Рішення № 94302019, 12.01.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32575/19

Провадження № 2/127/4740/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В.М.,

за участю секретаря Поперечної А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Виконавчого комітету ВМР за участю третьої особи Служби в справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Виконавчого комітету ВМР з вимогами усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням зобов`язавши Виконавчий комітет Вінницької міської ради зняти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з реєстрації місця проживання у будинковолодінні АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.06.2018 року, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зареєстровані за вказаною адресою. Реєстрація відбулась з дозволу позивача на прохання відповідачів на нетривалий час. Відповідачі відмовляються добровільно знятись з реєстрації, що перешкоджає позивачу розпоряджатись та користуватись належним їй, нерухомим майном, оскільки вона змушена оплачувати комунальні платежі у збільшеному розмірі, і не в змозі оформити субсидію, а також позбавлена можливості здати його в оренду або продати.

Крім того відповідачі, не маючи будь якого права на користування належними позивачу житловими приміщеннями, постійно провокують сварки, ображають її, поводяться зухвало, спускають собак і цькують їх на неї, перешкоджають у доступі до будинку, не сплачують кошти за користування електроенергією, що також у значній мірі порушує законні права позивача та її інтереси.

Вищевикладене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

17.02.2020 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали до суду відзив, згідно якого просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки викладені обставини у позовній заяві не відповідають дійсності. Відповідачі зазначають, що позивач ОСОБА_1 стала власником будинку АДРЕСА_1 в 2018 року, після смерті ОСОБА_10 , яка є бабусею відповідачки ОСОБА_3 . Остання була зареєстрована за даною адресою з 2010 року за згодою бабусі, яка була власником будинку. В 2014 році за даною адресою був зареєстрований відповідач ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_10 дозволила відповідачам проживати у «врємянці». Майже 5 років вони за власні кошти здійснювали ремонт, перекрили та оновили дах, утеплили кімнати, провели електрику та воду. Діти відповідачів також зареєстровані за вищевказаною адресою. Відповідачі не мають свого житла та не мають можливість зареєструватись за іншою адресою. Враховуючи вищевикладене, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вважають, що їхнє вселення та реєстрація у «врємянку» є правомірним, а доводи позивача про перешкоди у користуванні будинком не відповідають дійсності, та недоведені жодними доказами.

24.02.2020 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 було залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Службу у справах дітей ВМР.

23.03.2020 року від представника відповідача Виконавчого комітету ВМР надійшла відповідь на відзив, згідно якого Виконавчий комітет ВМР не вважає себе належним відповідачем у справі, оскільки повноваження відносно реєстрації місця проживання фізичних осіб покладено на Департамент адміністративних послуг ВМР. Отже, належною стороною у справі має бути Департамент адміністративних послуг ВМР, а не Виконавчий комітет ВМР. Відносно викладених обставин зазначених у позовній заяві представник відповідача Виконавчого комітету ВМР покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

З метою виконання вимог ч.4 ст.19 СК України та з метою повного та об`єктивного розгляду справи судом було витребувано з Служби у справах дітей письмовий висновок щодо доцільності зняття з реєстраційного обліку неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які є дітьми відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Також, 25.08.2020 року відповідачем ОСОБА_3 було подано заяву про відвід головуючому судді Бойку В.М.

Ухвалою суду від 22.09.2020 року провадження у справі зупинено, заяву ОСОБА_3 про відвід судді передано до канцелярії суду для передачі судді в порядку встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Воробйова В.В. від 29.09.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Бойко В.М. - відмовлено.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року провадження по справі поновлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечили проти позову та просили суд відмовити в його задоволенні.

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено.

Представник третьої особи Служби у справах дітей до судового засідання не прибула, однак подала до суду заяву, згідно якої просила судове засідання проводити у її відсутність. Служба у справах дітей виконкому Вінницької міської ради надала висновок про недоцільність визнання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування приміщенням та зняття їх з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши докази, суд встановив, що згідно свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Другої вінницької державної нотаріальної контори Сікорською Л.А., спадкоємецею після смерті ОСОБА_10 є ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано свідоцтво вкладається з: цілого житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номер АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на будівлі № НОМЕР_1 . (а.с.5).

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого КП «ВМБТІ» 21.03.2018 року на земельній ділянці знаходяться: житловий будинок, означений на плані літерою «А», загальною площею 80,6 кв.м., в тому числі житловою 60,8 кв.м., прибудова «А1», веранда «а», навіс «а1», погріб «П», літня кухня «в», тамбур «в», сарай «Б», сарай «б», сарай «б1», убиральня «Д», огорожа «Д», огорожа № 1,2, криниця № 3. (а.с.6).

Судом з`ясовано, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають в «врємянці», яка в технічному паспорті будинку значиться як «літня кухня - в».

Згідно відповіді Департаменту Архітектури та містобудування від 26.06.2018 року, Рішенням виконкому міської ради від 04.06.1987 року № 200 будинок по АДРЕСА_1 (а.с.11).

У вказаному будинку зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та неповнолітні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19, 21, 40,41).

Згідно довідки № 173 від 13.02.2020 року ОСОБА_3 проживає у «врємянці» за адресою АДРЕСА_1 , разом з чоловіком ОСОБА_5 з 2011 року по даний час, та дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У будинку проживає також ОСОБА_11 (а.с.74).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речовий прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відомостей про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження - відсутні (а.с.44-45).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживаючи у «врємянці», сплачують за житлово-комунальні послуги та здійснюють поліпшення житлових умов, що підтверджується відповідними квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг (а.с.57-65), видатковими накладними (а.с. 67-71,73), товарним чеком (а.с.72)

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

Права власника визначені ст. 383 ЦК України, яка передбачає право власника використовувати житло для власного проживання та проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Про те, докази про наявність перешкод у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 та її представник суду не надали.

В матеріалах справи наявний лист Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, відповідно до якого, ОСОБА_1 зверталась із зверненням до вищевказаного відділу поліції про вчинення неправомірних дій ОСОБА_3 щодо права власності на спірне будинковолодіння. Однак, за результатами розгляду звернення було встановлено, що ознак кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв`язку з чим підстав для відкриття кримінального провадження не було. З ОСОБА_3 було проведено бесіду профілактичного характеру про неприпустимість протиправної поведінки відносно ОСОБА_1 . Суд звертає увагу, що відповідних доказів про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення будь-яких неправомірних дій відносно позивача суду не надано, а тому, суд критично ставиться до вищевказаного листа, оскільки одне звернення позивача про неправомірні дії ОСОБА_3 відносно належного їй майна, не може свідчити про наявності перешкод у користуванні майном. Суд враховує, що між сторонами склались неприязні стосунки, однак, при вирішенні даного спору, суду необхідно керуватися належними та допустимими доказами, які подані сторонами процесу.

Частиною 1 ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.11.2010 у справі «Шальк і Копф проти Австрії» зазначив, що поняття сім`ї у значенні ст. 8 Європейської конвенції з прав людини включає в себе не тільки зареєстровані подружні відносини, але й інші «сімейні» зв`язки, які передбачають, що їх учасники живуть спільно поза законним шлюбом.

Частина 1 ст. 156 Житлового кодексу УРСР передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку(квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частиною 2 ста. 156 Житлового кодексу УРСР передбачено, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Згідно із ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу УРСР (дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу. Отже відповідачі з моменту реєстрації отримали право на житловий сервітут в квартирі АДРЕСА_4 , яке зберігається за ними до цього часу. При укладенні договору дарування питання про житловий сервітут не вирішувалось. З моменту отримання квартир в дарунок позивач не оспорювала право відповідачів на житловий сервітут.

На разі, позивач не надала доказів про те, що відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні її власністю.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Як в вбачається з позовної заяви, - ОСОБА_1 не пред`являла такі вимоги. Отже, посилання позивача в позові на правові позиції з приводу інших правовідносин недоречні і не приймаються судом.

То ж ОСОБА_3 її чоловік ОСОБА_5 , та їхні діти, як члени сім`ї колишнього власника квартири - ОСОБА_10 мають право користування займаним приміщенням.

Разом з тим, позивач не обґрунтувала та не довела суду, що її право в користуванні житловим приміщенням порушено Виконавчим комітетом Вінницької міської ради.

Згідно з п. 26 Правил реєстрації\зняття з реєстрації місця проживання\перебування, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється з поміж іншого на підставі рішення суду, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про вселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.

Отже, виконком Вінницької міської ради не наділений повноваженнями зняття з реєстрації без відповідного рішення суду.

Дослідивши всі надані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень в сукупності, надавши їх правову оцінку, та беручи до уваги що позивачем не доведено факту перешкод у користуванні житловим приміщенням АДРЕСА_1 , а також враховуючи висновок Служби у справах дітей про недоцільність визнання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування приміщенням та зняття їх з реєстраційного обліку, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та зняття їх з реєстраційного обліку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити за позивачем.

Вирішуючи питання щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), які понесла сторона відповідача, суд, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, ухвалив стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 620 грн., оскільки представником відповідача на підтвердження витрат на правову допомогу надано договір про надання правової допомоги від 30.01.2020 року, квитанція до прибуткового касового ордеру Серія 02 БИ № 422560, про сплату 2 500 грн., прибутковий касовий ордер від 29.01.2020 року, про сплату 2 400 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру від 24.12.2020 року про сплату 5 720 грн. та Акт наданих послуг від 24.12.2020 року на загальну суму 10 620 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Виконавчого комітету ВМР, за участю третьої особи Служби в справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , витрати на правничу допомогу у розмірі 10 620 (десять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Відповідач: Виконавчий комітет Вінницької міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 03084813.

Третя особа: Служба в справах дітей Вінницької міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, 50, м.Вінниця.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2021 року.

Суддя: