Ухвала суду № 94289296, 21.01.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

21.01.2021

Справа № 642/302/21

Провадження №1-кс/642/144/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова, за участю секретаря Самотой В.С., розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 1202022551000590 від 28.12.2020 року за ознаками ч.1 ст.185 КК України, погоджене прокурором клопотання про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2021 року до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся дізнавач-інспектор СД Холодногірського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області Квач Н.С. із клопотанням про арешт майна.

Вивченням клопотанням із долученими до нього додатками встановлено, що в провадженні СВ Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості по яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020225510000590 від 28.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, згідно з яким 27.12.2020 року 04 грудня 2020 року, невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу вчинила крадіжку санів, які належать ОСОБА_1 , чим спричинила матеріальну шкоду.

В ході огляду місця події від 19.01.2021 року, за адресою: місто Харків, вул. Миргородська, поблизу буд. № 14, в присутності двох понятих у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено сані сірого кольору, фірми «Piccolino»

В заяві, котра написана потерпілою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання зазначає, що 27.12.2020 року близько 16 год. 00 хв., вона прийшла з прогулянки зі своїм сином ОСОБА_3 , та поставила сані біля входу до квартири, в під`їзді, за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2020 близько 7 год. 30 хв., чоловік ОСОБА_1 , помітив відсутність санів.

Зокрема вказані предмети є речовими доказами по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 12020225510000590 від 28.12.2020 року.

В судове засідання слідчий не з`явився, заявою до суду справу просить слухати у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.

Власник майна, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надавши суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.

Особа у якого вилучені зазначені речі, ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати клопотання слідчого без її участі, проти задоволення не заперечувала.

В такому випадку, згідно ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, зазначені вище предмети є предметом вказаного правопорушення та має доказове значення по справі у зв`язку з чим орган досудового розслідування вважає, що єдиною доцільною процесуальною дією, яка може бути ефективною для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, є накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Слідчий суддя вважає, що дізнавач-інспектор СД обґрунтовано звернувся з клопотанням про необхідність накладення арешту на вказане майно, враховуючи вищенаведені обставини, для збереження доказової бази та зазначені обставини дають суду підстави для висновку про наявність передбачених ст.ст. 131, 170, 171, 173 КПК України підстав для задоволення клопотання слідчого.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 170, 171 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання дізнавача-інспектора СД Квач Н.С., про накладення арешту – задовольнити.

Накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події речі, а саме на сумку чорного кольору з тканини ( жіночу), в середині якої знаходились: сані сірого кольору, фірми «Piccolino»- оскільки вказані предмети мають суттєве значення у кримінальному провадженні як речові докази.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.М.Гримайло