Ухвала суду № 94323826, 21.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8843/20

УХВАЛА

21 січня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини А3519 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 11 вересня 2020 року надійшов позов військової частини А3519 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди у сумі 4311,14 грн.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року адміністративну справу №420/8843/20 передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6).

16 грудня 2020 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу військової частини А3519 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року скасовано. Справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

11 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 420/8843/20, яка згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана на розгляд судді Вовченко О.А.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві зазначає, що з дня, наступного за днем підписання наказу командира військової частини А3519 від 25.07.2018 року №212, почався відлік строку звернення до суду.

При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (на яку позивач посилається у позовній заяві) у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Згідно з ч.7 ст.8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Однак, позивачем до суду доказів на підтвердження факту притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, а саме відповідного наказу командира (начальника), до позовної не надано, а з наказу командира військової частини А3519 від 25.07.2018 року №212 таке притягнення не вбачається.

Крім цього, позивачем до суду надано копії відомості про наявність боєприпасів служби РАО, відомості номерного обліку озброєння, інвентаризаційних описів поганої, нечитабельної якості.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суддя зазначає, що позивач у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, однак доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу не надав, натомість надав їх у двох примірниках.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, як вбачається з позовної заяви, позивачем початок відліку строку звернення до суду визначено дату прийняття наказу командира військової частини А3519 від 25.07.2018 року №212.

При цьому, з даною позовною заявою позивач звернувся лише 08 вересня 2020 року (дата на конверті, в якому до суду надійшов даний позов засобами поштового зв`язку), тобто більше ніж через два роки.

Позивачем до суду разом з позовною заявою надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовує тим, що строк притягнення до матеріальної відповідальності є фактично строком звернення до суду та посилається на Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 року, а також на те, що 26.12.2019 року звернувся з позовом до Приморського районного суду м. Одеси, справа №522/21777/19, у відкритті провадження за якою було відмовлено.

Суддя зазначає, що Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» дійсно визначено, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (ст.4).

Однак суддя вважає помилковими доводи позивача, що строк притягнення військовослужбовців та прирівняних до них осіб до матеріальної відповідальності є строком звернення до суду з позовними вимогами про відшкодування (стягнення) завданої військовослужбовцями та прирівняними до них особами майнової шкоди державі, оскільки як вбачається із Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнення особи до матеріальної відповідальності здійснюється командиром (начальником, керівником) військової частини, установи, організації, закладу шляхом видання відповідного наказу за результатами службового розслідування, а в подальшому у судовому порядку відбувається лише стягнення з відповідної особи матеріальної (майнової) шкоди, у завданні якої таку особу було визнано винною.

Таким чином, суддя вважає, що строк, протягом якого позивач мав право звернутись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 , становить 3 місяці.

При цьому момент відліку такого строку згідно статті 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» починається з моменту відмови особи від її добровільного відшкодування.

Суддя зазначає, що позивачем до суду не надано доказів на підтвердження відмови відповідача відшкодувати заявлену у позовній заяві матеріальну шкоду чи доказів отримання відповідачем наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності.

При цьому, суддя вважає необґрунтованим посилання позивача на Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 року, оскільки станом на момент звернення позивача до суду воно втратило чинність.

Щодо посилань позивача на те, що 26.12.2019 року він звернувся з позовом до Приморського районного суду м. Одеси (справа №522/21777/19) з вимогами про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, суддя зазначає, що з моменту прийняття Одеським апеляційним судом постанови від 10.06.2020 року, якою залишено в силі ухвалу Приморського районного суду м.Одеса від 08.01.2020 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі №522/21777/19, та яка отримана відповідачем 10.07.2020 року згідно штампу на супровідному листі до постанови, до моменту звернення до суду з даною позовною заявою 08.09.2020 року пройшло більше двох місяців.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зазначає, що наведені позивачем підстави поновлення строку звернення до суду є неповажними та необгрунтованими. Позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу, належним чином засвідчених доказів належної якості та доказів звернення у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами направлення відповідачу).

Суддя роз`яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позов військової частини А3519 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко