Ухвала суду № 94307321, 21.01.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 463/7046/19

Провадження № 1-кп/456/156/2021

УХВАЛА

про відмову у визнанні документів очевидно недопустимими доказами

21 січня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

суддів Бораковського В.М., Саса С.С.

при секретарі Березіній Л.В.

з участю прокурора Лехуш А.А.,

захисників Маківського О.В., Безбородько Т.М., Дармонук Р.М., Гричинського А.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого Капко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий, при здійсненні судового провадження в режимі відеоконференції з Лубенським міськрайонним судом Полтавської області при розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників Дармонук Р.М., Гричинського А.В. та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката Безбородько Т.М. про визнання доказів очевидно недопустимими,–

в с т а н о в и в :

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2020 встановлено порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140000000524 від 25.09.2018 відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_3 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 – ч.5 ст.191, ч.3 ст.28 - ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191 КК України.

12.10.2020 на адресу суду обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисниками Дармонук Р.М., ОСОБА_5 подано клопотання про визнання очевидно недопустимими наступних доказів у кримінальному провадженні: рапорту начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018; заяви ОСОБА_6 від 04.07.2019 про залучення виконавчого комітету Стрийської міської ради потерпілим у кримінальному провадженні; протоколу про здійснення оперативно-технічних заходів від 29.10.2018.

15.10.2020 захисником обвинуваченої ОСОБА_4 – адвокатом Безбородько Т.М. подано суду клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів: рапорту начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018; витягу з ЄРДР від 25.09.2018, та як наслідок усіх інших, зібраних в ході досудового розслідування доказів у кримінальному провадженні.

15.10.2020 судом розпочато дослідження письмових доказів у вказаному кримінальному провадженні, зокрема досліджено та долучено до матеріалів кримінального провадження витяг з ЄРДР від 25.09.2018; постанову про визначення групи слідчих від 30.01.2019; супровідний лист від 24.09.2018, рапорт начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018; рапорт оперуповноваженого МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Мартона П.В. від 19.11.2018; рапорт оперуповноваженого МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Мартона П.В. від 13.11.2018; рапорт оперуповноваженого МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Мартона П.В. від 19.11.2018.

10.12.2020 розгляд кримінального провадження відкладено на підстави заяви захисника Гричинського А.В.

В судовому засіданні 21.01.2021 захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Дармонук Р.М. подав суду клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів: рапорту начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018; витягу з ЄРДР від 25.09.2018, до якого долучив письмові докази на обгрунтування вказаного клопотання та навів мотиви такого. Під час виступу в судовому засіданні з приводу заявленого клопотання, подав суду пояснення та додаткові обгрунтування вказаного клопотання, в яких незважаючи на стадію розгляду кримінального провадження: дослідження письмових доказів, вдався до аналізу доказів, зібраних у кримінальному провадженні, аргументував свою позицію щодо незнання обвинуваченого в суті пред`явленому йому обвинувачення та порушення процесуальних прав обвинуваченого під час проведення досудового розслідування та вказав позицію сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, покликаючись на фактичні обставини досудового розслідування. Зважаючи на наведене, головуючим тричі вчинено зауваження захиснику щодо дотримання процесуальних норм закону під час розгляду кримінального провадження, роз`яснено про заборону зловживати своїми процесуальними правами та право на доведення аргументів сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого на відповідній стадії судового процесу. Зокрема, захиснику Дармонук Р.М. роз`яснено, що під час дослідження доказів, сторона захисту вправі подавати клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, чітко аргументуючи свою позицію, а всі інші клопотання підлягають вирішенню на відповідній стадії судового процесу. Зважаючи на наведене, головуючим обмежено виступ захисника обгрунтуванням правової позиції щодо вирішення клопотань про визнання доказів очевидно недопустимими, які були досліджені в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав подане ним клопотання.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 – адвокат Безбородько Т.М. повністю підтримав подане ним клопотання, з підстав викладених у ньому та аргументував свою позицію щодо визнання доказів очевидно недопустимими.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника.

Інші обвинувачені та захисники повністю підтримали заявлені клопотання.

Представник потерпілого – виконавчого комітету Стрийської міської ради Капко Н.Б. у вирішенні вказаних клопотань поклалася на розсуд суду.

Прокурор Лехуш А.А. клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими заперечив, вважає, що докази зібрані у порядку, встановленому законом, є належними та допустимими.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши зміст клопотань та долучені до них письмові документи, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників Дармонук Р.М., Гричинського А.В. та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката Безбородько Т.М. про визнання доказів очевидно недопустимими не підлягають до задоволення, зважаючи на наступне.

За змістом ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідності до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Суд, не вдаючись в оцінку правових підстав, на які покликається сторона захисту для визнання документів очевидно недопустимими доказами, вважає що рапорт начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018 та витяг з ЄРДР від 25.09.2018 не підлягають оцінці судом, в порядку ст.87 КПК України, зважаючи на наступне.

У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що єдиний реєстр досудових розслідувань є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Відповідно до п.2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС від 23.08.2012 №747, рапорт працівника правоохоронних органів, належить до внутрішніх документів.

У постанові Верховного суду у справі №225/1952/17 від 15.10.2020, суд вказав, що рапорт працівника правоохоронного органу є процесуальним документом.

На підставі наведеного, рапорт начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018 та витяг з ЄРДР від 25.09.2018 не підлягають оцінці, в порядку ст.89 КПК України, а відтак, відсутні підстави для визнання їх очевидно недопустимими доказами.

У постанові Верховного суду у справі №759/1501/18 від 15.08.2019, суд підтримав позицію суду першої та апеляційної інстанції про те, що рапорт працівника поліції не має самостійного доказового значення і підлягає оцінці в сукупності з доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У постанові Верховного суду у справі №606/1634/15-к від 12.04.2019, суд вказав, що інформація про внесення відомостей про правопорушення до ЄРДР, та відповідний рапорт самі по собі не можуть бути доказами винуватості чи невинуватості особи, і оцінюються судом в сукупності з іншими доказами.

На підставі наведеного, колегією суддів досліджено в судовому засіданні та долучено до матеріалів кримінального провадження рапорт начальника МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Кіт Т.Г. від 24.09.2018 та витяг з ЄРДР від 25.09.2018.

Що стосується клопотання обвинувачених та захисників про визнання очевидно недопустимими як доказів, заяви ОСОБА_6 від 04.07.2019 про залучення виконавчого комітету Стрийської міської ради потерпілим у кримінальному провадженні; протоколу про здійснення оперативно-технічних заходів від 29.10.2018 та інших доказів, зібраних на досудовому розслідуванні, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з`ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

25.09.2020 прокурором Лехуш А.А. подано до суду письмове клопотання про порядок дослідження доказів та в судовому засіданні судом виконано вимоги ч.2 ст.349 КПК України.

Згідно журналу та звукозапису судового засідання від 15.10.2020 дослідження письмових доказів закінчено судом на рапорті оперуповноваженого МВ №5 (м. Стрий) УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НП України Мартона П.В. від 19.11.2018.

Суд звертає увагу, що докази, які просять адвокати визнати очевидно недопустимими, прокурором в судовому засіданні не подано, а відтак, суд позбавлений можливості дослідити їх та застосувати правові приписи ч.2 ст.89 КПК України.

А відтак, з вказаної підстави, суд вважає таке клопотання передчасним та роз`яснює стороні захисту про право на повторне заявлення такого клопотання після надання прокурором суду відповідного доказу.

Колегія суддів не оцінює правові підстави та фактичні обставини, наведені у клопотаннях про визнання доказів очевидно недопустимими, з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 87, 89, ч.2 ст.349 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисників Дармонук Р.М., Гричинського А.В. та клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника адвоката Безбородько Т.М. про визнання доказів очевидно недопустимими, в порядку ч.2 ст.89 КПК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий – суддя: В.Л. Бучківська

Судді: В.М. Бораковський

С.С.Сас