Вирок № 94281075, 20.01.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/215/19 Провадження №1-кп/694/8/21

В и р о к

Іменем України

20.01.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судового засідання - Матвієнко А.А.,

прокурорів Гончара Р.В., Шмельова О. О.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження №12018250180000332 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, уродженця с. Озірна, Звенигородського району, Черкаської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , із вищою освітою, ФОП, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тимченка М.М.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілих (адвоката) Мельника С.Є.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08.07.2017 близько 15 години, керуючи автомобілем «MitsubishiLancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Звенигородка Черкаської області на перехресті проспекту Шевченка та вулиці Шмідта, порушуючи вимоги пунктів 2.3 б), 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, не стежив за дорожньою обстановкою, був не уважний, при повороті ліворуч на вулицю Шмідта не надав перевагу в русі і вчинив зіткнення із автомобілем «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно через перехрестя, в зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 отримав травму правого колінного суглобу з переломом внутрішнього виростку стегнової кістки, ушкодженням медіального меніску, медіальної колатеральної зв`язки та крововиливом в порожнину суглобу (гемартроз), що згідно з висновком експерта № 02-01/1589 від 08.09.2017, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; садна нижніх кінцівок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Пасажирка автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , 1992 р.н., отримала перелом правої ключиці зі зміщенням уламків, травму тазу з переломом кісток справа, що згідно з висновком експерта № 02-01/1588 від 08.09.2017 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; травму голови зі струсом головного мозку, садна обличчя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , 1968 р.н., отримав закритий перелом обох кісток лівої гомілки, травматичний набряк м`яких тканин лівої гомілки, що згідно висновку № 02-01/1590 від 08.09.2017 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «MitsubishiLancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме вимог пунктів 2.3 б), 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до висновку експерта №706/720/18-23 від 30.07.2018, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково, а саме – не визнав в частині обставин за яких відбулося інкриміноване правопорушення. Пояснив, що коли він почав виконувати маневр, то побачив автомобіль «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 , який був на відстані близько 100 метрів від перехрестя, потім він почав розганятися перед перехрестям та влетів на саме перехрестя зі швидкістю 100-110 км/год, саме зіткнення відбулося на зустрічній смузі. Якби автомобіль «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 50-60км/год, то ОСОБА_1 встиг би завершити свій маневр і ДТП не сталася. Визнає, що мав пропустити автомобіль «Suzuki SX4», і якби не розпочав маневр та не виїхав на зустрічну смугу зіткнення не відбулося. Вказує що травми і пошкодження потерпілі отримали через перевищення швидкості. Зазначає, що бачив що потерпілі отримали травми, за відшкодуванням до нього ніхто не звертався, тому жодної допомоги він не пропонував. У подальшому в судових дебатах вину та цивільні позови потерпілих не визнав.

Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину не визнав, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами що були предметом дослідження в судовому засіданні за клопотанням сторін провадження:

- даними витягу з ЄРДР, відповідно до якого 08.07.2017 до ЄРДР були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за рапортом начальника СРПП №3 Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_6 ;

- даними рапорту начальника СРПП №3 Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_6 з якого вбачається, що 08.07.2017 близько 15:00 в м. Звенигородка по проспекту Шевченка 120 сталася ДТП з травмованими за участю автомобілів Suzuki SX4 д.н.з. НОМЕР_2 та MitsubishiLancerд.н.з. НОМЕР_1 ;

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.07.2017 з фототаблицею та доданої до нього план схеми. З протоколу вбачається, що усі обставини ДТП зафіксовані та відображені належним чином;

- даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 17.07.2017, якою автомобілі «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 та «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;

- даними постанови про призначення судово-медичної експертизи від 01.09.017, що підтверджує належність та законність проведення експертизи;

- даними висновку експерта №02-01/1589 від 01.09.2017 з якого вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден нижніх кінцівок, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ та травми правого колінного суглобу з переломом внутрішнього виростку стегнової кістки, ушкодження медіального меніску, медіальної колатеральної зв`язки, крововиливу в порожнину суглобу (гемартроз), які відносяться до категорії СРЕДНЬОЇ тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- даними висновку експерта №02-01/1588 від 01.09.2017 з якого вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден тулубу, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ, травми голови зі струсом головного мозку, саден обличчя, які відносяться до категорії ЛЕГКИХ, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, травми тазу з переломом кісток справа, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- даними висновку експерта №02-01/1590 від 01.09.2017 з якого вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки, травматичного набряку м`яких тканин лівої ноги, які відносяться до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я;

- даними висновку експерта №4/1880 від 07.11.2017 згідно якого встановлено, що до моменту ДТП деталі ходової частини, робочої гальмівної системи та рульового керування автомобіля «MitsubishiLanсer», д.н.з. НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані;

- даними висновку експерта №4/1881 від 05.10.2017 згідно якого встановлено, що до моменту ДТП деталі ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи автомобіля «SuzukiSX-4», д.н.з. НОМЕР_2 знаходилися у працездатному стані;

- даними висновку експерта №4/1882 від 13.11.2017 згідно якого встановлено, що у первинний контакт вступали передня ліва частина автомобіля «MitsubishiLanсer», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «SuzukiSX-4», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: переднє ліве крило та передні і задні ліві двері. Також, у момент зіткнення автомобіль «MitsubishiLanсer», д.н.з. НОМЕР_1 перебував у нерухомому стані або рухався із невеликою швидкістю;

- даними протоколу огляду місця події від 19.09.2017з фототаблицею до нього та план-схемою;

- даними висновку експерта №155 від 09.10.2017 з датками до нього, відповідно до якого вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, який причинений власнику автомобіля «Suzuki SX-4» р.н. НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди 08.07.2017 складає 240237 (двісті сорок тисяч двісті тридцять сім) грн. 00 коп.

- даними протоколу слідчого експерименту від 21.04.2018 зі схемою та фототаблицею до нього за участю потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зазначили детально всі обставини ДТП та вказали місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після ДТП;

- даними протоколу слідчого експерименту від 21.04.2018 зі схемою та фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив детально всі обставини ДТП та вказав місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після ДТП;

- даними протоколу слідчого експерименту від 13.07.2017 зі схемою та фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_1 , який зазначив детально всі обставини ДТП та вказав місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після ДТП;

- даними постанови про призначення судової автотехнічної експертизи від 18.07.2018, що підтверджує належність та законність проведення експертизи;

- даними висновку експерта №706/720/18-23 від 30.07.2018 з якого вбачається, що У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог пп.10.1,16.13 Правил дорожнього руху України. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Suzuki SX-4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.» та п.12.3 Правил дорожнього руху України. По даним слідчого експерименту за участю потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , водій автомобіля «Suzuki-SX-4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, при швидкості руху 40 км/год. По даними слідчого експерименту за участю водія ОСОБА_8 , водій автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем MitsubishiLancerр.н. НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, при швидкості 40 км/год. У даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідали, вимогам пп. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходилось у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

- даними висновку експертів №24305/18-52/26106/18-52 від 09.01.2019 з якого вбачається, що з технічної точки зору, з урахуванням пошкоджень автомобіля Suzuki отриманих в процесі контактування із деревом та знаком, положення транспортних засобів в момент зіткнення та зафіксовану слідову інформацію на місці ДТП швидкість руху автомобіля Suzuki могла відповідати близько 38км/год. В даній дорожній ситуації, з технічної точки хору водій автомобіля Mitsubishi ОСОБА_1 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог пп.10.1,16.6 Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, що склалася з технічної точки зору, водій автомобіля ОСОБА_9 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3., 12.9. «б» і дорожнього знаку 3.29 ПДР України. Відтак, водій автомобіля ОСОБА_9 не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем Mitsubishi шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для свого руху, а причиною в причинному в`язку із виникненням ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля ОСОБА_10 вимогам п.п. 10.1 та 16.6 ПДР України;

- даними висновку експерта №11/89 від 31.10.2019 з якого вбачається, що ситуація, яка виникла в результаті скоєння кримінального правопорушення являється психотравмуючою для ОСОБА_3 , відтак ОСОБА_3 нанесені моральні страждання (моральна шкода). В результаті того, що ОСОБА_3 були нанесені страждання (моральна шкода), орієнтовна грошова компенсація за завдання їй страждання може становити 162 МЗП, розмір якої встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в України, чинному на момент винесення рішення суду (а.с. 156-165, Т.1);

- даними копій медичних документів потерпілих, які підтверджують отримані тілесні ушкодження внаслідок ДТП та виставлені діагнози.

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що він їхав із дружиною та сусідом на автомобілі Suzuki зі швидкістю 40-50км/год. Коли наближався до перехрестя загорівся зелений сигнал світлофору. На самому перехресті авто обвинуваченого не зупинилося, а різко здійснило поворот ліворуч, не надавши йому переваги в русі, внаслідок чого відбулося зіткнення і його автомобіль відкинуло в дерево. Гальмування він не встиг застосувати, оскільки це були долі секунди. Після ДТП його забрали на швидкій допомозі до лікарні.

-показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що за кермом автомобіля Suzuki був її чоловік ОСОБА_2 , на перехрестя раптово виїхав автомобіль обвинуваченого, внаслідок чого їх автомобіль втратив керування і його відкинуло в дерево. Обвинувачений і пасажири його автомобіля до них не підійшли, допомоги не пропонували. Після ДТП її на кареті швидкої допомоги було доправлено до лікарні, зроблено 2 операції.

-показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що він їхав у автомобілі Suzuki з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Їх швидкість була близько 50км/год. На перехресті автомобіль обвинуваченого різко повернув ліворуч і загальмувати вони не встигли. Автомобіль обвинуваченого не зупинявся.

- показаннями свідка ОСОБА_11 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що він їхав позаду автомобіля Suzuki зі швидкістю 50-60 км/год і дистанція між їх автомобілями зменшувалася. На перехресті горіло зелене світло світлофору, водій автомобіля «MitsubishiLancer» не уступив дорогу автомобілю Suzuki та здійснив різкий поворот ліворуч, при цьому не зупиняючись на перехресті. Внаслідок чого сталося ДТП і пасажири автомобіля Suzuki отримали травми. Він допомагав витягати потерпілу з машини, а вона постійно втрачала свідомість. Обвинувачений навіть не підходив і жодної допомоги не надавав.

- показаннями свідка ОСОБА_12 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що самого моменту зіткнення він не бачив, а був понятим при складанні схеми ДТП, складена схема відповідає фактичним обставинам. Слідів гальмування на дорозі не було, був лише слід юзу.

- показаннями свідка ОСОБА_13 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що самого моменту зіткнення він не бачив, а був понятим при складанні схеми ДТП, складена схема та відомості відображені в протоколі відповідають фактичним обставинам. Слідів гальмування на дорозі не було, був лише поперечний слід протектора.

- показаннями свідка ОСОБА_14 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що автомобіль «MitsubishiLancer» різко повернув ліворуч, не пропустивши автомобіль Suzuki, який їхав з приблизною швидкістю 40км/год. Перед ним було ще два автомобіля. Відбулося зіткнення і автомобіль Suzuki відкинуло в дерево. Гальмівного шляху не було.

- показаннями свідка ОСОБА_15 , даними у судовому засіданні, яка пояснила, що їхала з чоловіком (обвинуваченим) і коли вони вирішили повертати, то машин не було, потім раптово побачили автомобіль потерпілих, який їхав з великою швидкістю. Автомобіль їх черкнув та влетів в дерево. Швидкість автомобіля визначила візуально

- показаннями свідка ОСОБА_16 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що він ішов пішки і бачив як автомобіль «MitsubishiLancer» зупинився на перехресті і пропустив зустрічні автомобілі, а потім виїхав на перехрестя і здійснив зіткнення з автомобілем потерпілих.

- показаннями експерта ОСОБА_17 даними у судовому засіданні, який пояснив, що експертиза проводилася за вихідними даними, які містилися в матеріалах кримінального провадження. Фотознімків слідів шин дані матеріали не містили. Вказав, що за отримані протилежні висновки (за різними швидкостями руху автомобіля Suzuki) встановити причинний зв`язок між діями ОСОБА_2 та виникненням ДТП неможливо.

- показаннями експерта ОСОБА_18 даними у судовому засіданні, який пояснив, що при встановленні швидкості руху автомобіля Suzuki він виходив з показів свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , при цьому ним також враховано слід кочення, який взятий з довідкової літератури, а слід юзу не враховувався оскільки вказаний слід на думку експерта таким не є.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати на дані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро протиПортугалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «ШабельникапротиУкраїни» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невизнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в частині обставин ДТП, а саме перевищення швидкості автомобілем потерпілих, і розцінює це як спосіб захисту.

Так само суд критично ставиться і до показів свідка ОСОБА_15 , яка є дружиною обвинуваченого, щодо перевищення швидкості автомобілем потерпілих. Вказані покази спростовуються показами інших свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами. Крім того вказана обставина не спростовує винуватість ОСОБА_1 .

В обставинах цієї справи не викликає сумніву, що обвинувачений ОСОБА_1 усвідомлював, що він має діяти таким чином, щоб не створити перешкод учасникам руху, які мають перевагу. Організація дорожнього руху на цьому перехресті дозволяла йому зосередитися на головному факторі, який він мав врахувати перед здійсненням маневру: на розташуванні, швидкості та інших важливих факторах руху транспортних засобів, що мали перевагу, аби переконатися, що актуальна дорожня обстановка дозволяє здійснити маневр.

Сторона захисту стверджує, що обвинувачений міг уникнути зіткнення у випадку дотримання безпечної швидкості руху автомобілем потерпілих, проте такі доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовані дослідженими доказами. Суд не погоджується з таким доводом і вважає що водій зобов`язаний врахувати будь-яку перешкоду, яка заважає йому переконатися у безпечності маневру, а обвинувачений пояснив що до здійснення маневру вже бачив автомобіль потерпілих. Відтак суд вважає, що самовпевненість у своїх діях зі сторони обвинуваченого, який вважав, що встигне здійснити маневр, сприяла виникненню ДТП.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»у випадках, коли передбачені ст. 286 ККсуспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

В той же час жодні докази, досліджені в судовому засіданні не вказують на порушення правил ПДР водієм автомобіля Suzuki.

Проаналізувавши усі зібрані у ході судового розгляду докази у їх сукупності, давши їм належну оцінку, суд прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 допустив порушення пунктів 2.3 б), 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП.

При цьому водій ОСОБА_1 , виконавши вимогу п. 16.13 ПДР та надавши перевагу у русі транспортному засобу, що рухався у зустрічному напрямку, міг та повинен був запобігти зіткненню.

За такого не встановлені підстави, які виключають кримінальну відповідальність ОСОБА_1 .

Крім того стороною захисту заявлено клопотання про проведення додаткової автотоварознавчої експертизи у зв`язку з неповнотою наявного у матеріалах справи висновку, а саме не вирішенням питання щодо визначення залишкової вартості автомобіля Suzuki. В задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки зазначене питання було предметом експертного дослідження (т. 2, а.с. 192 зворот)

Також стороною захисту заявлено клопотання про проведення комісійної авто технічної експертизи у задоволенні якого також відмовлено судом, оскільки суд вважає, що відсутні підстави вважати, що висновки експертиз, в тому числі і комісійної, які наявні в матеріалах справи є не зрозумілим або неповним.

Клопотання сторони захисту щодо доручення доказів також відхилено судом, оскільки воно вже було предметом розгляду та заявником клопотання не надано доказів щодо відкриття таких доказів сторонам та походження даних доказів.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При кваліфікації дій обвинуваченого суд враховує те, що 01.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі Закон).

Вказаним Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 286 КК України, яким було визначено вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком, а також посилено кримінальну відповідальність в частині призначення покарання у виді штрафу за дане кримінальне правопорушення, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, дії ОСОБА_1 , з урахуванням Закону №2617-VIII, суд кваліфікує, як кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно приписів ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше несудимий, являється фізичною особою-підприємцем, має вищу освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2012р.н., за місцем проживання характеризується позитивно, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити не пов`язане з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про міру покарання суд також бере до уваги ставлення ОСОБА_1 до вчиненого та його поведінку після вчинення правопорушення, а саме ненадання допомоги потерпілим як одразу після скоєння ДТП, оскільки останній бачив, що вони потребували допомоги так і у подальшому.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 1ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд зазначає, що ОСОБА_1 раніше ні до кримінальної відповідальності, ні до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, та приходить до висновку про недоцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Разом з цим, як вбачається зі змісту обвинувального акту, кримінальне правопорушення вчинено 08.07.2017, тому суд при призначенні покарання керується положенням ч. 2 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Тому суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 , визначав його ступінь та суворість відповідно до санкції статті чинної на момент вчинення кримінального правопорушення.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Крім цього, суд зазначає наступне, що відповідно до п.2 ч. 1 ст.49 КК України особа звільняється від покарання, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

Згідно положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Санкція ч.1 ст.286 КК України містить такий найсуворіший із видів покарання як обмеження волі.

А тому, приймаючи до уваги, що з дня вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тобто з 08.07.2017 минуло понад три роки, він відповідно до ч.5 ст. 74 КК України має бути звільнений від покарання на підставі п.2 ч. 1 ст.49 КК України.

Щодо вирішення питання цивільних позовів суд виходив з наступного.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 цивільні позови визнав частково: цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнав в частині спричиненої матеріальної шкоди, а в частині моральної шкоди не визнав; цивільний позов ОСОБА_3 визнав в частині матеріальної шкоди понесеної у зв`язку з лікуванням, частково в частині матеріальної шкоди спричиненої пошкодженням транспортного засобу, а в частині моральної шкоди не визнав.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При вирішенні питання про часткове задоволення цивільного позову потерпілих в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Цивільний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 поніс витрати на придбання ліків, проходження обстежень і маніпуляцій в медичнихустановах на загальну суму 2825,92грн... Відтак позов в цій частині підлягає до повного задоволення.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України, враховуючи те, що моральна шкода ОСОБА_2 завдана незаконними винними діями обвинуваченого ОСОБА_1 які перебувають у причинно-наслідковому звязку із завданою шкодою, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує доводи викладені ОСОБА_2 в судовому засіданні, а також те, що моральну шкоду потерпілому завдано в результаті злочинних дій обвинуваченого та були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я, характер і обсяг душевних та психічних страждань ОСОБА_2 , їх тривалість, тяжкість ушкодження здоров"я ступінь погіршення здібностей та порушення життєвих зв`язків потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, враховуючи ставлення винуватця ДТП ОСОБА_1 , та те що останній жодної допомоги як після ДТП не надав так і в подальшому, крім того судом враховано, що душевні страждання ОСОБА_2 посилювалися і хвилюванням за дружину, яка перенесла кілька операцій та тривалий час перебувала в безпорадному стані, а він маючи також значні тілесні ушкодження змушений був організовувати як лікування останньої так і догляд за семимісячною дитиною, керуючись принципом добросовісності цивільних правовідносин, співмірності заявлених вимог, суд вважає, що розмір моральної шкоди, спричиненої протиправними діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 має бути оцінений саме у розмірі 35 000 гривень, а тому позо в цій частині підлягає частковому його задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 поніс витрати на придбання ліків, проходження обстежень і маніпуляцій в медичних установах на загальну суму 16241,02грн., що підтверджено належними доказами і визнано обвинуваченим. Відтак позов в цій частині підлягає до повного задоволення.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України, враховуючи те, що моральна шкода ОСОБА_4 завдана незаконними винними діями обвинуваченого ОСОБА_1 які перебувають у причинно-наслідковому звязку із завданою шкодою, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує доводи викладені ОСОБА_4 в судовому засіданні, а також те, що моральну шкоду потерпілому завдано в результаті злочинних дій обвинуваченого та були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров`я, характер і обсяг душевних та психічних страждань ОСОБА_4 , їх тривалість, тяжкість ушкодження здоров"я ступінь погіршення здібностей та порушення життєвих зв`язків потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, враховуючи ставлення винуватця ДТП ОСОБА_1 , та те що останній жодної допомоги як після ДТП не надав так і в подальшому, керуючись принципом добросовісності цивільних правовідносин, співмірності заявлених вимог, суд вважає, що розмір моральної шкоди, спричиненої протиправними діями ОСОБА_1 ОСОБА_4 має бути оцінений саме у розмірі 25 000 гривень, а тому позов цій частині підлягає частковому його задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 понесла витрати на придбання ліків, проходження обстежень і маніпуляцій в медичних установах на загальну суму 51988,75грн... Відтак позов в цій частині підлягає до повного задоволення.

Крім того, ОСОБА_3 спричинена матеріальна шкода у розмірі 240237грн внаслідок пошкодження належного їй автомобіля «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №155 від 09.10.2017р. вартість матеріального збитку складає саме таку суму. Доказів на спростування вказаного факту стороною захисту не надано. Відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ч. 3 ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України, враховуючи те, що моральна шкода ОСОБА_3 завдана незаконними винними діями обвинуваченого ОСОБА_1 які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою, суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує доводи викладені в висновку експерта, а також пояснення надані потерпілою в судовому засіданні. Також суд враховує ставлення винуватця ДТП ОСОБА_1 , та те що останній жодної допомоги як після ДТП не надав так і в подальшому, при цьому останній в судовому засіданні вказав, що бачив потерпілу, яка лежала поряд з автомобілем та потребувала допомоги. Також суд зауважує, що на момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 мала семимісячну дитину, яка на той час перебувала на грудному вигодовуванні, внаслідок чого потерпіла мусила відмовлятися від знеболюючих, що спричиняло додаткові страждання, дитину на годування привозили до лікарні. Вона перенесла дві важкі операції і проходила тривалий період реабілітації, після повернення додому не могла здійснювати догляд за дитиною, оскільки сама потребувала допомоги. Все зазначене спричинило їй тяжкі тривалі моральні страждання. Разом з тим згідно висновку експерта №11/98 від 31.10.2019 за результатами психологічної експертизи орієнтовна грошова компенсація за завдані потерпілій моральні страждання складає 162 мзп, що еквівалентно 765126грн, проте такий розмір є орієнтовним та на думку суду завищеним.

Враховуючи тривалість, тяжкість ушкодження здоров"я ступінь погіршення здібностей та порушення життєвих зв`язків потерпілої, а також вимоги розумності і справедливості, керуючись принципом добросовісності цивільних правовідносин, співмірності заявлених вимог, суд вважає, що розмір моральної шкоди, спричиненої протиправними діями ОСОБА_1 ОСОБА_19 має бути оцінений у розмірі 70 000 гривень, а тому позо в цій частині підлягає частковому його задоволенню.

Речові докази: автомобілі «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 та «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 залишити власникам.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути процесуальні витрати на залучення експертів, при проведенні під час досудового розслідування експертиз в сумі 23383,60 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, на підставі ч.5 ст.74, ст.49 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів, при проведенні під час досудового розслідування експертиз в сумі 23383,60 грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2825,92грн.. та завдану моральну шкоду в розмірі 35000,00грн. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з ушкодженням здоров`я 51988,75грн. та в рахунок відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження автомобіля 240237грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 70000,00грн. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 16241,02грн., та завдану моральну шкоду в розмірі 25000,00грн. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Речові докази: автомобілі «Suzuki SX4» д.н.з. НОМЕР_2 та «MitsubishiLancer» д.н.з. НОМЕР_1 залишити власникам.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.І. Сакун