Рішення № 94337415, 13.01.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1340/20

Провадження № 2/309/1033/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря: Форкош Д.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:

АТ КБ « Приватбанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву №б/н від 21.09.2016 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами », які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкеги-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження .

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21000.00 гри., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п, 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до н. 1.1.1.69. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.4. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки: - у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки но картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору; - у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.3. Договору).

На підставі п, 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та. правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п 2.1.1.5.4. Догорвору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався, повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.

Таким чином, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язковий платежу. Згідно до п. 1.1.1.60. Договору мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач зобов`язався на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1,1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до її. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.33 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно п, 2.1.1,12.7.2, Договору в разі непогашеная Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені витрати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. Договору Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 3О днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф згідно тарифів в розмірі 500 гри. (в еквіваленті 500 гри. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ет.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 28.04.2020 року має заборгованість — 97304.10 грн., яка складається з наступного: - 55016.10 грн. - Заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 000,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 55016.10 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 000,00 гри. - заборгованість за простроченими відсотками; 19224,32 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України ; 17953.96 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина). 4609.72 грн. - штраф (процентна складова).

Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

Таким чином, заборгованість до стягнення становить 19542,78 гри., яка складається з наступного: - 55016.10 гри. - заборгованість за кредитом; - 19224.32 грн, - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 0.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 97304,10 грн. та судові витрати.

02.12.2020 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 21.09.2016 р. у розмірі 74240,42 грн. з яких 55016,10 грн. заборгованість за тілом кредиту , 19224,32 грн. заборгованість за відсотками .

В позовній заяві наявна заява представника позивача Гребенюк О.С., який діє на підставі довіреності, в якій просить провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

На виконання ухвали про відкриття провадження відповідач ОСОБА_1 надіслав відзив , у якому просить суд відмовити у задоволенні позову покликаючись на наведені у ньому обставини. У своєму відзиві відповідач стверджує , що заявляючи вимоги про стягнення із Відповідача заборгованості за договором № б/н від 21.09.2016 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду копію анкети-заяви від 21 вересня 2016 року, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та розрахунок заборгованості.

Проаналізувавши надані документи. Відповідач вбачає, що Документ, на який Позивач посилається, як первинний та таким, що доводить нібито отримання коштів є «Анкета-заявления о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в Приватбанке», так, Відповідачем ніде не зазначено, що він володіє російською мовою та розуміє її зміст. Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року, по справі № 1- 6/99. положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Таким чином Відповідач, вважає, що при підписанні анкети Позивачем не було дотримано норм чинного законодавства, а отже підлягає застосування ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Окрім цього. Відповідач вбачає, що на витягу з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відсутній його підпис, а отже вищевказані документи не підтверджують наявність між сторонами кредитних відносин та наявність заборгованості.

Так, зокрема Анкета-заява від 21 вересня 2016 року містить лише анкетні дані відповідача, його дату народження; серію та номер паспорта; ідентифікаційний номер; місце проживання; телефони; інформація про сімейний стан; зазначено його соціальний статус. Також в анкеті не зазначено, що він бажає отримати кредит чи банківську картку. Тому є не зрозумілим позиція Позивача щодо надання витягу по тарифах картки "Універсальна".

Окрім цього, розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є доказом, який підтверджує надання кредиту та наявність кредитних відносин. Так, із наданого позивачем розрахунку заборгованості не вбачається за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум. Ніяких роз`яснень та доказів щодо принципу складення даного розрахунку справа не містить. При цьому, що визначений розмір процентів у розрахунку є нереально завищеним та неспівмірним із самою сумою кредиту. Розрахунок не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість. Крім того, розрахунок не містить даних щодо посадових осіб, якими він сформований та не скріплений печаткою банку, як і виписка по рахунку, а відтак вони не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

Додана позивачем анкета - заява позичальника також не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків, виду та номеру платіжної картки.

Також не надано доказів та не обгрунтовано, яке відношення до даного кредиту має наданий витяг з тарифів на обслуговування кредитних карт «Універсальна», який містить характеристики різних видів кредитних карток, які різняться між собою.

Умови та Правила надання банківських послуг не засвідченні належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом. Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11,03,2015 у справі №6-16цс15, згідно якої умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника.

Окрім цього, виходячи з предмету позову, Позивача, окремо пред`явлено вимоги до відповідача про стягнення пені за користування кредитом, а також штрафи.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільноправової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно положень ет. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач скорситавшись своїм правом, яке передбачено ЦПК України надіслав суду відповідь на візив. У своїй відповіді на відзив позиавч вказує на безпідставність тверджень відповідача ОСОБА_1 щодо відмови у задовленні позову та просить суд позовні вимоги Банку задоволити у повному обсязі.

У своєму запереченні на відповідь на відзив вказує , що у анкеті заяві позичальника від 21 вересня 2016 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про з становлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку ), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві довленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин

Надані позивачем правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

02.12.2020 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 21.09.2016 р. у розмірі 74240,42 грн. з яких 55016,10 грн. заборгованість за тілом кредиту , 19224,32 грн. заборгованість за відсотками .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ КБ «ПриватБанк» слід задоволити частково виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву №б/н від 21.09.2016 року.

Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21000.00 гри., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.

У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 21 веерсня 2016 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21 вересня 2019 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й упостанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (21 вересня 2019) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (червень 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови у будь-яких редакціях, щонайбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та порядок їх сплати.

У ч.1,3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року№ 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII).

Згідно з п.22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від22 листопада 1996 року № 543/96-В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні з ОСОБА_1 договору Банк дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Зазначені висновки містяться також в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №243/2224/17, провадження №61-31311св18 та в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №302/575/17, провадження №61-10478св19.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 21 вересня 2016 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

З врахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відсутность підстав для стягнення з ОСОБА_1 19224,32 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Згідно, ст. 10 Конституції України, Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Ст. 6 Цивільного кодексу України, закріплює принцип свободи договору. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності із ст. 627 ЦК України, встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Будь-яких заперечень щодо оформлення договору зі сторони відповідача не було, вимоги щодо підписання договору на українській мові теж не було, а тому на переконання суду доводи відповідача ОСОБА_1 щодо відмови у задоволенні позову з цих причин не підлягають до задоволення. Також, на переконання суду, є неспроможними із встановленими в судовому засіданні обставинами справи доводи відповідача, що він не бажав отримувати кредит чи банківську картку, оскільки це повністю спростовується фактом користування грошовими коштами за допомогою картки яку він отримав.

Згідно розрахунку, заборгованість по тілу кредиту, який отримав відповідач від АТ КБ "ПриватБанк", складає 55016,10грн., та відповідачем не спростований, контррозрахунок матеріали справи не місять.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення заборгованості за кредитним договором, та не надав суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення вищевказаної заборгованості по тілу кредиту.

З урахуванням наведеного, до стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає сума непогашеного тіла кредиту в розмірі 55016,10 грн.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., судом задоволено позовні вимоги у розмірі 55016,10 грн. що становить 74,11 % , а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 74,11 % від 2102 ,00грн., що становить 1557 грн. 79 коп.

На підставі викладеного, керуючись, - ст..ст. 4, 5,12,13, 81, 259,274,279, 263-265, 268 , ЦПК України суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов АТ КБ « Приватбанк» - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.09.2016 року у розмірі 55016,10 грн./п`ятдесят п`ять тисяч шістнадцять гривень десять копійок / яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту – 55016,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 мешканця АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» пропорційно до суми задоволених вимог судовий збір у розмірі 1557 грн.79 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.

Рішення не набрало законної сили.

Помічник судді.: Форкош Д.З.

Дата:22.01.2021 р.