Ухвала суду № 94332776, 19.01.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20012/19

провадження № 1-кп/753/738/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Домарєва О.В.

за участю:

секретаря Авдєєнко А.А.,

прокурора Могілевського В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020007430 від 10.10.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2020 р. в провадженні судді Домарєва О.В. надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020007430 від 10.10.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.190 КК України.

Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у зазначеному кримінальному провадженні, перевіривши виключно зміст обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, не вдаючись до передчасної оцінки наявності чи відсутності доказів винуватості обвинуваченого на цій стадії кримінального процесу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виходячи з вищезазначеного вбачається, що обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення, яке відповідно до ст.ст. 369, 374 КПК України має бути вирішено у вироку суду.

Враховуючи те, що в мотивувальній частині вироку суду за наслідком розгляду кримінальної справи відповідно до положень ст. 374 КПК України обов`язково зазначається формулювання обвинувачення, суд вважає, що відсутність в обвинувальному акті висунутого особі обвинувачення є тим недоліком, без якого не може розпочатися судовий розгляд та, відповідно, проводитися судове слідство, пов`язане із вирішенням обвинувачення (так як воно відсутнє) і вказаний недолік, згідно норм КПК України, може бути усунутий лише на стадії підготовчого судового засідання відповідно до процедури, визначеної ст. 314 КПК України.

Більше того, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб`єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Пункт 7 ч.2 ст. 291 КПК України містить вимогу щодо обов`язкового зазначення в обвинувальному акті відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому розмір шкоди згідно вказаних положень повинен бути зазначений окремо від викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. Натомість, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не зазначено про наявність матеріальної шкоди, хоча у формулюванні обвинувачення зазначений розмір матеріального збитку в сумі 264396 грн. 98 коп.

Що стосується розміру завданого матеріального збитку, то відповідно до примітки до ст. 185 КК України у ст. 190 КК України даний розмір матеріальних збитків є великим розміром, оскільки в 250 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (264396 грн. 98 коп./960 грн.50 коп. = 275, де 960 грн. 50 коп. це неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2019 р.) Тобто розмір матеріального збитку в сумі 264396 грн. 98 коп. в 275 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення. Проте, ця обставина органом досудового розслідування не взята до уваги, та ОСОБА_1 не інкримінується вчинення шахрайства у великих розмірах за ч.3 ст. 190 КК України та взагалі не інкримінується як кваліфікуюча ознака конкретний розмір шкоди. Зазначена обставина свідчить про те, що формулювання обвинувачення, де зазначений великий розмір спричинених злочином збитків не узгоджується із правовою кваліфікацією інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки обставини, викладені у формулюванні обвинувачення, стосуються вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, яке інкриміновано ОСОБА_1 згідно з правовою кваліфікацією, що призведе до порушення права обвинуваченого на захист у разі доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину саме при вказаних в обвинувальному акті обставинах.

Крім того, за кожним епізодом інкримінованого ОСОБА_1 злочину за ч.2 ст. 361 КК України у викладі фактичних обставин зазначено про те, що дії ОСОБА_1 призвели до підробки комп`ютерної інформації, порушення процесу її маршрутизації, що спричинило матеріальні збитки (а.с. 12,13,15, 16,17), проте не вказаний конкретний розмір збитків за кожним епізодом за ч.2 ст. 361 КК України, що також може призвести до порушення права на захист, оскільки невідомо який розмір збитків спричинений саме внаслідок скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України. При цьому, суд враховує, що визначення конкретного розміру збитків, який завданий виходячи із обвинувального акту, впливає на кваліфікацію злочину, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України, оскільки частина 2 ст. 361 КК України встановлює також відповідальність за вчинення зазначених в обвинувальному акті дій, якщо вони заподіяли значну шкоду.

Також ОСОБА_1 інкриміновано вчинення шахрайства повторно, проте ця кваліфікація не узгоджується із викладом фактичних обставин та формулюванням обвинувачення, де зазначено, що дії ОСОБА_1 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження щодо заволодіння грошовими коштами в розмірі, зазначеному в обвинувальному акті, були охоплені єдиним умислом, що виключає повторність.

Аналіз наведених обставин, які перешкоджають призначенню судового розгляду на підставі обвинувального акту, який містить суттєві недоліки, а також вимог закону дозволяє зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає КПК України. При цьому, суд при прийнятті зазначеного рішення бере до уваги ухвалу Київського апеляційного суду від 21.05.2020 р., якою була скасована ухвала Дарницького районного суду м .Києва від 23.12.2019 р. про повернення цього ж обвинувального акту прокурору, але відзначає, що зазначений обвинувальний акт раніше повертався прокурору з інших підстав, яким була надана оцінка судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 291, ч.3 ст. 314 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020007430 від 10.10.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.190 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя О.В. Домарєв