Рішення № 94286258, 11.01.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2021 року Справа № 903/826/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства “Центренерго” в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС

до відповідача: Державного підприємства “Волиньвугілля”

про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В с т а н о в и в:

Позивач – Публічне акціонерне товариство “Центренерго” в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС звернувся до суду з позовною заявою в якій просить зобов`язати Державне підприємство “Волиньвугілля” підписати акти звіряння по кількості та якості № 4-ВВ/1 від 31.08.2020 та акт приймання-передачі вугілля № 4-ВВ/1 від 31.08.2020 та передати їх позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від підписання актів від 31.08.2020, необґрунтовано посилаючись на безпідставність визначення позивачем якості вугілля, вказує, що при отриманні вугілля по договору від 28.01.2020 № 111/1 відібрано контрольні проби вугілля для проведення спільного хіманалізу вугілля в лабораторії Трипільської ТЕС; спільно з уповноваженими представниками відповідача проведено аналіз контрольних зразків проб та отримано результати аналізів товарних проб; з врахуванням даних товарних аналізів було складено акти звіряня за якістю та кількістю та акти прийому-передачі вугільної продукції, які відповідач відмовився підписувати та просив узгодити порядок приймання партії вугілля за посвідченнями якості № 192 та № 196 по середніх показниках, що не відповідає умовам договору № 111/1 від 28.01.2020 постачання вугілля; при обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору постачання вугілля.

Ухвалою суду від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2020, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу – відповідь на відзив.

Відповідач 30.11.2020 через відділ документального забезпечення та контролю подав відзив на позов № 995/1.7/10-39 від 19.11.2020 в якому позовні вимоги заперечує вказуючи, що поставлене на Трипільську ТЕС вугілля в кількості 696,5 тонн з значними розбіжностями якості було вивантажене без його представників, що призвело до конфліктної ситуації; оскільки видобуток вугілля проводився з лави № 460 ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» і по попередніх відгрузках зазначеного вугілля, зокрема, по акту № 3 від 11.08.2020, яким визначено інші показники отриманого вугілля, у відповідача виникає сумнів у правильності відбору проб від партії посвідчення № 192. № 196; зазначає про порушення позивачем при прийнятті вугілля Інструкції П-7 про приймання товару по якості, пунктом 16 якої передбачено, що у випадку виявлення невідповідності якості продукції обумовленої в договорі та документах поставки, викликається представник виробника для спільного приймання товару, що в даному випадку не було зроблено отримувачем вугілля; 20.08.2020 комісією з участю представників ДП «Волиньвугілля» і Трипільської ТЕС складений двосторонній акт про неможливість провести опробування вугілля в зв`язку з тим, що вугілля з вагонів вже було вивантажено і на складі ТЕС не передбачено його індивідуальне зберігання по постачальниках, а тому і було запропоновано узгодити прийняття вугілля згідно посвідчення якості № 192 і № 196 по середніх показниках; з врахуванням зазначеного у відзиві просить в позові відмовити.

08.12.2020 позивач подав відповідь на відзив № 10-5272 від 04.12.2022 в якій заперечує доводи відповідача наведені у відзиві.

Ухвалою суду від 08.12.2020 відкладено підготовче засідання, з метою надання можливості відповідачу ознайомитись з відповіддю на відзив, на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021.

Позивач 08.01.2021 подав клопотання про проведення розгляду справи по суті без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників сторін.

З матеріалів справи вбачається наступне.

28.01.2020 між ПАТ «Центренерго» (Покупець) та ДП «Волиньвугілля» (Постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 111/1 (а.с.9-14).

По п. 1.1. договору Постачальник зобов`язався поставити (передасти) у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію на зазначених у договорі умовах.

Згідно п. 1.2 договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору.

По п. 2.1 поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», з урахуванням передбачених договором особливостей.

Згідно із п 2.4 вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відполвідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується.

В п. 3.1 сторони договору передбачили, що приймання вугілля за договором здійснюється спільно Вантажоотримувачем і уповноваженими представниками Постачальника в місці надходження – на території і на обладнанні Вантажоотримувача.

Згідно із п. 3.2 договору Вантажоотримувач самостійно приймає вугілля за якістю та кількістю, якщо уповноважені представники Постачальника не прибули до місця надходження вугілля для його спільного приймання та/або відсутні на момент подачі вагонів для зважування чи опробування біля відповідного обладнання Вантажоотримувача. Результати самостійного приймання вугілля Вантажоотримувачем вважаються достовірними, рівноцінними з результатами спільного приймання та використовуються для виконання умов договору крім випадків вказаних в пункті 3.4 договору.

В п. 3.4 договору сторони передбачили, що спірні ситуації щодо якісних показників вугілля, прийнятого без участі представника незалежної інспекційної організації, вирішуються шляхом виконання хіманалізів контрольних та арбітражних зразків лабораторних проб в передбаченому умовами договору порядку.

По п. 3.6 договору результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння, кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.

Розділом 5 договору визначено вимоги щодо якості вугілля.

Так, згідно п. 5.2 якість відвантаженого вугілля підтверджується посвідченнями якості на кожну партію.

Відповідно до п.5.3. договору для визначення фактичних якісних показників, які застосовуються для виконання умов договору, з отриманого Вантажоотримувачем вугілля відбирають проби, готують їх для лабораторних випробувань та здійснюють випробування за відповідними чинними нормативними документами на методи відбору і підготовки проб до лабораторних випробувань та на методи аналізування.

Для кожної партії вугілля, яка надійшла до місця отримання в повному обсязі, готують об`єднану пробу (п.5.4 Договору). З кожної об`єднаної проби готуються 3 зразки лабораторної проби масою не менше 0,54 кг кожен. Перший (товарний) зразок передається в лабораторію Вантажоотримувача для виконання хіманалізу, другий (арбітражний) поміщається для зберігання, а третій (контролький) зразок передається представнику Постачальника за його вимогою для виконання хіманалізу в атестованій лабораторії на вибір Постачальника.

Згідно п.5.5 Договору якісні показники партії вугілля, яка надійшла до залізничної станції призначення в повному обсязі, визначаються за результатом хіманалізу об`єднаної проби, відібраної від цієї партії (повного обсягу партії).

В п. 5.7 зазначено, що у випадку самостійного приймання вулілля Вантажоотримувачем згідно з п. 3.2 договору для виконання його умов застосовуються вказані в посвідченнях якості показники зольності на сухий стан та/або вологи на робочий стан якщо різниця між вказаним в посвідчені якості показником і відповідним показником протоколу випробування хімлабораторії Вантажоотримувача.

Згідно п 5.8 договору передбачено виконання хіманалізу арбітражних зразків лабораторних проб на письмову вимогу Постачальника після оцінки результатів хіманалізу контрольних зразків в попередньо погодженій Сторонами атестованій лабораторії в присутності представника Вантажоотримувача або в лабораторії Вантажоотримувача в присутності представника Постачальника. Результати хіманалізу арбітражних зразків лабораторних проб вважаються остаточними без врахування всіх попередніх хіманалізів в будь-яких лабораторіях та застосовуються для виконання умов договору.

Як зазначено в пунктах 6.3.2, 6.3.3 з врахуванням якісних показників вугілля встановлюється його ціна.

Згідно п. 8.1.4. договору між інших обов`язків Постачальник зобов`язувався забезпечити постійну присутність в місцях надходження вугілля ( на території Вантажоотримувача) уповноважених відповідними довіреностями своїх представників та надати Вантажоотримувачу ці довіреності або завірені підписом керівника та печаткою (за умови, що відповідна особа здійснює діяльність з використанням печатки) їх копії про представництво інтересів Постачальника під час приймання вугілля в місці його надходження.

Згідно п.п. 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3 Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вугілля на умовах договору; прийняти вугілля, поставлене на умовах Договору, згідно з актом приймання-передачі вугілля; допустити уповноважених представників Постачальника до участі у прийманні вугілля за кількістю та якістю на території Вантажоотримувача.

По п. 9.5.1 Покупець/Вантажоотримувач протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовам договору, направляє Постачальнику відповідну телеграму повідомлення про відмову від приймання такого вугілля.

В специфікації до договору зазначено Вантажоотримувачем вугілля – Трипільська ТЕС, виробник ВП «Шахта № 9 «Нововолинська», Шахта – Бужанська, відправнимк – ДП «Волиньвугілля» (а.с.15).

Додатковою угодою № 1 від 16.07.2020 сторони замінили окремі пункти договору поставки, а саме: п. 5.1, 6.2, п.п. 6.3.1, 6.3.2, 6.3.3 п. 6.3.

На виконання договору Постачальником 04.08.2020 за залізничною накладною № 35337906 відвантажило вугілля у вагонах №67700500, 68503382, 67611285, 60916756 та за накладною №35337898 вагон №66938184 за посвідченням якості №192.

05.08.2020 відповідачем було відвантажено вугілля за залізничною накладною №35354455 у вагонах № 60234366, 60678653, за накладною 35354463 вагон №67703751 за накладною 35354224 вагон 67377309 за посвідченням якості №196.

Відповідно до наданих відповідачем посвідчень вугілля повинно відповідати наступним показникам якості:

№ посвідченняЗола %Волога %Леткі %19234,08,039,219634,08,039,7

Постачальник, як це передбачено умовами договору (п. 3.1), не забезпечив свого представника для приймання вугілля.

10.08.2020 та 11.08.2020 з прибувших вагонів на Трипільській ТЕС були відібрані проби № 603, 604, 606. За результатами проведених аналізів у хімічній лабораторії Трипільської ТЕС отримано наступні показники:

№ посвідченняЗола %Волога %Леткі %603/19245,38,141,5604/19648,77,341,9606/19634,212,038,8

Про отримані результати хіманалізів 11.08.20 о 12:53 було повідомлено Постачальника електронною поштою.

Листом № 6664/2.1.4/10-39 від 19.08.2020 ДП «Волиньвугілля» звернулося з проханням вилучення контрольних проб для проведення спільного хіманалізу вугілля в лабораторії Трипільської ТЕС.

20.08.2020 разом із уповноваженими представниками відповідача за довіреностями №17, 18 та 19 від 19.08.2020 було проведено спільний аналіз контрольних зразків проб в хімічній лабораторії Трипільської ТЕС та були отримані наступні результати:

№ посвідченняЗола %Волога %Леткі %603/19245,57,939,6604/19649,07.141,6

Згідно п. 4.3 ДСТУ 4096-2002 встановлено базову похибку випробування 10 %. Показники якості товарних і контрольних екземплярів проб не виходять за межі допустимої похибки випробування, тому вважаються вірними. Результати проведених аналізів контрольних проб підтвердили результати аналізів товарних проб.

Постачальник, як це визначено п. 5.8 договору, не вимагав проведення хіманалізу арбітражних проб.

Як слідує з матеріалів справи, 28.08.2020 Трипільська ТЕС направила на адресу відповідача листа з проханням підписати акти звіряння за якістю та кількістю та акти прийому-передачі вугільної продукції № 4-ВВ/1 від 31.08.2020, отриманої за посвідченнями якості №192 та №196.

Акти звіряння по якості і кількості, а також акт приймання-передачі за №4-ВВ/1 від 31.08.2020 відповідач не підписав. Листом № 690/2.1.4/10-39 від 31.08.2020 та №764/2.1.4/10-39 від 22.09.2020 відповідач просив узгодити порядок приймання партії вугілля за посвідченнями якості №192 та № 196 по середніх показниках, що не відповідає умовам договору.

11.09.2020 листом №13-3939 Вантажоотримувач викликав уповноваженого представника Постачальника для проведення спільних аналізів арбітражних проб, однак представник до часу написання позову так і не прибув, відповіді не надав.

Відповідач заперечуючи позов вказує на порушення позивачем при прийманні вугілля п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № 7 від 25.04.1966 (далі Інструкція П-7), а саме не викликав представника виробника вугілля для спільного приймання продукції і складання двостороннього акту.

Однак, як зазначалось вище, дані доводи відповідача спростовуються наступним.

Так, п.3.4 договору сторони передбачили вирішення спірних ситуацій щодо якісних показників вугілля, прийнятого без участі представника -шляхом виконання хіманалізів контрольних та арбітражних зразків лабораторних проб в передбаченому умовами Договору порядку.

Щодо пропозиції відповідача прийняти спірну партію вугілля по середньозважених показниках, то як слідує з умов договору поставки сторони погодили порядок вирішення спірних питань щодо якості.

Пунктом 9.2 договору сторони визначили порядок приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю згідно вимог чинних нормативних документів.

За ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.4 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Умовами договору визначено, що приймання вугілля здійснюється спільно Вантажоотримувачем і уповноваженими представниками Постачальника в місці надходження - на території і на обладнанні Вантажоотримувача (п. 3.1 договору).

А згідно п.8.1.4 договору Постачальник зобов`язувався забезпечити постійну присутність в місцях надходження вугілля (на території Вантажоотримувача) уповноважених відповідними довіреностями своїх представників.

Тобто, відповідач не виконав взяте на себе по договору зобов`язання щодо присутності у місці надходження вугілля своїх представників та не здійснив спільно з позивачем приймання-передачу вугілля.

Щодо позиції відповідача провести спільне опробування вугілля.

Як слідує з матеріалів справи, листом №664/2.1.4/10-39 від 19.08.2020 відповідач звернувся з проханням дати дозвіл на вилучення контрольних проб для проведення спільного хіманалізу вугілля в лабораторії Трипільської ТЕС згідно п.5.7 Договору.

Представники відповідача спільно з працівниками ТЕС провели спільні хіманалізи вугілля контрольних проб у лабораторії Трипільської ТЕС. Результати контрольних проб підтвердили показники якості товарних проб. Проведення спільних аналізів контрольних проб підтверджується наявним підписом представника у Журналі визначення якості твердого палива, яке надійшло на Трипільську ТЕС. Для відображення отриманих результатів контрольних проб у Протоколі представники Відповідача не прибули до адміністративного корпусу Трипільської ТЕС.

Вугілля, щодо якого виник спір, прибуло на залізничну станцію Трипілля Дніпровське 09.08.2020 р о 22 годині 40 хв, про що о 22 годині 45 хв. було повідомлено Трипільську ТЕС, що підтверджується відмітками на залізничних накладних. Вагони були подані під вивантаження 10.08.2020 р та частково 11.08.2020 р. Перед вивантаженням були відібрані проби (товарна, контрольна та арбітражна) згідно п.5.3-5.5 Договору. Результати проведених хіманалізів товарної проби були сформовані в попередній Акт звірки по якості та кількості, який електронною поштою 11.08.2020 о 12 годині 53 хв. був переданий відповідачу.

В період з 09.08.2020 до 20.08.2020 відповідач не повідомляв позивача про своє бажання провести спільний відбір проб та не взяв на себе витрати за простій вагонів. І лише через 10 днів після отримання і вивантаження спірного вугілля представниками Відповідача був складений акт про неможливість відбору проб 20.08.2020 з вугілля, що прибуло 09.08.2020.

Оскільки сторони обумовили порядок приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та договору, тому на думку суду виходячи з наданих матеріалів, позивач при прийомці товару по якості діяв відповідно до чинного законодавства та умов укладеного договору.

Твердження відповідача в частині того, що підписання актів звіряння кількості та якості вугілля та актів приймання-передачі від 31.08.2020 призведе до фінансових втрат та відповідальності керівництва ДП «Волиньвугілля» не спростовують факту порушення зобов`язань за договором, зі сторони відповідача, оскільки за умовами договору лише підписані акти є підставою для проведення розрахунків за поставлене вугілля.

Укладений сторонами договір є договором поставки, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання гл.54 ЦК України. На підставі вказаного договору у сторін виникли майново-господарські зобов`язання згідно ст.ст.173,174,175, ст.ст.11,202,509 ЦК України і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання та ін. Учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в т.ч. боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від - виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відсутність представників відповідача при прийманні спірного вугілля, недотримання умов договору при вирішенні спірної ситуації щодо якісних показників вугілля, відмова у підписанні актів №№ 3-ВВ/1, 4-ВВ/1 від 31.08.2020 звіряння кількості та якості вугілля та актів №№ 3-ВВ/1, 4-ВВ/1 від 31.08.2020 є порушенням взятих зобов`язань, умов договору та ст. 193 ГК України, ст. 526, ст. 610, 612 ЦК України.

Порушенням зобов`язання відповідно до законодавства є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.7 ст.193 ГК не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах, що склались між сторонами, прийняття вугілля є обов`язком відповідача, що виник на підставі договору поставки, а підписання актів приймання поставленого товару (вугілля), як засвідчення факту прийняття такого товару, відповідає звичаям ділового обороту відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, суд вважає, що такий обраний позивачем при зверненні до суду з позовом спосіб захисту своїх прав та інтересів як зобов`язання відповідача прийняти вугілля шляхом підписання відповідних актів не суперечить закону та вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги не є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання, а тому задовільняє позов згідно заявленої вимоги.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102,00 грн в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов`язати Державне підприємство «Волиньвугілля» підписати акти звіряння по кількості та якості № 4-ВВ/1 від 31.08.2020 та акти приймання-передачі вугілля № 4-ВВ/1 від 31.08.2020 та передати їх Публічному акціонерному товариству “Центренерго” в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС.

3. Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь Публічного акціонерного товариства “Центренерго” в особі відокремленого підрозділу Трипільської ТЕС витрати по судовому збору в сумі 2102,00 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

21.01.2021.

Суддя С. В. Костюк