Ухвала суду № 94289920, 21.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

21 січня 2021 р. Справа № 120/4480/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фоду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.08.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.09.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.

Не погодившись із ухвалою від 22.10.2020 року про зупинення провадження у справі позивач оскаржила її до Сьомого апеляційного адміністративного суду, який постановою від 03.12.2020 року скасував ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2020 року, а справу направив для продовження розгляду.

15.12.2020 року матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 22.12.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

18.07.2019 року на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано клопотання щодо строків звернення до суду, в якому вказано, що про порушення свого права на проведення перерахунку та виплату пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року позивач дізналась з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №3316-3395/О-02/8-0200/20 від 12.08.2020 року, а з позовом до суду звернулась до 26.08.2020 року.

Вказала, що відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Дата розгляду даного клопотання обумовлена перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці з 28.12.2020 року по 10.01.2021 року та на лікарняному у період з 11.01.2021 року по 18.01.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постановах №1140/3136/18 від 22 листопада 2019 року та №635/7878/16-а від 15.09.2020 року, суд приходить до переконання про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та необхідність його поновлення.

До того ж, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Відповідно до практики ЄСПЛ "надмірний формалізм" суперечить вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який полягає у вузькому тлумаченні процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті (рішення у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" від 12.11.2002 року).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, невиплата пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини суб`єкта владних повноважень.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поновлення позивачу строку звернення до суду із даним позовом, надасть можливість реалізувати їй право на справедливий суд та забезпечить дотримання завдань адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та необхідність його поновити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 121, 122, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Свентух Віталій Михайлович