Рішення № 94323884, 22.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13301/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення №38 від 09.11.2020 року, зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішенця №38 від 09.11.2020 року Управління застосування пенсійного законодавству Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) щодо відмови у Призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_2 ), пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди її роботи з 07.05.2011 рову по 02.08.2015 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Белградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) призначити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Белградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 ), пенсію за вислугу років відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до поданої заяви від 24.07.2020 року, зарахувавши в подвійному розмірі до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року, з 01.06.2016 року по 05.12.2018 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Белградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня» згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Белградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 24 липня 2020 року звернулась до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 09.11.2020 № 38 ОСОБА_1 , було неправомірно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на відсутність необхідного спеціального стажу роботи за вислугою років. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового трудового стажу її роботи з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Болградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня».Крім того, в порушення вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в період з 01.06.2016 року по 05.12.2018 року на посаді медичної сестри дільничної туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення відповідачем не зарахована до стажу моєї, позивача, роботи у подвійному розмірі.

Ухвалою суду від 04.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29.12.2020 року на вхід. № 55858/20 відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначається, що за результатами повторного розгляду доданих документів до заяви від 31.07.2020 року про призначення пенсії за віком, було встановлено, що Позивач працювала на посаді медсестри палатної в туберкульозно-легеневому відділенні лікарні в період з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року та медсестрою туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичної поліклініки в період з 06.12.2018 року по 30.09.2019 року, але згідно наказу Белградської ЦРБ №145 від 08.07.2011 року «Про результати атестації робочого персоналу...» по туберкульозно-легеневому відділені та на підставі Висновку державної експертизи умов праці головного управління та соціальної політики Одеської облдержадміністрації від 20.12.2011 року №17/12-2011 не була атестована посада медичної сестри палатної, а по фтизіатричному кабінету атестована лише медична сестра дільнична, тому відсутня можливість зарахувати вказані періоди до пільгового стажу. Після доопрацювання документів доданих до заяви про призначення пенсії від 31.07.2020 року страховий стаж позивача складає 35 років 02 місяці 01 день, а пільговий лише 03 роки 02 місяці 05 днів. В розрахунок пільгового стажу включено період роботи з 03.08.2015 року по 02.12.2015 року на посаді сестри медичної палати та процедурної інфекційного відділення в подвійному розмірі та з 01.06.2016 року по 05.12.2018 року на посаді медичної сестри дільничної туберкуьозного кабінету консультаційно-діагностичного поліклінічного відділення. Отже, позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 у зв`язку з недостатністю пільгового стажу роботи, підтверджуваного у відповідності до помп ст. 114 Закону №1058.

Дослідивши обставини, якими обґрунтовувались позовні вимоги, відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

24 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років у відповідності до підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №38 від 09.11.2020 року «Про скасування раніше прийнятого рішення від 31.07.2020 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та про відмову у призначенні пенсії» вирішено розглянувши повторно заяву № 1754 від 24.07.2020 року та надані до заяви документи на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” прийнято рішення скасувати раніше прийнято рішення від 31.07.2020 року про призначення їй з 01.02.2020 року пенсії на пільгових умовах за Списком №2 (пенсійна справа № 155950007510) та відмовити їй у призначенні вищевказаної пенсії. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що під час повторного розгляду документів встановлено, що згідно вище перелічених пільгових довідок, які надані КНП “Болградська центральна районна лікарня” та акту зустрічної перевірки від 12.10.2020 року № 7810 заявниця з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року працювала медсестрою палатною в туберкульозно — легеневому відділенні лікарні. Але, згідно наказу Белградської ЦРБ від 08.07.2011 року №145 “Про результати атестації робочого персоналу..." по туберкульозно — легеневому відділенні та на підставі Висновку державної експертизи умов праці головного управління та соціальної політики Одеської облдержадміністрації від 20.12.2011 року №17/12-2011 не була атестована посада медичної сестри палатною. Отже, з таких обставин період з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року до пільгового стажу не може бути зарахований. Крім цього, згідно вище перелічених пільгових довідок, які надані КНП “Белградська центральна районна лікарня” та акту зустрічної перевірки від 12.10.2020 року № 7810 заявниця з 06.12.2018 року по 30.09.2019 року працювала медсестрою туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичної поліклініки лікарні. Але, згідно наказу Белградської ЦРБ від 08.07.2011 року №145 “Про результати атестації робочого персоналу...” по фтизіатричному кабінету та на підставі Висновку державної експертизи умов праці головного управління та соціальної політики Одеської облдержадміністрації від 20.12.2011 року №18/12-2011 атестована лише медична сестра дільнична. Отже, з таких обставин період з 06.12.2018 року но 30.09.2019 року до пільгового стажу не може бути зарахований. Таким чином, після доопрацювання справи страховий стаж становить 35 років 2 місяця 1 день, а пільговий — 3 роки 2 місяця 5 днів ( з 03.08.2015 по 02.12.2015 на посаді сестри медичної палатної та процедурної інфекційного відділення в подвійному розмірі — 8 місяців та з 01.06.2016 по 05.12.2018 на посади медичної сестри дільничної туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичної поліклінічного відділення — 2 роки 6 місяців 5 днів

Згідно записів у трудової книжки позивачки, остання працювала в оспорювані періоди:

з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року медсестрою палатною в туберкульозно-легеневому відділенні лікарні

з 06.12.2018 року по 30.09.2019 медсестрою туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичної поліклініки лікарні

Таким чином, спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності пільгового стажу по Списку № 2.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Саме такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а.

Відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 13 від 01.04.2020 року та№ 157 від 20.07.2020 року я, позивач, працювала повний робочий день в Белградській районній лікарні у період з 01 січня 2011 року по 13 липня 2020 року, в тому числі :

-з 07 травня 2011 року - на посаді сестри медичної палатної тубуркульозно-легеневого відділення;

-з 03 серпня 2015 року - на посаді сестри медичної палатної інфекційного відділення;

-з 18 серпня 2015 року - на посаді сестри медичної процедурної інфекційного відділення;

-з 01 вересня 2015 року по 02 грудня 2015 року - на посаді сестри медичної палатної інфекційного відділення;

-з 03 грудня 2015 року по 31 грудня 2016 року - на посаді сестри медичної педіатричного кабінету консультативно-діагностичного поліклінічного відділення;

-з 01 червня 2016 року - на; посаді сестри медичної дільничної туберкульозного кабінету консультативно-діагностичного поліклінічного відділення;

-з 06 грудня 2018 року по 30 вересня 2019 року - на посаді сестри медичної туберкульозного кабінету консультативно-діагностичного поліклінічного відділення, виконувала роботу сестри медичної палатної туберкульозне- легеневого відділення; сестри медичної палатної та сестри медичної процедурної інфекційного відділення; сестри медичної дільничної туберкульозного кабінету та сестри медичної туберкульозного кабінету консультативно- діагностичного поліклінічного відділення, пов`язаного з безпосереднім обслуговуванням хворих за професією, посадою сестри медичної стаціонару та сестри медичної поліклініки, що передбачена Списком 2 розділ ХХІV підрозділ 24а-2а, код КП 3131; ДК 003:2010, Постанова КМ України №36 від 16.01.2003 року, розділ ХУ п.2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Таким чином, за наявності доказів проведення атестації робочих місць з порушенням у період роботи позивача на посаді посаді медсестри палатної в туберкульозно-легеневому відділенні лікарні в період з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року та медсестрою туберкульозного кабінету консультаційно-діагностичної поліклініки в період з 06.12.2018 року по 30.09.2019 року підлягає врахуванню до пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Також, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях;) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Крім того, зі зміною назви посад на яких працювала позивач, умови праці не змінилися. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 и № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діяли на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь час роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умовою підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 вересня 1992 року і за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 вересня 1992 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, суд вважає, що вищевказані відомості є повними та достатніми, всі записи засвідчені печатками підприємства, тобто, відомості, зазначені в трудовій книжці позивача, та довідках підтверджують наявність в неї відповідного стажу роботи.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, уточнюючу довідку передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Таким чином, наявні підстави для зарахування в подвійному розмірі стажу роботи позивачки з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року, з 01.06.2016 року по 05.12.2018 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Белградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня».

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дану позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн., тому судовий збір підлягає поверненню позивачу у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення №38 від 09.11.2020 року, зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішенця №38 від 09.11.2020 року Управління застосування пенсійного законодавству Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) щодо відмови у Призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_2 ), пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди її роботи з 07.05.2011 рову по 02.08.2015 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Белградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня»;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса ) призначити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Белградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 ), пенсію за вислугу років відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до поданої заяви від 24.07.2020 року, зарахувавши в подвійному розмірі до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 07.05.2011 року по 02.08.2015 року, з 01.06.2016 року по 05.12.2018 року, з 06.12.2018 року по 20.09.2019 року в Белградській центральній районній лікарні, яка з 02.02.2019 року була реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня» згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII;

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, вул. Канатна, 83, м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 2000 року Белградським РВ УМВС України в Одеській області, місце проживання: АДРЕСА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн.

Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.