Ухвала суду № 94268169, 18.01.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2027/1042/2012

Провадження № 4-с/643/39/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021

Московський районний суд м. Харкова під головуванням судді Горбунової Я.М., при секретарі Сургай Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність Московського ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 50738257 та зобов`язати Московський відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт накладений постановами державного виконавця від 11.05.2016 р, 28.12.2016 р., 28.08.2018 р. в рамках примусового виконання виконавчого провадження за № 50738257 на все її майно.

В обґрунтування скарги зазначила, що 18.09.2020 року з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо про наявність арешту на все належне їй майно, який накладений постановами Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.05.2016 р., 28.12.2016 р., 28.08.2018 р. в рамках виконавчого провадження № 50738257, яке відкрито з виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.02.2015 року по справі № 2027/1042/2012 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 014/1935/74/96431 від 28.12.2017 р. в сумі 372300, 54 доларів США, що за курсом НБУ становило 2 974 644, 08 грн. 29.08.2018 року в рамках вказаного виконавчого провадження заступником начальника Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Хлоповим А.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з тих підстав, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. Вважає, що виконавчі дії по виконавчому провадженню за № 50738257 завершені 29.08.2018 року, а арешт не знятий. Наявність арештів на майно, зважаючи на завершене виконавче провадження не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та свідчить про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби. Вказала, що законодавцем не визначено прямої заборони на зняття арешту у разі завершення виконавчого провадження за п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». За таких підстав державним виконавцем повинні застосовуватись наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа визначені ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно з якою арешт з майна боржника знімається у разі повернення виконавчого документа, про що зазначається в постанові державним виконавцем.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник Московського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, відзив, заперечень, письмових пояснень на скаргу не надав.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій скаргу підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Зазначив, що не зважаючи на пред`явлення виконавчих документів до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, кредитні зобов`язання за договором 014/1935/74/96431 від 28.12.2017 р. були врегульовані самостійно, за відсутності заходів примусового характеру передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши пояснення, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.04.2016 року заступником начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлоповим А.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 50738257 з виконання виконавчого листа № 2027/1042/2012, виданого Московським районним судом м. Харкова 25.01.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 014/1935/74/96431 від 28.12.2017 р. в сумі 372300,54 доларів США, що за курсом НБУ становило 2 974 644, 08 грн. (а.с. 10).

В рамках вказаного виконавчого провадження заступником начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлоповим А.В. були винесені постанови: 11.05.2016 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, 28.12.2016 року та 28.08.2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (а.с. 11-13).

29.08.2018 заступником начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлоповим А.В. винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2027/1042/2012, виданого Московським районним судом м. Харкова 25.01.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором 014/1935/74/96431 від 28.12.2017 р. в сумі 372300,54 доларів США, що за курсом НБУ становило 2 974 644, 08 грн. стягувачу, на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 14).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1,3,11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Частиною 7 статті 9 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи те, що заступником начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлоповим А.В. винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», а Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу з вказаної підстави, суд вважає, що виконавчі дії заступника начальника Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Хлопова А.В. вчинені з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження».

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 447, 451,259, ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Я.М.Горбунова