Рішення № 9433197, 16.04.2010, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-165

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюлько Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2009 року позивач МКП „Чернівцітеплокомуненерго” звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Посилався на те, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 опалювальною площею 48,80 кв.м, квартира обладнана приладами централізованого опалення, які не відключені, від надання послуг по централізованому опаленню квартири вони не відмовились і прилади централізованого опалення не відключили. Між позивачем, який є правонаступником ОДКП “Чернівціоблтепломережа”, і відповідачами до 01 січня 2006 року існували фактичні договірні правовідносини по централізованому опаленню їх квартири площею 48,80 кв.м, було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 і видано абонентську книжку. Після набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" у відповідності з типовим договором було розроблено договір про надання послуг з централізованого опалення і проект договору було надіслано відповідачам поштою 03 вересня 2009 року, на який відповідачі не відповіли, хоча продовжують користуватись послугами з централізованого опалення квартири без правових підстав на те.

Відповідачі зобовязані оплачувати за централізоване опалення їх квартири відповідно до затверджених тарифів, які своєчасно доводились до їх відому шляхом опублікування в засобах масової інформації. Відповідачам надавались послуги по централізованому опаленню їх квартири протягом опалювального періоду з жовтня по квітень кожного року безперебійно, за що були проведені нарахування згідно умов договору щомісячно по якості і кількості наданих послуг.

Відповідачі у відповідності до вимог ст.19 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст. 64, 67, 156, 162 ЖК України зобовязані вносити за надані послуги щомісячно оплату, але в порушення цих вимог закону, починаючи з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року включно оплату за надані послуги не проводили взагалі, у звязку з чим утворилась заборгованість станом на 01 жовтня 2009 року згідно розрахунку в сумі 2422 грн. 79 коп., яку вони не погасили, не дивлячись на попередження, також відмовилась в добровільному порядку укласти договір по реструктуризації цієї заборгованості, а тому просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 2422 грн. 79 коп., а також понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача МКП “Чернівцітеплокомуненерго” позовні вимоги підтримала повністю, просить стягнути з відповідачів на користь МКП „Чернівцітеплокомуненерго” заборгованість в сумі 2422 грн. 79 коп., а також понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн. з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини, доповнивши, що квартира відповідачів не була від'єднана від системи централізованого опалення в передбаченому законодавством порядку, хоча вони і звертались з заявами не надавати їм тепло, однак тепло надавалось і ним вони користувались, за що вони повинні провести оплату. В зв'язку з їх зверненням на неналежне теплопостачання і складанням актів про це коефіцієнт за цей період знижувався і нарахування проводилось у відповідності до цього коефіцієнту.

Відповідач ОСОБА_1, який також за довіреністю представляє інтереси відповідачок ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що дійсно проживає разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, яка обладнана приладами централізованого опалення. Їх квартира розташована в багатоквартирному будинку, а згідно з вимогами ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків є балансоутримувач, а саме: КЖРЕП № 17, тому МКП "Чернівцітеплокомуненерго" є неналежним позивачем, оскільки не є балансоутримувачем їх будинку і уповноваженою балансоутримувачем особою. Крім того, вони відмовились від споживання послуг з централізованого опалення, про що 02 листопада 2007 року на адресу КЖРЕП № 17 направлено письмову заяву з вимогою не надавати їм послуги з централізованого опалення, такі ж заяви були направлені ними 27 жовтня 2008 року на адресу КЖРЕП № 17 та МКП "Чернівцітеплокомуненерго". Також після отримання ними у вересні 2009 року проекту договору він від імені всіх співвласників квартири направив на адресу позивача ще одну заяву від 15 вересня 2009 року з вимогою не надавати їм послуги з централізованого опалення квартири і повернув не підписані проекти договорів. Жоден чинний закон не зобов'язує їх споживати житлово-комунальні послуги, які їм не потрібні, та ще й сплачувати за них. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що позивач МКП „Чернівцітеплокомуненерго” згідно з розділом ІІІ п.3.4. Статуту є правонаступником ОДКП “Чернівціоблтепломережа” в частині прав та обовязків, в тому числі боргових зобовязань внаслідок виробництва і реалізації теплової енергії в м. Чернівці.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1 яка належить їм на праві приватної власності, що підтверджується довідкою КЖРЕП № 17 від 02 вересня 2009 року (а.с.6). Квартира обладнана приладами централізованого опалення, які не відключені від системи централізованого опалення до даного часу, від надання послуг по централізованому опаленню квартири в установленому Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання і надання дозволу на влаштування та приймання в експлуатацію систем індивідуального (автономного) теплопостачання в м. Чернівцях, затвердженого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 27 червня 2006 року № 197/5, вони не відмовились, а їх заяви позивачу та КЖРЕП № 17 про ненадання послуг по теплопостачанню їх квартири (копії на а.с.19-21) не є підставою для ненадання тепла в квартиру, в зв'язку з чим позивачем постійно в опалювальний період з жовтня по квітень щорічно постійно безперебійно надавалось тепло, що визнав відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Між ОДКП “Чернівціоблтепломережа” і відповідачами до 01 січня 2006 року існували фактичні договірні правовідносини на безперебійне протягом опалювального періоду централізоване опалення їх квартири площею 48,80 кв.м у відповідності до вимог ст. 11 ЦК України шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1, було видано абонентську книжку № НОМЕР_1, що визнав відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні.

У відповідності з типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, МКП „Чернівцітеплокомуненерго” розробило договір про постачання теплової енергії та проект даного договору 03 вересня 2009 року було надіслано відповідачам (копія листа на а.с.10), про отримання якого зазначено в поштовому повідомленні про вручення. Відповідачі відмовилися від укладення даного договору, про що написали заяву позивачу про не надання їм послуг з централізованого опалення, оскільки ці послуги їм не потрібні (копія заяви на а.с.21) і повернули непідписаний договір позивачу, що визнав відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Статтями 19 та 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” прямо передбачено спонукання субєктів до укладення договору про надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Крім того, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, зобов'язує власника та наймача (орендаря) квартири укласти договір на надання житловокомунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житловокомунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже, посилання відповідачів на те, що на них не може бути покладено обовязок з оплати послуг по централізованому опаленню їх квартири за відсутності договору, є безпідставним, оскільки такі послуги позивачем надавались, а тому вони повинні бути оплачені, що відповідачі не робили, що визнав і відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” ціни (тарифи) на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Такі норми та тарифи протягом 2007-2009 років були затверджені рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради, які опубліковувались в місцевій газеті (а.с.38-59).

Позивачем надавались послуги по центральному опаленню квартири відповідачів протягом опалювального періоду щорічно, за що проводилось нарахування згідно тарифів, що підтверджується розрахунком (а.с.7). Відповідачі зобовязані були щомісячно вносити оплату за надані позивачем послуги по теплопостачанню по тарифах, затверджених в установленому порядку, але в порушення вимог ст. 526 та ч.2 ст. 615 ЦК України, починаючи з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року оплату не проводили взагалі, у звязку з чим утворилась заборгованість станом на 01 жовтня 2009 року згідно розрахунку в сумі 2422 грн. 79 коп., яку вони до даного часу в добровільному порядку не погасили, не дивлячись на попередження (а.с.9), що визнав відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні, відмовились в добровільному порядку укласти договір по реструктуризації цієї заборгованості. Тому суд вважає, що цю суму відповідачі повинні сплатити позивачу, оплативши фактично надані ним послуги по теплопостачанню їх квартири, так як квартира не була від'єднана від системи централізованого опалення. Та обставина, що відповідачами не підписаний наданий позивачем договір про надання послуг від 03 вересня 2009 року, не звільняє їх від обов'язку оплатити надані послуги, якими вони фактично користувались.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобовязаний оплачувати житловокомунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача належить стягнути солідарно заборгованість за надані послуги по теплопостачанню їх квартири в сумі 2422 грн. 79 коп. за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, оскільки вона утворилась в межах строку позовної давності, та судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн., задовольнивши повністю позовні вимоги.

Оскільки позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений від сплати судового

збору, а позовні вимоги задоволені повністю, то суд вважає, що судовий збір в розмірі 51 грн. належить стягнути з відповідачів на користь держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 67, 68, 156 ЖК України, ст.ст. 11, 218, 256, 257, 360, 509, 526, 530, 615 ч.2 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. 14, 19, п.1 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.4 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію”, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 88 ч.1,3 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго” на користь міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго” на розрахунковий рахунок № 26031919376971 в Хмельницькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код 34519280, заборгованість за теплову енергію в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” на користь міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” на розрахунковий рахунок № 26008919376971 в Хмельницькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018, код 34519280, судові витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч. 4 ст. 296 ЦПК України.

СУДДЯ