Рішення № 94337568, 13.01.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6325/20

2/310/400/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи – Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Східного управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, -

В с т а н о в и в :

ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової допомоги. Свій позов мотивували тим, що ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районого суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ПАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення середнього заробітку та витрат на правничу допомогу, та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.19.2018р. №335/5882/18 позов ОСОБА_2 було задоволено, а саме стягнуто з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 05.03.2018 року по 20.08.2018 року включно у розмірі 50 882 грн. 54 коп. без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4 677,98 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 800,00 гривень. Ухвалою суду від 08.02.2019р. виправлені арифметичні помилки у рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2018 року по цивільній справі № 335/5882/18 (2/335/1733/2018) за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», замінивши в мотивувальній та резолютивній частині рішення розмір середньоденного доходу, кількість днів прострочки, суму стягнутого середнього заробітку на: кількість днів прострочки складає 115 робочих днів, а сума стягнутого середнього заробітку складає з 05.03.2018 року по 20.08.2018 року у розмірі 47 963 грн. 05 коп. Загальна сума яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» складає 54 441 грн. 03 коп. На виконання рішення суду по справі № 335/5882/18, 26.02.2019 року Вознесенівським ВДВС у м. Запоріжжя платіжним дорученням №857 стягнуто з ПАТ "Запоріжжяобленерго" на користь відповідача кошти у розмірі 46175,22грн. Вважають, що вказане стягнення, за рішенням по справі № 335/5882/18 та платіжному дорученню №857 від 26.02.2019р., проведено Вознесенівським ВДВС у розмірі більшому, ніж належить, адже воно здійснено без віднімання (утримання,

зменшення) податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% і військового збору у розмірі 1,5%. В результаті примусового стягнення грошових коштів, проведеного органом державної виконавчої служби без будь-якої участі ПАТ "Запоріжжяобленерго", відповідач без достатньої правової підстави отримав зайві грошові кошти у вигляді належних до утримання ПАТ "Запоріжжяобленерго" для перерахування до бюджету податків і зборів у загальній сумі переплати - 3254,86 гривень. Наявність вказаної переплати також підтверджується бухгалтерською довідкою ПАТ "Запоріжжяобленерго" 23.01.2020р. за № 010-010/938 вїд 20.01.2020р. 23.01.2020р. ПАТ "Запоріжжяобленерго" направило на адресу ОСОБА_2 вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів сумі 3254,86 грн. і станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач залишив направлену вимогу без відповіді, а безпідставно отримані (набуті) кошти не повернув. Зазначили, що сума боргу, яка підлягає стягненню з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, складають: 3254,86 грн. + 128,45 грн. (інфляційні) + 146,69 грн. (3% річних) = 3530,00 гривень. Просили стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, всього 3530 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 11 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г ) в особі Східного управління Офісу великих платників податків ДПС (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 190А).

14 грудня 2020 року підготовче засідання у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вважав позовну заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що, на його думку, позивачем було пропущений строк для оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення по справі №335/5882/18. Крім того, вважає, що він набув грошові кошти на підставі рішення суду від 03.09.2018р., яке набрало законної сили, не скасоване, тому підстав вважати ці кошти безпідставно набутими не має. Вважає, що доводи позивача про необхідність сплатити з вказаної суми податки та збори не можуть враховуватись судом, оскільки це було предметом розгляду в суді по справі №335/5882/18, та у випадку незгоди з рішенням ПАТ «Запоріжжяобленерго», як відповідач, мало право оскаржити вказане рішення, проте цього не зробили. Крім того, зазначив, що сума боргу в розмірі 3254,86 грн. є сумою компенсації втрати частини зарплати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, а отже така сума в силу приписів ст.ст. 1212, 1215 ЦК України не підлягає поверненню.

До початку судового засідання від представника позивача – Бабак Р.А. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Представник третіх осіб, сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №35/5882/18 позов ОСОБА_2 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати – задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Заопріжжяобленерго» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 05.03.2018р. по 20.08.2018р. включно у розмірі 50882,54 грн. без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4667,98 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1800,00 грн., а всього стягнуто 57360,52 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/5882/18 від 08.02.2019р. виправлено арифметичні помилки у рішенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2018р. по цивільній спарві №335/5882/18 (2/335/1733/2018), замінивши у мотивувальній та резолютивній частині рішення розмір середньоденного доходу, кількість днів прострочки, суму стягнутого середнього заробітку на: кількість днів прострочки складає 115 робочих днів, а сума стягнутого середнього заробітку складає з 05.03.2018р. по 20.08.2018р. у розмірі 47963,05 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» складає 54441,03 грн. Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2018р. по цивільній справі №335/5882/18 (2/335/1733/2018).

Згідно платіжного доручення №857 від 26.02.2019 року з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на виконання виконавчого листа №335/5882/18 перераховано ОСОБА_2 46175,22 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою

(набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частин першої та п`ятої, статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.19.2018р. №335/5882/18 позов ОСОБА_2 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено. З урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №335/5882/18 від 08.02.2019р., якою виправлено арифметичні помилки у рішенні суду від 03.19.2018р., загальна сума яка підлягає до стягненню з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_2 складає 54441,03 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території

України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").

ОСОБА_2 набув кошти у розмірі 46175 грн. 22 коп. на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, не є скасованим у відповідному порядку та виконане в примусовому порядку виконавчою службою, тому відсутні підстави вважати частину цих коштів у розмір 3254,86 грн. набутими без достатньої правової підстави.

З урахування наведеного суд вважає, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи – Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Східного управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ – 00130926.

Відповідачка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян