Ухвала суду № 94314557, 04.01.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9449/20

Провадження №2-з/932/154/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Василівка, буд. 100), про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2020 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2020 року вказаний позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

04.09.2020 року позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки, позовна заява відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.10.2020 року було відкрито провадження у даній справі, визначено в загальному порядку з призначення проведення у справі підготовчого засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.09.2020 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення його позову до ОСОБА_3 , третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним.

26.10.2020 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшов письмовий відзив на позов від Акціонерного товариства «Альфа-Банк», в якому банк вважав позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

08.11.2020 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

16.12.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про залучення до участі у справі в якості третьої особи її сина ОСОБА_4 з посиланням на те, що будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснювалось за спільною участю з її сином ОСОБА_4 , грошові кошти якого були залучені на придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт та інші витрати з будівництва, а тому поділ майна, набутого подружжям в рівних частинах буде суперечити закону.

24.12.2020 року до суду надійшла позовна заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_3 та заборони: державним реєстраторам речових прав в тому числі приватним та державним нотаріусам внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі, та вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0666 га за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 16.05.1997 року уклав шлюб з ОСОБА_3 , 04.04.2007 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції здійснено актовий запис № 124 від 04.04.2007 року про розірвання шлюбу. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2019 року встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу чоловіка ОСОБА_1 і жінки ОСОБА_3 протягом часу з 04.04.2007 по теперішній час. В період шлюбу ними спільно було побудовано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване на ім`я відповідача. 01.02.2008 року відповідач підписала з Закритим акціонерним товариством «Альфа-банк» договір іпотеки №SMERS00590/1, відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у статті 2 цього договору, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно, зазначено у пункті 3.1. цього договору, що надалі іменується «предмет іпотеки», а Іпотекодержатель приймає його у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог на рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору, визначено, що: «Предметом іпотеки за цим Договором є домоволодіння, загальною площею 586,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене нерухоме майно. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. За вказаною адресою розташоване: земельна ділянка площею – 666 кв.м, літ. Е-4 – житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ. Ж – альтанка, літ. 1-6, І-ІІІ – споруди. Загальна вартість нерухомого майна – 1 756 662 грн.». У даній справі позивач ОСОБА_1 14.08.2020 року звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в обгрунтування якого зазначив про те, що предметом розгляду даної справи є поділ спільного майна подружжя та непокоївся про те, що в будь-який момент відповідач та/або третя особа можуть здійснити дії, направлені на відчуження вищевказаних домоволодіння та земельної ділянки. Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у задоволенні вказаної заяви було відмовлено з посиланням на недоведеність вимог заяви.

Представник позивача також зазначає, що 22.12.2020 року близько 09 год. 50 хв. за його місцем проживання, а саме АДРЕСА_1 , прибула невідома особа чоловічої статі, яка представилась працівником банку, документ, що посвідчує особу, надати відмовилась, та передала поштовий конверт, в якому було повідомлення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за вих. № 105598-34-б/б від 17.12.2020 року, в якому зазначено, що банк має право вимоги за кредитним договором №SME0008083, укладеним банком з ОСОБА_5 01.02.2008 року, забезпеченого виконанням зобов`язань по зазначеному кредитному договору Договором іпотеки №SMERS00590/1 від 01.02.2008 року, укладеним банком та ОСОБА_3 , вимагає усунути порушення, а саме сплатити борг за кредитним договором в загальному розмірі 3052267,32 доларів США. В листі банк зазначає, що в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Таким чином, АТ «Альфа Банк» як третя сторона у справі намагається у позасудовому порядку набути право власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи про поділ спільного майна подружжя, на підставі договору іпотеки, що визнається в даній справі недійсним. Набуття права власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи, АТ «Альфа-Банк» здійснить неможливим виконання рішення суду у разі ухвалення рішення щодо поділу майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним. Тому позивач вважає, що на час розгляду справи в суді необхідно вжити заходи забезпечення позову у зазначений ним в заяві спосіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 149 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.6, 7, 8 ст. 153 ЦПК України - залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 586,4 кв.м., що складається з: літ. Е-4 - Житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ . Ж - альтанка, літ. 1-6,1-ІІІ – споруди, та земельної ділянки, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.2006 року серія САА №544810, виданого Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради; скасування державної реєстрації ОСОБА_3 на земельну ділянку, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння, реєстраційний номер 11495766, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 586,4 кв.м., що складається з: літ. Е-4 - Житловий будинок, загальною площею 586,4 кв.м., літ . Ж - альтанка, літ. 1-6,1-ІІІ – споруди; визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0666 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання Договору іпотеки №SMERS00590/1 від 01.02.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та Закритим акціонерним товариством «Альфабанк», недійсним; виключення з Державного реєстру іпотек запису за реєстраційним номером 6510263 про обтяження іпотекою майна - об`єкту обтяження: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 у позові, зокрема, посилається на те, що 16.05.1997 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , 04.04.2007 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції здійснено актовий запис № 124 від 04.04.2007 року про розірвання шлюбу. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2019 року встановлено факт проживання однією сім`єю без шлюбу чоловіка ОСОБА_1 і жінки ОСОБА_3 протягом часу з 04.04.2007 по теперішній час. В період шлюбу ними спільно було побудовано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстроване на ім`я відповідача. 01.02.2008 року відповідач підписала з Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» договір іпотеки №SMERS00590/1, відповідно до п.1.1 якого Іпотекодавець у забезпечення виконання зобов`язання, визначеного у статті 2 цього договору, передає Іпотекодержателю у іпотеку нерухоме майно, зазначене у пункті 3.1. цього договору, Іпотекодержатель приймає його у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог на рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п.3.1. вищезазначеного договору, визначено, що: Предметом іпотеки за цим Договором є домоволодіння, загальною площею 586,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що, зважаючи на те, що предметом розгляду даної справи є поділ спільного майна подружжя, а новозбудоване домоволодіння за вищевказаною адресою розташоване на земельній ділянці площею 0,0666 га, право власності на яку зареєстровано за відповідачем, тому підлягає поділу і зазначена земельна ділянка, на якій розташоване вказане домоволодіння. На підставу необхідності задоволення позовних вимог позивач у позові посилається на відповідні положення Сімейного Кодексу України, відповідно до якого майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Також позивач в позові вказує на те, що грошові кошти, які отримала або повинна була отримати ОСОБА_5 за укладеним нею з ЗАТ «Альфа-Банк» кредитним договором № SMERS00590 від 01.02.2008 року в розмірі еквівалентному 500 000,00 доларів США ОСОБА_3 не отримувалися та не використовувалися в інтересах їх сім`ї, і укладений вищевказаний договір іпотеки суперечить інтересам їх сім`ї.

Як зазначив в заяві представник позивача, 22.12.2020 року близько 09 год. 50 хв. за місцем проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 прибула невідома особа, яка передала йому поштовий конверт, в якому було повідомлення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за вих. № 105598-34-б/б від 17.12.2020 року, в якому зазначено, що банк має право вимоги за кредитним договором №SME0008083, укладеним банком з ОСОБА_5 01.02.2008 року, забезпеченого виконанням зобов`язань по зазначеному кредитному договору Договором іпотеки №SMERS00590/1, від 01.02.2008 року, укладеним банком та ОСОБА_3 , та вимагає усунути порушення, а саме сплатити борг за кредитним договором в загальному розмірі 3052267,32 доларів США. В листі банк зазначає, що в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» попереджає, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

На підтвердження зазначених доводів позивачем долучено до заяви про забезпечення позову копію повідомлення Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за вих. № 105598-34-б/б від 17.12.2020 року, адресованого ОСОБА_3 , в якому банком вимагається усунути порушення, а саме сплатити борг за кредитним договором №SME0008083 від 01.02.2008 року, укладеним банком з ОСОБА_5 , виконання якого забезпечене Договором іпотеки №SMERS00590/1 від 01.02.2008 року, укладеним банком з ОСОБА_3 , розмір якого станом на 17.12.2020 року складає 3 052 267,32 доларів США. В цьому повідомленні банк попередив ОСОБА_3 про свої наміри в порядку ст.ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку АТ «Альфа-Банк» звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача вважає, що таким чином АТ «Альфа-Банк» як третя сторона у справі намагається у позасудовому порядку набути право власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи про поділ спільного майна подружжя, на підставі договору іпотеки, що визнається в даній справі недійсним, і набуттям права власності на нерухоме майно, що є предметом розгляду справи, АТ «Альфа-Банк» здійснить неможливим виконання рішення суду у разі ухвалення рішення щодо поділу майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що з цих доказів вбачається існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на направлення АТ «Альфа-Банк» вищевказаного повідомлення із зазначеними в ньому намірами банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі несплати ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором у зазначений в повідомленні строк, враховуючи зміст позовних вимог позивача, який оспорює у даній справі законність укладення договору іпотеки та заявляє про своє право власності на Ѕ частину вказаного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, як на спільне майно подружжя, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову представник позивача, зокрема, просить накласти арешт на вищевказане нерухоме майно та заборонити вчинення дій, направлених на його відчуження.

Однак, суд вважає, що накладення арешту на майно є не співмірним у даному випадку заходом забезпечення позову, оскільки арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та полягає у проведенні опису, оголошення заборони розпоряджатися, а в разі потреби в обмеженні права користування майном.

Виходячи з вимог ст. 150 ЦПК України, яка, окрім арешту передбачає і такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а також враховуючи інтереси як позивача так і відповідача, зважаючи на обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та спроможності таких заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі відчуження АТ «Альфа-Банк» у будь-який спосіб вказаного нерухомого майна, з урахуванням заявлених позовних вимог, в яких позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння та Ѕ частину земельної ділянки, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яких дій, направлених на відчуження Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 , та заборони: державним реєстраторам речових прав в тому числі приватним та державним нотаріусам внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на Ѕ частину зазначеного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Суд вважає, що зазначені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими ОСОБА_1 у даній справі позовними вимогами. З наведених підстав решта вимог заяви про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) – ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Василівка, буд. 100), про поділ спільного майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, - задовольнити частково.

Заборонити вчинення будь-яких дій, направлених на відчуження Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 .

Заборонити державним реєстраторам речових прав в тому числі приватним та державним нотаріусам внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0666 гектарів, на якій розташоване зазначене домоволодіння по АДРЕСА_1 , на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Відмовити представнику ОСОБА_1 у задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову.

Зазначені заходи забезпечення позову вжити до вирішення спору по суті.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити для виконання до Державної реєстраційної служби, відповідачу, третій особі.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Т.О. Кудрявцева