Рішення № 94324598, 20.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 січня 2021 року № 520/17097/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною про відкриття виконавчого провадження №59796431, винесену на підставі виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження, винесені в рамках виконавчого провадження №59796431, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки приватний виконавець може прийняти до виконання виконавчий документ стосовно боржника, яким є фізична особа, виключно за місцем проживання, перебування цього боржника, у межах відповідного виконавчого округу, проте спірна постанова прийнята не за місцем реєстрації та фактичного місця проживання боржника та знаходження його майна. Отже, позивачем вказано, що вона зареєстрована за адресою: с. Милівка, Близнюківський район, Харківська область та майна на території міста Києва не має. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувана позивачем постанова були прийнята відповідно до норм діючого законодавства, а відтак скасуванню не підлягає. При цьому, відповідачем вказано, що відповідно до наданого разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною нею було відкрито виконавче провадження №59796431 постановою від 13.08.2019 року за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а не за місцем проживання боржника у відповідності до ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, відповідач мав усі законні підстави для прийняття виконавчого документу та відкриття щодо його виконання виконавчого провадження №59796431.

Представник третьої особи правом подання пояснень щодо відзиву або позову не скористався.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року надано позивачу - ОСОБА_1 час до наступного судового засідання, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду позовної заяви приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України шляхом конкретизації змісту позовних вимог, доказів стосовно дати отримання оскаржуваної постанови; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; повідомлено позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративного позову; роз`яснено позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали адміністративний позов буде залишено без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України; відкладено судове засідання до 24.12.2020 року о 10:00 год.

В подальшому, розгляд справи було відкладено до 20.01.2021 року о 12:00 годині.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання причини пропущення строку на звернення до суду поважною та його поновлення – задоволено; ухвалено вважати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даним позовом; у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про залишення позовної заяви без розгляду – відмовлено; прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 , поданий 15.01.2021 року, відповідно до якого викладено позовні вимоги у наступній редакції: скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною про відкриття виконавчого провадження №59796431, винесену на підставі виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовлено.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни із заявою №13818504 про примусове виконання рішення.

Зі змісту вказаної заяви про примусове виконання рішення вбачається, що заявник просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_2 коштів у розмірі 69457,22 грн., звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки й майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 13.08.2019 року відкрито виконавче провадження № 59796431 з примусового виконання виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 69457,22 грн.

Боржником у виконавчому провадженні № 59796431 визначено ОСОБА_2 .

Матеріали справи свідчать, що в рамках здійснення виконавчого провадження №59796431 відповідачем, зокрема, на підставі ст.ст. 68, 69, 70 Закону України “Про виконавче провадження” було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2020 року.

Судом зі змісту позовної заяви та заяви про визнання причини пропущення строку на звернення до суду поважною та його поновлення встановлено доводи позивача стосовно того, що 20 вересня 2014 року позивач одружилась з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Близнюківського районного управління юстиції у Харківській області та в 2017 році вона з чоловіком переїхала жити в його будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Також позивачем вказано, що з 13.02.2018 року вона працює на посаді художнього керівника Петропавлівського будинку культури, який розташований за адресою: вул. Червона, буд. 39А, що підтверджується копією трудової книжки наявної в матеріалах справи, а з 2017 року мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем вказано, що вона жодних документів (у тому числі процесуального характеру), повідомлень тощо з боку відповідача по справі не отримувала.

Водночас, позивач зазначила, що 20 листопада 2020 року їй стало відомо від бухгалтера, що з її заробітної плати будуть відраховувати грошові кошти на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.10.2020 року серія ВП № 59796431, виданої приватним виконавцем Юхименко О.Л., яка була направлена приватним виконавцем Юхименко О.Л. без повідомлення вручення 19.10.2020 року на адресу Петропавлівської сільської ради.

Позивачем наголошено на обставинах того, що постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження прийнята всупереч нормам діючого законодавства, оскільки виконавче провадження відкрито не за місцем реєстрації та фактичного місця проживання боржника та знаходження його майна, оскільки відповідачем не взято до уваги те, що зареєстрована позивач у с. Милівка Близнюківського району Харківської області та майна на території міста Києва не має.

При цьому, як зазначено відповідачем, відкриття виконавчого провадження було здійснено з урахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження” за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Згідно із ч.2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 року №1403 (далі - Закон №1403).

Згідно із положеннями ст.1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно із приписами ст.25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Також суд зазначає, що п.1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Як передбачено п.4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із п.10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що положення Закону №1404-VІІІ передбачають, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувану. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Водночас, відповідно до п.1 ч.1 та ч.3 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

Відтак, слід дійти висновку про те, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню у передбаченому законом порядку.

Водночас, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що у випадку пред`явлення виконавчого документа за місцем виконання, приватний виконавець зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження у чітко визначені строки, а саме: не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.

Отже, виконавець може розпочати вчинення будь-яких дій по виконавчому провадженню лише після відкриття виконавчого провадження.

При цьому, суд зазначає, що положеннями статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) визначено, що «місце перебування» - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; «місце проживання» - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; «реєстрація» - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку».

Частиною другою статті 2 Закону № 1382-IV визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Відповідно до абз.4 п. 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

За змістом пункту 13 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Глави 12 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок № 296/5), захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.

Згідно з підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).

Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку №296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з аналізу положень Закону №1404-VIII вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17, від 30 квітня 2020 року №580/3311/19.

Відтак, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/ перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.

Приписами ч.1 ст. 4 Закону № 1404-VIIІ визначено, що у виконавчому документі обов`язково зазначається адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Законодавець, визначаючи місце виконання рішення, вживає поняття «місце проживання» та «місце перебування», під якими розуміються відповідно адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, та житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Оскільки за приписами частини другої статті 2 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, то законодавець розрізняє поняття «місце проживання», «місце перебування» і «місце реєстрації».

Відтак, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/ перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.

Положеннями ч.1 ст. 28 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З системного тлумачення частини першої статті 4, частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі має бути зазначено адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу приватного виконавця. Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою приватний виконавець в силу положень частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ зобов`язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, положеннями статті 28 Закону № 1404-VIIІ визначено імперативний обов`язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.

Зазначений висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року в справі № 520/9978/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17.

Таким чином, після надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.

Якщо ж виконавчий документ пред`явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов`язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).

Отже, враховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним.

У випадку, коли адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов`язаний повернути такий виконавчий документ.

У випадку пред`явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов`язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.12.2020 року №460/3537/20.

Під час розгляду справи встановлено, що відкриття виконавчого провадження №59796431 було здійснено з урахуванням положень Закону України “Про виконавче провадження” за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника на підставі виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною.

Зі змісту виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, та заяви про примусове виконання рішення вбачається зазначення адреси реєстрації боржника АДРЕСА_2 , та адреси місцезнаходження майна боржника р. НОМЕР_1 , ТОВ «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ – 36799749, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б.

При цьому, до заяви про примусове виконання рішення третьою особою було додано лист вих. №13818504 від 29.07.2019 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до Положення про Облікову політику ТОВ «Вердикт Капітал», затвердженого рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Вердикт Капітал», повідомлено, що у клієнта ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Близнюківським РВУМВС України в Харківській області 26.05.1999, РНКПО НОМЕР_3 ) для обліку поточної заборгованості відкрито рахунок № НОМЕР_1 від 16.01.2019 в валюті гривня в ТОВ «Вердикт Капітал», що розташоване за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б.

З огляду на вищевикладене та надаючи оцінку вказаним обставинам суд зазначає, що матеріали виконавчого провадження, в рамках якого здійснюється виконання виконавчого напису не містить даних про знаходження майна за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5 Б, оскільки лист вих. №13818504 від 29.07.2019 року не містить відомостей про місце знаходження майна, а містить інформацію тільки про відкритий рахунок. Отже, враховуючи обставини того, що адреса реєстрація позивача не знаходиться на території округу приватного виконавця, що свідчить про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження не за місцем реєстрації позивача та/або її проживання чи місцезнаходження майна.

Приписами ч.4 ст.4 Закону № 1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника. Відповідальність за вчинення виконавчого напису відповідно до вимог Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 несе нотаріус, як особа, яка вчиняє виконавчий напис.

При цьому, суд зазначає, що перевірка майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні, що передбачено положеннями ч.ч. 2, 4 ст. 13, ч.7 ст.26, ст.36, ч.8 ст.48 Закону № 1404-VIII.

Отже, на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, в якому було вказано адресу місця реєстрації позивача, яка є боржником: АДРЕСА_3 , та не надано доказів знаходження майна боржника на території виконавчого округу відповідача, то у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни не було визначених законом підстав для його відкриття.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 35-Б, м. Київ, 02002), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, м. Київ, 04053) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною про відкриття виконавчого провадження №59796431, винесену на підставі виконавчого напису №1155 від 26.07.2019 p., вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код – НОМЕР_3 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, буд. 4-А, оф. 35-Б, м. Київ, 02002).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 21 січня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.