Ухвала суду № 94292363, 21.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

21 січня 2021 року справа № 580/5186/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №580/5186/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

17 листопада 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво” з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу застосованого до відповідача відповідно до податкового повідомлення-рішення №0169235004 від 08.11.2019 та невинесення нового податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій 510,00 грн на підставі пп. 73 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок штрафу застосованого до відповідача відповідно до податкового повідомлення-рішення №0169235004 від 08.11.2019 та невинесення нового податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій 510,00 грн на підставі пп. 73 пірозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 4204, 00 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 28600 грн.

Ухвалою суду від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.12.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Перевіривши заявлені доводи та надані докази, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору в даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку штрафу застосованого до відповідача відповідно до податкового повідомлення-рішення №0169235004 від 08.11.2019 та невинесення нового податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій 510,00 грн на підставі пп. 73 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок штрафу застосованого до відповідача відповідно до податкового повідомлення-рішення №0169235004 від 08.11.2019 та невинесення нового податкового повідомлення-рішення на суму штрафних санкцій 510,00 грн на підставі пп. 73 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України.

17.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, до якого ним додано податкове повідомлення-рішення від 30.11.2020 №0015860405 на суму штрафних санкцій 510,00 грн.

Дослідивши вказане рішення суд дійшов висновку, що доводи про виконання відповідачем вимог, що були заявлені предметом спору, є обґрунтованими та підтвердженими.

Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, суд закриває провадження у справі.

Згідно з ч.2 вказаної статті Кодексу про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Водночас, вирішуючи питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено із матеріалів справи, Черкаською обласною прокуратурою при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 4204 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1270 від 04.11.2020.

Враховуючи викладене, а також те, що провадження у даній справі закрито не у зв`язку із відмовою позивача від позову, сплачена сума судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 28600 грн. позивач надав копію договору про надання правової допомоги №1906 від 27.02.2019, копію додаткової угоди №21 до договору №1906 та копію ордеру №1060671.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 47, 132, 142, 189, 238, 243, 248, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №580/5186/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво” (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 65, ідентифікаційний код 33757711) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 1270 від 04.11.2020.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення про заявлений предмет, з тих же підстав між тими самими сторонами не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко