115 від 26.05.2020 року у 7 картонних коробках; марлевий тампон зі змивом з підлоги, вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , як додаток до висновку експерта № 1121 від 26.05.2020 року у 1 конверті; зрізів вільних кінців нігтьових пластин обох рук, двох марлевих тампонів зі змивами з обох кистей рук підозрюваної ОСОБА_3 , матеріалу для можливого ДНК - дослідження, як додаток до висновку експерта № 1120 від 19.05.2020 року у 4 конвертах; кухонного ножа як додаток до висновку експерта № 1179 від 18.05.2020 року у 1 конверті; полімерного сейф-пакету експертної служби МВС України№4014770, в який упакована дактилоскопічна карта, заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її первинна упаковка, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (том №1 а.с. 211-212, том №2 а.с.7-8);

- постановою старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Кушнір О.М. від 26 травня 2020 року, про визнання речовими доказами: біологічних зразків потерпілого ОСОБА_1 : зразки слини, зразки букальних клітин, а також біологічних зразків підозрюваної ОСОБА_20 : зразки слини, зразки букальних клітин, упакованих до 5 окремих паперових конвертів; об`єктів схожих на волосся, які упакованих до паперового конверта; двох кухонних ножі, упакованих до 1 картонної коробки, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (том №1 а.с. 213,214, том №2 а.с.6);

- постановою старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Мартиняка В.Б. від 26 травня 2020 року, про визнання речовими доказами: сорочки джинсової блакитного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; брюків тканевих спортивні чорного кольору, зі смужками синього кольору, з напис «Adidas», зі слідами зносу; капців гумових 38 розміру, зі слідами зносу; пару шкарпеток фіолетового кольору з малюнками у вигляді ромбів різних кольорів (білий, коричневий, червоний); жилетку сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору – упакованих в п`ять окремі картонні коробки, які опечатано паперовими бірками із пояснювальним написом та підписами учасників , які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області (том №2 а.с. 9-10).

Відповідно до вимог ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Обов`язок доказування обставин, зазначених в ст.91 КПК України (подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення, вид, розмір шкоди та інше) покладається на прокурора, що передбачено ст.92 КПК України.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, колегія суддів вважає помилковою, оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів, підтверджуючих наявність у ОСОБА_3 умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 .

Сторона захисту не оспорює обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, однак захисник вважає неправильною кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство. Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 не заперечує проти того, що саме вона нанесла ножем потерпілому ОСОБА_1 , який є її сином, тяжке тілесне ушкодження, проте умислу на заподіяння смерті не мала, а діяла в межах необхідної оборони, так як син мав намір вступити з нею в статевий зв`язок. Під час судового розгляду прокурором не доведено прямий умисел ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_1 , а тому сторона захисту вважає, що дії ОСОБА_3 підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Під час розгляду даного кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів, передбачений ч.2 ст.22 КПК України, безпосередньо дослідив подані докази, оцінив їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом.

За вимогами ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За правилами частин 2 та 4 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Оцінюючи докази, необхідно керуватися принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282). Критерій доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

У відповідності до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.24 КК України, умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 115 КК умисним вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121 КК) є злочином із матеріальним складом і змішаною формою вини.

Так, з системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з`ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.

Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України, замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

Якщо особа діє із невизначеним (неконктеризованим) умислом вона має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно - у даному випадку тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

На необхідності врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі № 348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к тощо.

Судова практика для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи»).

Оцінюючи зібрані у провадженні докази в їх сукупності, співставляючи отримані в ході судового розгляду показання обвинуваченого, свідків, потерпілого, аналізуючи їх у співвідношенні одне із одним, а також із письмовими доказами у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не було доведено та не встановлено в ході судового розгляду умислу ОСОБА_3 , направленого на протиправне позбавлення життя ОСОБА_1 .

Так, в ході судового розгляду було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 є матір`ю та сином, разом мешкали в АДРЕСА_1 . Між ними за показаннями потерпілого, свідків існували нормальні сімейні стосунки, обвинувачена ОСОБА_3 займалась його вихованням, навчанням, лікуванням. Потерпілий є психічно хворим, що підтверджується довідкою (том №1 а.с.243), часто буває агресивним, коли щось не так, як йому хотілося би. Зазначене підтверджується показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Із показань свідків, вбачається, що ОСОБА_3 в цей день 25.03.2020 року о 14-00 год. після поминок перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що не заперечувала і сама обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що між матір`ю та сином виник конфлікт, так як ОСОБА_3 відключила комп`ютер, яким користувався син ОСОБА_4 від мережі інтернету. Внаслідок цього ОСОБА_4 її вдарив декілька разів, а потім штовхнув на ліжко, та намагався вступити з матір`ю в статеві стосунки (бажав сексу) про що сам підтвердив у судовому засіданні. На прохання ОСОБА_3 , він припинив свої дії, одягнув штани та пішов з будинку. Боячись, що син може повернутись та продовжити вчиняти протиправні дії відносно неї, вона зачинилась у будинку, та коли він силою відчинив двері, вона ножем, який знаходився у неї в руці, нанесла один удар ОСОБА_4 на отмаш на рівні грудей. Після чого зрозумівши та злякавшись наслідків, припинила свої дії, а ОСОБА_4 схопившись руками за груди вибіг до сусідів.

В судовому засіданні обвинувачена неодноразово зазначала, що намір вбити сина вона не мала, однак не заперечувала факту завдання сину ножового поранення після конфлікту з ним.

Досліджені судом письмові докази доповнюють заслухані судом свідчення ОСОБА_1 та підтверджують факт спричинення ОСОБА_3 йому тілесних ушкоджень, тобто наслідки її дій, проте ані кожний окремо, ані у своїй сукупності не підтверджують наявність у обвинуваченої ОСОБА_3 умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_1 та передбачення (бажання) настання наслідків у вигляді його смерті. Сам потерпілий в судовому засіданні підтвердив, що вчиняв відносно своєй матері ОСОБА_3 протиправні дії, домагаючись її, а також вважає, що ОСОБА_3 не мала наміру його вбити. Повністю погоджується з показаннями обвинуваченої ОСОБА_3 , стосовно подій, які відбувалися між ним та матір`ю 25.03.2020 року.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_3 , завдаючи потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження шляхом нанесення одного удару ножем в область серця, діяла з умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, а не смерті потерпілого ОСОБА_1 .

З огляду на сукупність зазначених обставин, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранення, поведінку винної й потерпілого, що передувала події, їхній конфлікт, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 діяла з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_1 , а тому повинна нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки - тяжкі тілесні ушкодження.

За встановлених обставин, дослідивши докази безпосередньо, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності доказів, та у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись законом, колегія суддів вважає, що на досудовому розслідуванні дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України

кваліфіковано неправильно, та дії обвинуваченої ОСОБА_3 слід перекваліфікувати на ч.1 ст.121 КК України, тобто за наслідками, які фактично наступили - як умисні.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, а саме як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України доведена повністю.

Версія сторони захисту, про перевищення ОСОБА_3 , меж необхідної оборони, спростовується матеріалами кримінального провадження та зібраними у справі доказами. Право на необхідну оборону виникає за наявності певної підстави відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України, якою є лише вчинення особою суспільно небезпечного посягання. Судом не встановлено такого протиправного посягання з боку потерпілого ОСОБА_1 на обвинувачену, чи її права та інтереси, яке б викликало невідкладну необхідність заподіяння шкоди його здоров`ю шляхом нанесення удару ножом.

Оцінюючи вищенаведені докази, колегія суддів знаходить їх допустимими, належними, достовірними, а сукупність зібраних доказів достатньою для прийняття обвинувального вироку у справі, вказані докази стороною захисту не спростовані, тому суд приходить до висновку, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених вище, доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання колегія суддів, також враховує вимоги ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, колегія суддів враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченої, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують її покарання. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , колегія суддів визнає щире каяття обвинуваченої. Обставинами, які обтяжують покарання, колегія суддів визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Колегія суддів виключає, як обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину, щодо особи, яка страждає на психічний розлад, оскільки ч. 1 ст. 67 КК України містить вичерпний перелік обставин, які обтяжують покарання, серед яких така обставина не зазначена.

Колегія суддів враховує також сукупність характеризуючих обставин, а саме те, що ОСОБА_3 раніше не судима, вдова, має неповнолітнього сина, який є психічно хворим, характеризується за місцем мешкання посередньо, але вчинила злочин проти життя та здоров`я особи, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Тому з урахуванням тяжкості, обставин та характеру вчинення кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, яке відноситься до категорії тяжких, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1 , який не наполягає на призначенні обвинуваченій суворого покарання, а просить звільнити її з під варти, оскільки бажає проживати разом з обвинуваченою, яка є його матір`ю та перебувати під її піклуванням, та для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, з метою виправлення ОСОБА_3 , колегія суддів вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання, не пов`язане з ізоляцією її від суспільства та знаходить підстави для застосування положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення її від покарання протягом випробувального строку тривалістю у три роки, з метою дотримання ОСОБА_3 належної поведінки та попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні законним представником потерпілого ОСОБА_2 не заявлено.

З обвинуваченого на користь держави також належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення судової трасологічної експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 628 грн. 04 коп., проведеної Запорізьким НДЕКЦ МВС № 1-198 від 31.03.2020 р.

Згідно приписів ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та в інших випадках.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України, беручи до уваги, що санкція ч.1 ст.121 КК України не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, цивільні позови у даному провадженні не заявлені, тому суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 26.03.2020 року, 26.03.2020 року та 27.03.2020 року на зазначене в ухвалі майно

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні колегія суддів вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Визнати виннуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання, якщо вона на протязі 3 (трьох) років іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_3 негайно з під-варти із зали суду.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення (перебування її під вартою) у період з 25 березня 2020 року по 21 січня 2021 року включно.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 (чотири) коп.

Арешти на майно, накладений ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 26 березня 2020 року на предмети, які були вилучені під час огляду місця події в приміщенні передбаннику реанімаційного відділення КНП «Василівська БЛІЛ» ВРР ЗОР, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Лікарняна, 5, а саме: футболку червоного кольору з написом «REPLAY» яка на грудях має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, упаковано в картонну коробку; кофту темного кольору яка має розріз від горла до самого низу з передньої сторони, з наявним нашаруванням блювотних мас, упаковано в картонну коробку; спортивні штани синтетичні чорного кольору з трьома білими смугами по боках, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упаковано в картонну коробку; джинси чоловічі темно-синього кольору 30 розміру з наявним нашаруванням речовини бурого кольору на правій штанині в верхній частині спереду, упаковано в картонну коробку; труси чоловічі сірого кольору з чорними смугами по боках з наявним нашаруванням речовини бурого кольору під поясною частиною спереду, упаковано в картонну коробку; 4 (чотири) шкарпетки синтетичні, 3 (три) з яких чорного кольору, 1 (одна) сірого кольору, упаковано в картонну коробку; черевики чоловічі зимові чорного кольору шкіряні, або із шкірозамінника, з високим верхом, з наявним нашаруванням речовини бурого кольору, упаковано в картонну коробку – скасувати.

Арешти на майно, накладений ухвалаю слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 26 березня 2020 року на предмети, які були вилучені під час огляду місця події на території домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, вилучений в приміщенні №1, упаковано в паперовий конверт; змив речовини бурого кольору та контроль до нього, вилучені в приміщенні №1, упаковано в паперовий конверт; кухонний ніж, вилучений в приміщенні №2, та два кухонних ножі, вилучені в приміщенні №4, упаковано в картонну коробку; об`єкт, схожий на волосся, вилучений в приміщенні №2, упаковано в паперовий конверт – скасувати.

Арешти на майно, накладений ухвалаю слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 27 березня 2020 року на предмети, вилучені під час проведення затримання ОСОБА_3 , з 23 години 35 хвилин 25 березня 2020 року до 00 години 22 хвилини 26 березня 2020 року слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Альчиковою О.М., в приміщенні службового кабінету № 3 СВ Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Ліхачова, 2. В ході обшуку виявлено та вилучено наступні матеріальні об`єкти: сорочка джинсова блакитного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, упакована до картонної коробки, яку опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом та підписами учасників; брюки тканеві спортивні чорного кольору зі смужками синього кольору з написом «Adidas» зі слідами зносу, упаковані до картонної коробки, яку опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом та підписами учасників; капці гумові 38 розміру зі слідами зносу, упаковані до картонної коробки, яку опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом та підписами учасників; пара шкарпеток фіолетового кольору з малюнком у вигляді ромбів різних кольорів (білий, коричневий, червоний), упаковані до картонної коробки, яку опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом та підписами учасників; жилетка сірого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, упаковані до картонної коробки, яку опечатано паперовою биркою із пояснювальним написом та підписами учасників - скасувати.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: футболку червоного кольору з написом «REPLAY»; кофту темного кольору; спортивні штани синтетичні чорного кольору з трьома білими смугами по боках; джинси чоловічі темно-синього кольору 30 розміру; труси чоловічі сірого кольору з чорними смугами по боках; 4 (чотири) шкарпетки синтетичні, 3 (три) з яких чорного кольору, 1 (одна) сірого кольору; черевики чоловічі зимові чорного кольору шкіряні, або із шкірозамінника, з високим верхом; кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, вилучений в приміщенні №1; змив речовини бурого кольору та контроль до нього, вилучені в приміщенні №1; кухонний ніж, вилучений в приміщенні №2; два кухонних ножа, вилучені в приміщенні №4; об`єкт, схожий на волосся; сорочку джинсову блакитного кольору; брюки тканеві спортивні чорного кольору зі смужками синього кольору з написом «Adidas» зі слідами зносу; капці гумові 38 розміру зі слідами зносу; пару шкарпеток фіолетового кольору з малюнком у вигляді ромбів різних кольорів (білий, коричневий, червоний); жилетку сірого кольору; біологічні зразки потерпілого ОСОБА_1 : зразки слини, зразки букальних клітин; біологічні зразки ОСОБА_20 : зразки слини, зразки букальних клітин; об`єкти схожі на волосся; зразки крові на марлі ОСОБА_19 та ОСОБА_3 ; марлевий тампон зі змивом з підлоги, вилучений за адресою: АДРЕСА_1 ; зрізи вільних кінців нігтьових пластин обох рук, два марлевих тампона зі змивами з обох кистей рук ОСОБА_3 ; дактилоскопічна карта, заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її первинна упаковка, які упаковані в полімерноий сейф-пакету експертної служби МВС України№4014770 (згідно квитанцій: №2044, 2045, том №2 а.с.11,12), які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою – протягом 30 днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя С.П. Пушкарьова

Судді: С.О. Нікандрової

Ю.В. Сидоренко