Ухвала суду № 94282351, 21.01.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4762/17

2/705/269/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Музичук Л.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умань цивільну справу за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Черкаської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зобов`язання особи вчинити дії,

в с т а н о в и в :

09.11.2017 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок, привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 , до попереднього стану, шляхом знесення самочинного побудованої господарської споруди.

При обговоренні питання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, представник позивача зазначив, що дійсно справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та не заперечує проти її закриття.

Відповідач ОСОБА_2 та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка вирішенню питання про закриття провадження у справі не перешкоджає.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відділ ДАБК Уманської міської ради звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок, привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 , до попереднього стану, шляхом знесення самочинного побудованої господарської споруди.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 19 КАС України, у редакції, яка діяла на час відкриття провадження по справі юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність сторони у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Водночас за приписами п. 7) ч. 1 ст. 4 цього Кодексу, в редакції. яка діяла на час відкриття провадження по справі суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 09 липня 2014 року №294, встановлено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, отже, є суб`єктом владних повноважень.

Зі змісту ч. 4 ст. 5 КАС України вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи в чітко визначених законами України випадках.

Відповідно до ст. 41 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності » державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності » у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №161/14920/16-а дійшов висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення, перебудови збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 38 вказаного вище Закону у зв`язку з його невиконанням та враховуючи положення ч. 4 ст. 5 КАС України, такий позов повинен розглядатися судом у порядку адміністративного судочинства.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб`єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду.

Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення чи перебудову збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва Відділ ДАБК діяв не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у даній справі обумовлені реалізацією Відділом ДАБК повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про владно-управлінський характер, отже публічно-правову їх природу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №161/14920/16-а, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 64, 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Провадження по цивільній справі за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Черкаської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про зобов`язання особи вчинити дії – закрити.

Роз`яснити Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Черкаської області, що з вказаними позовними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя В.Л. Гудзенко