Рішення № 94324451, 20.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3691/20

20 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу періоду роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на комбікормовому заводі, у МП "Джерело", "Гусятингаз", зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоду роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на комбікормовому заводі, у МП "Джерело", "Гусятингаз", та провести перерахунок пенсії з 13.05.2020.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про зарахування періодів роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на комбікормовому заводі, у МП "Джерело", "Гусятингаз" до страхового стажу, які не було зараховано при виході позивачем на пенсію за віком. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає, що порушені його права, оскільки робота позивача підтверджується безперервними записами у трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 23.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 14.12.2020 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необхідність долучення додаткових документів, які б підтверджували період роботи з 15.06.1990 по 20.09.1994 в м/к комбікормовий завод, МП "Джерело", "Гусятингаз", позивачу було відомо, що підтверджується його підписом у розписці - повідомленні, яка долучена до матеріалів пенсійної справи. Вказав, що жодних інших документів, які підтверджували роботу позивача за оскаржуваний період ним подані не були. Тому вважає, що відповідачем правомірно не зараховано позивачу періоди роботи з 15.06.1990 по 20.09.1994 в м/к комбікормовий завод, МП "Джерело", "Гусятингаз", оскільки дані записи здійснені не належним чином, проведені із порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

14.12.2020 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 20.01.2021 о 10:00 год.

20.01.2021 позивач не прибув, представник позивача подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства країни (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

07.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування трудового стажу з 25.05.1990 по 20.09.1994 року

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом №1496-1502/Я-02/8-1900/20 від 20.07.2020 повідомив, що при перевірці записів трудової книжки було виявлено, що на титульній сторінці не чітко відображений відтиск печатки підприємства, на якому вона вперше заповнювалась. Також, зазначено, що для призначення пенсії позивачем надано підтверджуючі документи, відповідно до записів трудової книжки, окрім періоду роботи з 15.06.1990 по 20.09.1994 - м/к комбікормовий завод, МП "Джерело", "Гусятингаз". Відповідач у листі вказав, що Гусятинським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) повідомлено про це позивача розпискою - повідомленням щодо надання додаткових документів, однак таких документів від позивача не надійшло. Враховуючи зазначене, підстав для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу немає.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, оформленою листом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі, Закон № 1058) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положеннями статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі, Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637(надалі, Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний період не зараховано позивачу, оскільки на титульній сторінці трудової книжки не чітко відображений відтиск печатки підприємства, на якому вона вперше заповнювалась.

В той же час, робота позивача у період з 15.06.1990 по 20.09.1994 в м/к комбікормовий завод, МП "Джерело", "Гусятингаз" підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування вказаного періоду роботи позивача, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58).

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58 передбачено що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

Таким чином, суд вважає, що така обставина як нечітке зображення відтиску печатки на титульному листку трудової книжки позивача є формальною та не може бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги слід задовольнити та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на м/к комбікормовий завод, у МП "Джерело", "Гусятингаз", на підставі чого провести перерахунок пенсії з дати звернення позивача з відповідною заявою, тобто з 07.07.2020, а не з 13.05.2020.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому частиною третьою ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 20.07.2020 №1496-1502/Я-02/8-1900/20 у зарахуванні позивачу до страхового стажу періоду роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на м/к комбікормовий завод, у МП "Джерело", "Гусятингаз".

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 15.06.1990 по 20.04.1994 на м/к комбікормовий завод, у МП "Джерело", "Гусятингаз" та провести перерахунок пенсії з 07.07.2020.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений у відповідності до квитанції №0.0.1910352728.1 від 18.11.2020 на суму 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 20 січня 2021 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

Копію рішення надіслати учасникам справи.

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.