Рішення № 94323405, 13.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року справа №380/5280/20

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача - Петришин В.М., згідно договору,

представника відповідача - Бойко Л.М., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львова за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

в с т а н о в и в :

Львівське комунальне автотранспортне підприємство № 1 (далі - ЛКАП № 1, позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - Західний офіс Держаудитслужби, відповідач), у якому просить визнати протиправним і скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 26.06.2020, складений за результатами моніторингу закупівлі № UА - 2019-12-16-000310-а № 304 від 16.12.2019, яка проведена Львівським комунальним автотранспортним підприємством № 1.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що не погоджується з оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі. Наголосив, що вважає висновок про встановлені порушення необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача. Звернув увагу на те, що відповідач у висновку не зазначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Водночас зазначення у висновку про необхідність вжиття заходів щодо розірвання договору, на думку позивача, не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною із нею, оскільки суть виявлених порушень не зачіпає бюджетні інтереси, а розірвання договору призведе несприятливих наслідків для підприємства. Крім того, зазначив, що складення оскаржуваного висновку через значний проміжок часу після визнання ПП "Тедекс мастила України" переможцем торгів, укладення відповідного договору, сплати коштів на виконання умов договору і початку фактичного виконання умов договору не відповідає законодавчо визначеній меті процедури моніторингу закупівлі, оскільки не має наслідком саме запобігання порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позовну заяву Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 було повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2020 апеляційну скаргу Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 було задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 скасовано та направлено справу №380/5280/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2020, справу №380/5280/20 передано для розгляду судді Потабенко В.А.

Ухвалою від 23.09.2020 прийнято адміністративну справу до провадження для продовження розгляду та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

16.10.2020 та 21.10.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9174 ел. та №54008). Представник відповідача наголосила, що в ході проведення моніторингу закупівлі №UА - 2019-12-16-000310-а № 304 встановлено порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема встановлено відсутність у тендерній документації адреси посадової особи замовника, не зазначено порядку змін умов договору купівлі-продажу, а саме не наведено переліку випадків, при яких здійснюватимуться зміни умов договору. Крім того, моніторингом було встановлено, що учасником ПП "Тедекс мастила України" в складі своєї тендерної пропозиції надано документи, складені іноземною мовою (сертифікат якості, договір постачання з Blue Solutions Sp. z o.o.), без перекладу на українську. Представник відповідача наголосив, що за відсутності перекладу на українську мову тексту, викладеного у вищевказаних сертифікатах та договорі іноземними мовами, не можливо встановити автентичність такого тексту кожною мовою та його однакову силу при тлумаченні. Щодо вимоги про розірвання договору представник відповідача зазначила, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, на думку представника відповідача, позивач міг скористатись на законних підставах правом одностороннього розірвання договору для усунення порушень, виявлених в ході проведення моніторингу закупівлі. Також представник відповідача зазначив, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється з метою аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Отже, дії Західного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та оприлюднення висновку із зобов`язанням усунути виявлені порушення не може ототожнюватися із втручанням у діяльність позивача та не свідчить про порушення його прав. Крім цього, у висновку міститься зобов`язання усунути виявлені порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору. Отже, у висновку визначено спосіб усунення виявлених порушень. Таким чином, твердження позивача про нечіткість та неконкретизованість висновку є безпідставним. У зв`язку з цим, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

27.10.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх. №9612 ел.). Зазначив, що законодавством не передбачено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Таким чином, висновок відповідача жодним чином не обґрунтовує необхідність застосування саме такого засобу впливу, як розірвання договору та містить посилання лише про наявність загальних повноважень в органу фінансового контролю щодо постановки вимог про усунення порушень. На думку представника позивача, висновок прийнято без дотримання необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто не є доцільним та співмірним способом усунення таких порушень.

13.11.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №60051).

Ухвалою від 23.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівське комунальне автотранспортне підприємство №1 зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 23884071 за адресою: 79066, Львівська область, місто Львів, вул. Грутова, 1Б.

16.12.2019 ЛКАП № 1 на веб-порталі уповноваженого органу "ProZorro" (http://prozorro.gov.ua.) було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі за предметом закупівлі "код за ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (рідина для очищення відпрацьованих газів AdBlue)" із № оголошення UА - 2019-12-16-000310-а.

Тендерна документація на закупівлю ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (рідина для очищення відпрацьованих газів AdBlue) за процедурою "відкриті торги" затверджена рішенням тендерного комітету (протокол № 1 від 16.12.2019) Головою тендерного комітету Струтинським О.І.

Відповідно до форми протоколу розгляду тендерних 07.02.2020 визначено переможця конкурсу - ПП "Тедекс мастила Україна", ЄДРПОУ 34943074, - та оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

17.03.2020 між позивачем (замовник) та ПП "Тедекс мастила Україна" (постачальник) укладено договір про закупівлю товару № 00-АД .

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних поставка товару за вищевказаним договором відбувалась до липня 2020 року.

11.06.2020 Західним офісом Держаудитслужби прийнято наказ № 104 про початок моніторингу закупівель, зокрема, закупівлі за унікальним номером та датою оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу № UА - 2019-12-16-000310-а від 16.12.2019 "код за ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (рідина для очищення відпрацьованих газів AdBlue)", яка проведена Львівським комунальним автотранспортним підприємством № 1.

За результатами моніторингу закупівлі складено висновок Західного офісу Держаудитслужби від 26.06.2020 № UА - 2019-12-16-000310-а № 304, який оприлюднено веб-порталі 26.06.2020.

Відповідно до вказаного висновку встановлено порушення норм ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: на порушення вимог п. 16 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація не містить адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок між учасниками; на порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону проект договору про закупівлю не містить порядку змін його умов; на порушення п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону в тендерній документації не зазначено кінцевого строку подання тендерних пропозицій та в складі тендерної пропозиції учасником ПП "Тедекс мастила Україна" надано документи, складені іноземною мовою.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", позивача було зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись із оскаржуваним висновком, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі"від 25.12.2015 року № 922-VIII, з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд звертає увагу, що положення Закону України "Про публічні закупівлі", а також інших нормативних актів у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з ч.1 ст.71 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до ч.2 ст.7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Частиною 6 ст.71 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч. 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.10 ст. 71 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Західний офіс Держаудитслужби як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.п. 1, 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43) компетентний здійснювати моніторинги публічних закупівель й складати відповідні висновки про їх результати.

Моніторинг закупівлі є універсальним контрольним заходом у сфері публічних закупівель на всіх її стадіях, а підстави проведення моніторингу не визначають (не регламентують) його зміст та напрямок ( п.11 ч.1 ст.1, ст. 71 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Щодо порушення вимог п. 16 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (тендерна документація не містить адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок між учасниками).

Згідно п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначається, крім іншого, прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Як вбачається з п. 2.3 розділу І тендерної документації посадовою особою замовника, уповноваженою здійснювати зв`язок з учасниками, зазначений ОСОБА_1 , тел. НОМЕР_1 .

Крім того, в оголошенні про проведення процедури закупівлі на веб-порталі "ProZorro" в розділі "Інформація про замовника" зазначено контактну особу ОСОБА_1 , вказаного його мобільний телефон та електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Таким чином, оскільки п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" не конкретизовано, яка саме адреса посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками, має бути вказана, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем при проведенні процедури закупівлі п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону.

Щодо порушення вимог п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в складі тендерної пропозиції учасником ПП "Тедекс мастила Україна" надано документи, складені іноземною мовою, без перекладу на українську мову).

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначається, крім іншого, про те, якою мовою (мовами) повинні бути складені тендерні пропозиції.

Так, відповідно до п. 7 розділу І тендерної документації тендерна пропозиція, зокрема документи, підготовлені учасником, повинні бути складені українською мовою. У разі надання в складі пропозиції будь-яких документів, викладених іноземною мовою, вони повинні бути перекладені українською. Переклад документа має бути посвідчений підписом перекладача разом з його печаткою (за наявності) та підписом учасника та завірені печаткою (за наявності). У разі надання документів, які необхідні для формування тендерної пропозиції учасника, виданих відповідними установами, підприємствами, організаціями, російською мовою, допускається наявність даних документів російською мовою.

Як випливає з матеріалів справи, твердження відповідача про порушення позивачем п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" ґрунтується на тому, що переможець закупівлі ПП "Тедекс мастила Україна" подав копію договору на постачання з Blue Solution Sp. z o. o. російською та англійською мовами, а сертифікату якості продукції - російською мовою, а такою польською, англійською та німецькою мовами, без перекладу її на українську.

Дійсно, переможець закупівлі ПП "Тедекс мастила Україна" подав позивачу копію договору на постачання з Blue Solution Sp. z o. o., яка складена двома мовами - російською та англійською. А також копію сертифікату якості продукції, який складений російською, польською, англійською та німецькою мовами.

Як вже було зазначено вище, п. 7 розділу І тендерної документації прямо передбачає, що у разі надання документів, які необхідні для формування тендерної пропозиції учасника, виданих відповідними установами, підприємствами, організаціями, російською мовою, допускається наявність даних документів російською мовою.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій договору на постачання, укладеного ПП "Тедекс мастила Україна" з Blue Solution Sp. z o. o., та сертифікату якості продукції, такі документи складені (саме складені, а не перекладені), крім іншого, російською мовою.

Таким чином, суд зазначає про відсутність порушення позивачем п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки п. 7 розділу І тендерної документації допускає наявність в складі тендерної пропозиції документів, складених російською мовою.

Щодо порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (проект договору про закупівлю не містить порядку змін його умов).

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" проект договору про закупівлю обов`язково має містити порядок змін його умов.

Сторонами не заперечується, що проект договору був долучений до матеріалів тендерної документації, додаток №4.

Водночас, відповідач стверджує, що такий проект не містив порядку змін його умов.

Згідно долученого до матеріалів справи проекту договору про закупівлю товару, а саме п. 10.1 договору, зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього договору, та набувають чинності за умови їх підписання уповноваженими особами обох сторін.

Крім того, аналогічний за змістом пункт міститься і у вже укладеному позивачем за результатами процедури закупівлі договорі з ПП "Тедекс мастила Україна" № 00-АД від 17.03.2020.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем жодним чином не конкретизовано, порядку змін яких саме умов договору такий проект договору (сам договір) не містить.

Таким чином, за наявності як у проекті договору на закупівлю, так і у вже укладеному договорі п. 10.1, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставним.

Шодо порушення вимог п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в тендерній документації не зазначено кінцевого строку подання тендерних пропозицій).

Пунктом 14 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що у тендерній документації зазначається, зокрема, кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Згідно п. 1 розділу IV тендерної документації кінцевий строк подання тендерної пропозиції встановлено 10.01.2020 18.00 год.

Така ж інформація вказана і в оголошенні про проведення процедури закупівлі на веб-порталі "ProZorro" в розділі "Інформація про процедуру" - 10.01.2020 18.00 год.

Звідси, твердження відповідача про порушення позивачем п. 13 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині не зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій є безпідставним.

Водночас, судом не береться до уваги покликання позивача на нечіткість та невизначеність резолютивної частини висновку та на те, що відповідач у висновку не зазначив спосіб усунення виявлених порушень. Такі покликання, на думку суду, є безпідставними, оскільки резолютивна частина оскаржуваного висновку містить конкретні заходи, яких має вжити позивач - розірвання договору і оприлюднення в п`ятиденний строк інформації про усунення порушень законодавства або надання аргументованих заперечень до висновку або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частина 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що висновок Західного офісу Держаудитслужби України (який було оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 26.06.2020) про результати моніторингу закупівлі за предметом "код за ДК 021:2015:24950000-8 Спеціалізована хімічна продукція (рідина для очищення відпрацьованих газів AdBlue)", яка проведена Львівським комунальним автотранспортним підприємством № 1, № UА - 2019-12-16-000310-а, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнятий необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем допущено ряд помилок при складанні оскаржуваного висновку. Так, зміст встановлених порушень за наслідками проведеного моніторингу закупівлі не відповідає нормам ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", про порушення яких йдеться у висновку № UА - 2019-12-16-000310-а № 304, що додатково вказує на те, що Західний офіс Держаудитслужби формально та недбало підійшов до процесу здійснення моніторингу, не враховуючи всіх обставин справи.

Звідси, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі UА- 2019-12-16-000310-а №304 від 26.06.2020 Західного офісу Держаудитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8) в користь Львівського комунального автотранспортного підприємства № 1 (код ЄДРПОУ 23884071, місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1Б) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень рівно.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.01.2021.

Суддя Потабенко В.А.