Ухвала суду № 94303377, 21.01.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 521/6921/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович із поданням, у якому просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з садового ракушнякового будинку літ. «А-2,а,а-2 (1)», загальною площею 94 кв.м., № 1-4- спорудження, в якому зареєстрований малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своє подання мотивує тим, що на його примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 521/6921/15-ц, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 14.03.2016 року про стягнення солідарно з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0043/74/47408 від 10.03.2006 року, яка станом на 30.03.2015 року складає 65 900, 73 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 544 886, 10 грн., із них: заборгованість за кредитом – 53 698, 63 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 1 258 836, 85 грн., заборгованість за відсотками – 5 87, 38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 137 687, 44 грн.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 328, 72 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 148 361, 81 грн.

06.09.2019 приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57158503 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 06.09.2018 року за вих. № 614.

Цього ж дня, винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_1 . Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів

Боржник ОСОБА_1 жодного разу не намагалася сплатити заборгованість за кредитом або вчинити інші дії спрямовані на добровільне (самостійне) виконання виконавчого документа, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, в зв`язку із відсутністю (недостатністю) у боржника грошових коштів та іншого майна, стягнення може бути звернено на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з садового ракушнякового будинку літ. «А-2,а,а-2 (1)», загальною площею 94 кв.м., № 1-4- спорудження та земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0636 га, в тому числі по угіддях: 0,063 га – рілля, за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності боржнику – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Разом з цим, в будинку за вищевказаною адресою зареєстрований малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповіддю Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.09.2018 № 2025.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачено у розділі VII Закон України «Провиконавче провадження», статті 50, 51 цього Закону визначають порядок звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи, при цьому частина 7 статті 51 Закону зобов`язує виконавця при примусовому звернення стягнення на предмет іпотеки враховувати положення Закону України «Про іпотеку».

Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про іпотеку» не передбачають обов`язку виконавця на отримання дозволу органу опіки та піклування на здійсненнявідчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають діти, реалізація такого майна не ставиться в залежність від отримання/неотриманнятакого дозволу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», дозвілоргану опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власностіна яке або право користування яким має дитина, надається виключно при особистому звернені батьків дітей, опікунів або піклувальників.

Вищевказані обставини ускладнюють виконання виконавчого документу, адже, в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким маєдитина.

Також у поданні зазначається, що згідно абзацу 2 підпункту і) пункту 5.2. статті 5 Іпотечного договору № PML-507/076/2008 від 18.08.2008 року, Іпотекодавець зобов`язаний: не прописувати (не реєструвати)право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) Нерухомого майна, без попередньо отриманої на те письмової згоди Іпотекодержателя.

У зв`язку із викладеним, приватний виконавець вимушений звернутися до суду із відповідним поданням, для вирішення питання про примусову реалізацію нерухомого майна боржника право користування яким мають діти.

Від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, крім того зазначив, що подання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Суд, дослідивши та перевіривши докази вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2016 року Малиновським районним судом м. Одесибуло видано виконавчий лист № 521/6921/15-цпро стягнення солідарно з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0043/74/47408 від 10.03.2006 року, яка станом на 30.03.2015 року складає 65 900, 73 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1 544 886, 10 грн., із них: заборгованість за кредитом – 53 698, 63 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 1 258 836, 85 грн., заборгованість за відсотками – 5 87, 38 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 137 687, 44 грн.; пені за прострочення кредиту та відсотків - 328, 72 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 148 361, 81 грн..

06.09.2019 приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57158503 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 06.09.2018 року за вих. № 614. Цього ж дня, винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти всіх видів валют та банківських металів, що знаходяться на всіх рахунках боржника ОСОБА_1 . Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

Для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, в зв`язку із відсутністю (недостатністю) у боржника грошових коштів та іншого майна, стягнення може бути звернено на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з садового ракушнякового будинку літ. «А-2,а,а-2 (1)», загальною площею 94 кв.м., № 1-4- спорудження та земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0636 га, в тому числі по угіддях: 0,063 га – рілля, за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності боржнику – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Разом з цим, в будинку за вищевказаною адресою зареєстрований малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповіддю Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.09.2018 № 2025..

В постанові Верховного суду по справі № 520/15533/13-ц, провадження № 61-10697св18 було зазначено, що садовий будинок - це будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків(підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таке ж визначення садового будинку міститься у Державних будівельних нормах Б.2.2-1-01. Містобудування. планування і забудова населених пунктів.

Таким чином, садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , не є жилим приміщенням, призначеним для постійного проживання.

Згідно відповіді Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 29.12.2018 року № 3682/01-16/01/3732, в Овідіопольській районній державній адміністрації Одеської області відсутня інформація щодо переведення вищевказаного садового будинку в житловий.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України,цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад:обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості таоб`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон) встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.Статтею ст. 31 Закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса,проводиться якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до абзацу 2 підпункту і) пункту 5.2. статті 5 Іпотечного договору № PML-507/076/2008 від 18.08.2008 року, Іпотекодавець зобов`язаний: не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) Нерухомого майна, без попередньо отриманої на те письмової згоди Іпотекодержателя.

Однак, іпотекодавець всупереч умов вказаного договору, не повідомляв іпотекодержателя АТ «Райффайзен Банк Аваль» про реєстрацію в іпотечному майні малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та згоди на проведення вказаних дій не отримував, що підтверджується відповіддю Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.09.2018 № 2025.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17,18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків,установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачено у розділі VII Закон України «Про виконавче провадження», статті 50, 51 цього Закону визначаютьпорядок звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи, при цьому частина 7 статті 51 Закону зобов`язує виконавця при примусовому звернення стягнення на предмет іпотеки враховувати положення Закону України «Про іпотеку».

Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про іпотеку» не передбачають обов`язку виконавця на отримання дозволу органу опіки та піклування на здійснення відчуження нерухомого майна боржника, право власності на яке або право користування яким мають діти, реалізація такого майна не ставиться в залежність від отримання/неотримання такого дозволу.

Звернення стягнення на нерухоме майно боржника здійснюється в примусовому порядку як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових особі) (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, майно, на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні реалізується без волевиявлення власника майна (боржника), або осіб, які мають право на користування цим майном, в тому числі і дітей.

Крім того, відповідно до ст.ст. 50, 51, 61 Закону України «Про виконавче провадження» примусова реалізація предмета іпотеки за рішенням суду (виконавчим написом) з прилюдних торгів не є правочином, а є виконанням рішення суду, а тому згода органу опіки і піклування на реалізацію домоволодіння з аукціону в процесі виконання рішення суду (виконавчого напису) не потрібна.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна,строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки 10.038.2006 року малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не був зареєстрований у іпотечному садовому будинку, не мав та не має права власності на нього, і набувправо користування житлом після укладення іпотечного договору та передачі предмета іпотеки іпотекодержателю, тому відсутні правовіпідстави вважати, що звернення стягнення на іпотечне майно порушить права малолітніх осіб, які набули право користування цим майном вже після укладаннядоговору іпотеки.

Дана позиція суду узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у Постанові від 08 липня 2020 року по справі № 201/18443/17.

З огляду на викладене, боржник, зареєструвавши дітей в іпотечному нерухомому майні без відома і згоди іпотекодержателя після укладання договору іпотеки створив перешкоди у зверненні стягнення на нерухоме майно у порядку виконаннярішення суду про стягненнязаборгованісті за кредитом. Відтак, подання виконавця підлягає задоволенню, в порядку виконання виконавчого листапро стягнення заборгованісті за кредитомна нерухоме майно виконавець вправі звернути стягнення на таке майно боржника,право користування яким має малолітні особи.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25квітня 2012 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (справа «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року); було б незрозуміло, якби стаття 6 Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод детально описувала процесуальні гарантії, якінадаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Шмалько проти України», рішення від 20 липня 2004 року); існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» та те, що заборгованість буде їй сплачено.

Керуючись ст. ст.10, 258, 259, 446 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Подання задовольнити.

Надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з садового ракушнякового будинку літ. «А-2,а,а-2 (1)», загальною площею 94 кв.м., № 1-4- спорудження, в якому зареєстрований малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Кочко В.К.