Ухвала суду № 94308193, 26.09.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6197/15-к

н\п 1-кп/490/607/2018

У Х В А Л А

26 вересня 2017 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

в складі: головуючого судді Чулуп О.С.,

при секретарі Балдич Х.М.,

з участю: прокурора Кірієнко Р.В.,

захисника Бережнової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв кримінальну справу відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, раніше судимого в 2005р. Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.187, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі,

про скоєння злочину, передбаченого ч.1,2 ст.199 КК України

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні захисник Бережнова І.В. заявила клопотання про визнання недопустимими доказами у справі - доручення слідчого про проведення НСРД у даному кримінальному провадженні, постанова про проведення контролю про вчинення злочину та ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД у даному провадженні. Зокрема захисник Бережнова І.В. клопотала про визнання недопустимими як доказу у справі наступних документів:

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/1053т від 02.09.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/1265т від 07.10.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/1575т від 29.12.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/700т від 03.07.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/701т від 03.07.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/855т від 07.08.2014;

доручення слідчого СУ УМВС області про проведення НСРД №5/621т від 25.05.2015;

хвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №3279т від 23.06.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №3271т від 23.06.2014р.;

Ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №3272т від 23.06.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №3789т від 23.06.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №4463т від 28.08.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №5060т від 02.10.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №6356т від 24.12.2014р.;

ухвала Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №2264т від 21.05.2014р.;

постанова про проведення контролю про вчинення злочину №20-1064т від 21.05.2015;

постанова про проведення контролю про вчинення злочину №20-2760т від 27.11.2014.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти визнання вказаних доказів недопустимими, вказавши, що наведені захисником як докази документи не містить в собі будь-якої інформації, яка б вказувала на предмет доказування у даній справі, тобто у даній справі доказами не є. Прокурор вказав, що кодекс не містить заборони подавати стороні обвинувачення докази під час судового розгляду справи, ці докази лише слід відкрити стороні захисту. Прокурор вказав, що докази, щодо визнання недопустимими яких клопоче захисник, були попередньо відкриті стороні захисту.

Відповідно до ст.84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення, зокрема - час, місце, спосіб вчинення злочину, винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, вид і розмір шкоди, завданої злочином, розмір процесуальних витрат,обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом?якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність, або є підставою для закриття кримінального провадження.

ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.1,2 ст.199 КК України, тобто предметом доказування у даній справі є наявність фактів щодо придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та збут обвинуваченим підроблених грошових знаків Європейського союзу - банкнот Євро, зокрема час придбання, зберігання, перевезення та збуту, спосіб і місце придбання, зберігання, перевезення та збуту, та винуватість обвинуваченого у їх скоєнні.

Вказані в клопотанні захисника Бережнової І.В. документи як то доручення слідчого про проведення НСРД, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД, постанова про проведення контролю про вчинення злочину, - самі по собі не містять інформації щодо предмета доказування у даній справі, оскільки в таких вирішуються питання процесуальної діяльності органу досудового розслідування щодо збирання доказів, зокрема щодо правомірності отримання доказів у даній справі шляхом проведення негласних слідчих(розшукових) дій.

Захисник Бережнова І.В. ставить питання про визнання недопустимими певних доказів у справі, поданих стороною обвинувачення.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому цим Кодексом.

Судом не встановлено, захисником не надано доказів того, що документи, про визнання яких недопустимими доказами у справі клопоче захисник, - отримані стороною обвинувачення із порушенням порядку встановленому КПК України.

Документи, про визнання яких недопустимими доказами у справі клопоче захисник, винесені в даному кримінальному провадженні, тобто в кримінальному провадженні за №12014150000000123 від 05.06.2014р., та винесені уповноваженим на те процесуальними особами у відповідності до вимог КПК України.

Судом досліджено протокол від 23.11.2016р. згідно якого прокурором надано обвинуваченому ОСОБА_2 за його захиснику Бережновій І.В. доступ до матеріалів кримінального провадження в кількості 17 документів.

Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України обов?язок доказування належності та допустимості покладається на сторону, що їх подає. Таким чином дана норма вказує, що під час судового розгляду можливий процес доказування належності та допустимості доказів.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.89 КПК України суд визнає недопустимим докази під час розгляду справи лише в разі встановлення очевидної недопустимості таких. В інших випадках суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,183,194,331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника Бережнової І.В. щодо визнання доказів: доручення слідчого про проведення НСРД №5/1053т від 02.09.2014; №5/1265т від 07.10.2014; №5/1575т від 29.12.2014; №5/700т від 03.07.2014; №5/701т від 03.07.2014; №5/855т від 07.08.2014; №5/621т від 25.05.2015; ухвали слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області про надання дозволу на проведення НСРД №3279т від 23.06.2014р.; №3271т від 23.06.2014р.; №3272т від 23.06.2014р.; №3789т від 23.06.2014р.; №4463т від 28.08.2014р.; №5060т від 02.10.2014р.; №6356т від 24.12.2014р.; №2264т від 21.05.2014р.; постанова №20-1064т від 21.05.2015; №20-2760т від 27.11.2014 про проведення контролю про вчинення злочину, - на стадії розгляду справи, Ї відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя