Вирок № 94268069, 19.01.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5735/20

Номер провадження 1-кп/629/176/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Новікова Ю.О.,

захисника - Малунова В.Р.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 24.02.2009 Близнюківським районним судом Харківської області за ст. 395 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту;

- 27.05.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 190 ч. 2, 353, 70 ч. 1,4 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 13.09.2011 року згідно Закону України «Про амністію»;

- 30.10.2013 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 26.08.2015 року умовно достроково на не відбутий строк покарання 7 місяців 12 днів,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, мешкаючого за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

- 08.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. На підставі ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.05.2017 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено засудженого для відбування покарання за вироком суду від 08.10.2015 року. Засудженого звільнено від покарання умовно-достроково 20.03.2020 року на невідбутий строк 3 місяці 3 дні,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

20.09.2020 року близько 11-45 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 проходили повз будинок АДРЕСА_4 , де побачили раніше не знайомого їм ОСОБА_1 . Підійшовши до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 попросив у нього мобільний телефон для нібито здійснення телефонного дзвінка. Після того, як ОСОБА_2 здійснив дзвінок з мобільного телефону ОСОБА_1 марки «Sаmsung» моделі GТ 3322», у ОСОБА_2 з ОСОБА_3 раптово виник умисел відкрито заволодіти чужим майном. Так, ОСОБА_2 , дійшовши попередньої змови з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, діючи відкрито, передав належний ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Sаmsung» моделі GТ 3322», та сказав, щоб той біг з телефоном з місця події. Після чого останній побіг від ОСОБА_1 , тримаючи мобільний телефон у руці та ігноруючи його вимоги зупинитись і повернути телефон. Після відкритого викрадення майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 303 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме що 20.09.2020 року близько 11-45 год. вони з ОСОБА_3 біля будинку № 29 по вул. Карла Лібкнехта в м. Лозова Харківської області відкрито викрали у раніше не знайомого ОСОБА_1 мобільний телефон, який в подальшому він продав за 50 грн., які витратив на продукти. Обвинувачений щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме, що 20.09.2020 року близько 11-45 год. вони з ОСОБА_2 біля будинку № 29 по вул. Карла Лібкнехта в м. Лозова Харківської області відкрито викрали мобільний телефон у раніше не знайомого ОСОБА_1 . Обвинувачений щиросердно розкаявся у скоєному ним злочині.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 20.09.2020 року він біля будинку № 29 по вул. Карла Лібкнехта в м. Лозова Харківської області збирав горіхи, коли до нього підійшли ОСОБА_4 з ОСОБА_5 . На прохання ОСОБА_4 подзвонити, він дав йому свій мобільний телефон, який ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 та сказав, щоб останній йшов з телефоном. ОСОБА_5 так і зробив. Йому ОСОБА_4 сказав, що телефон після розмови повернуть та пішов за ОСОБА_5 . Він пішов далі збирати горіхи. Телефон обвинувачені йому так і не повернули. Згодом він звернувся до поліції. На даний час телефон йому повернули, претензій до обвинувачених він не має.

Враховуючи пояснення обвинувачених, а також те, що вони не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, дослідженням даних, які характеризують їх особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд находить їх вину повністю доказаною, а скоєне ними підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачені скоїли тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він має середню освіту, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має середню освіту, не працює, неодружений, раніше судимий, з 23.12.2020 року перебуває в центрі реінтеграції та адаптації «Інше майбутнє» м. Подгороднє Дніпропетровської області, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом органічний шизофрено-подібний розлад, гемоцинаторно-параноїдний синдром, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується формально.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі особу обвинувачених, які мають слабкі соціальні зв`язки, раніше були судимі та відбували покарання у місцях позбавлення волі, діяли повторно, вчинили злочин з корисливих мотивів, тобто належних висновків для себе не зробили, суд призначає обвинуваченим покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинувачених ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід обвинуваченим до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинувачених на користь держави в рівних долях витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2284СЕ-2020 від 13.10.2020 в сумі 817,25 грн.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою після набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання для обвинувачених відраховувати з дня фактичного затримання їх співробітниками поліції.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави в рівних долях витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2284СЕ-2020 від 13.10.2020 в сумі по 408 грн. 63 коп. (отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Sаmsung» моделі GТ 3322», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити останньому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов