Рішення № 94267617, 19.11.2020, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1196/20

Номер провадження 2/570/798/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

за участю: секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

представника позивача, адвоката Ганенко О.І.

представника відповідачів, адвоката Масленнікової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне в порядку спрощеного позовного провадження

цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість по кредитному договору № BL5350 від 04.06.2008 року станом на 10 лютого 2020 року в сумі 3166,58 доларів США та судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (правонаступником якого є АТ "Універсал Банк") та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № BL5350 від 04.06.2008 року, згідно якого відповідачці надано кредит на умовах, визначених в договорі та додатках до нього в розмірі 20000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних (базова процентна ставка) та 51% річних понад строк користування (підвищена процентна ставка) з кінцевим терміном погашення заборгованості 01 червня 2015 року, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, передбаченими кредитним договором.

07 липня 2012 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до вищезгаданого кредитного договору, відповідно до якої було змінено базову та підвищену процентні ставки.

Крім того, 26 жовтня 2015 року та 21 листопада 2016 року між сторонами були укладені Угоди про припинення зобов`язань за вищезгаданим кредитним договором.

З метою забезпечення виконання умов вищезгаданого кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір поруки № BL5350/1 від 04.06.2008 року, згідно якого поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати по зобов`язаннях ОСОБА_3 , що випливають з кредитного договору № BL5350 від 04.06.2008 року. При цьому, основний договір включає в себе будь-які додаткові угоди до основного договору, зокрема, але не виключно: додаткову угоду № 1 від 07 липня 2012 року до кредитного договору, а також будь-які інші додаткові (індивідуальні) договори (угоди) до основного договору, що будуть укладені після набрання чинності цією додатковою угодою.

У зв`язку з невиконанням відповідачами умов договору, позивач звернувся з даним позовом, який просить задоволити.

Від представника позивача АТ "Універсал Банк", адвоката Ганенко О.І., надійшли відповіді на відзиви відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У відповіді на відзив відповідачки ОСОБА_6 , представник позивача зазначила, що належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання, про що і вказано в п.7.7 кредитного договору № BL5350 від 04 червня 2008 року. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачами між позивачем та ОСОБА_3 були укладені угоди про припинення зобов`язань від 26 жовтня 2015 року та від 21 листопада 2016 року, підписанням яких, сторони погоди можливість припинення зобов`язань позичальника за даним кредитним договором за умови повного виконання зобов`язань позичальником, згідно умов даних угод. Щодо нарахування відсотків, в тому числі підвищених, зазначила, що нарахування таких проводилося у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідно до умов договору та додаткової угоди, підписаної між сторонами, яка є невід`ємною частиною договору, сума боргу наведена у розрахунку, який проведено у відповідності до умов договору та з якого чітко прослідковуються (з розбивкою по розрахункових періодах) суми, що були розраховані до сплати, зарахування по тілу кредиту, прострочена заборгованість (окремо по тілу кредиту, відсотках, підвищених відсотках).

У відповіді на відзив відповідача ОСОБА_4 представник позивача вказала, що при підписанні договору поруки, сторони погодили, що поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за невиконання основним боржником усіх її зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № BL5350 від 04 червня 2008 року в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникати в майбутньому. При підписанні додаткової угоди № 1 до договору поруки поручитель підтвердив, що порукою також забезпечується зобов`язання боржника, передбачені основним договором у разі їх збільшення або зменшення. При цьому поручитель дає свою згоду на збільшення розміру зобов`язань, забезпечених порукою за кредитним договором, що виникли до підписання додаткової угоди та/або можуть виникнути в майбутньому. Таким чином, враховуючи згоду поручителя відповідати за виконання позичальником усіх зобов`язань по основному договору та будь-яких додаткових угодах до нього, а також зафіксовану в договорах згоду поручителя на збільшення/зменшення зобов`язань позичальника, вимога кредитора про стягнення з поручителя заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача АТ "Універсал Банк", адвокат Ганенко О.І., позов підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві та відповідях на відзиви відповідачів. Пояснила, що 04 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, того ж дня між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. 26 жовтня 2015 року та 21 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 були укладені угоди про припинення кредитного договору при умові сплати заборгованості. Однак станом на дату звернення з позовом до суду, сума заборгованості складає 3166,58 доларів США. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачами, у відповідності до умов договору, позивачем було нараховано відсотки, в тому числі підвищені, за користування кредитом, про що зазначено в розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи. Щодо поручителя зазначила, що 07 липня 2012 року додатковою угодою № 1 до договору поруки № BL5350/1 від 04 червня 2008 року ОСОБА_4 погодився на зміни умов кредитного договору, які було укладено або будуть укладені після даної додаткової угоди, в тому числі і на збільшення або зменшення відсоткової ставки. У зв`язку з тим, що частина платежів сплачена, але зобов`язання не виконано, заборгованість по тілу кредиту та підвищених відсотках, передбачених додатковою угодою, не сплачені, доказів сплати заборгованості відповідачами після звернення до суду немає, тому просить позов задоволити повністю.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Від їхнього представника, адвоката Масленнікової Т.М., до суду надійшли відзиви на позовну заяву.

У відзиві, поданому від імені ОСОБА_3 , вказується, що згідно позовної заяви, суму заборгованості позивач підтверджує доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості станом на 10 лютого 2020 року, однак вона вважає, що такий розрахунок заборгованості позичальника здійснено невірно і він абсолютно необґрунтований, зокрема вказує на той факт, що в розрахунку вказано підвищений відсоток з 01 жовтня 2008 року у розмірі 52,00% річних аж до 01 серпня 2012 року, що не відповідає умовам договору. Незрозумілим є той факт, на підставі чого стягувалися підвищені відсотки, оскільки прострочення платежу у відповідачів не було. Крім того, зазначає, що строк основного договору закінчується 01 червня 2015 року, а угода про припинення зобов`язань укладена 26 жовтня 2015 року. Цією угодою продовжено строк повернення кредиту до 01 жовтня 2018 року, тобто угодою змінено умови основного договору після його закінчення, що вважає протиправним, оскільки позивач не мав права на нарахування відсотків, а вимога про їх стягнення суперечить вимогам законодавства України.

У відзиві, поданому від імені ОСОБА_4 , вказується, що про підписання додаткових угод, якими збільшено обсяг відповідальності позичальника, ОСОБА_7 , як поручителя, не повідомляли, а отже жодних дій на погодження змін до зобов`язання, встановленого кредитним договором, не вчинялося. Враховуючи, що між позивачем та основним боржником було підписано додаткові угоди, якими змінено умови основного договору, згоду на що поручитель не давав, вважає поруку припиненою.

В судовому засіданні представник відповідачів, адвокат Масленнікова Т.М., позов не визнала, заперечила проти його задоволення з мотивів, викладених у поданих відзивах. Наголосила, що банком неправомірно проведено розрахунок заборгованості. Так, з 26 серпня 2008 року почалося нарахування 26% за користування кредитом. Оскільки неможливо встановити чи направлялося повідомлення відповідачам про нарахування підвищених відсотків, нарахування таких з 01 жовтня 2008 року вважає неправомірним. Крім того, пояснила, що до відзиву надано виписку з медичної документації, яка підтверджує, що ОСОБА_3 хворіла, в зв`язку з чим, дочка хотіла сплатити заборгованість по кредиту, але оскільки кредит у валюті, банком платіж не було прийнято. Оскільки розрахунок проведено неправильно, умови основного кредитного договору змінено, про що поручителя не повідомлено, відповідачі намагалися добровільно сплатити заборгованість по тілу кредиту, однак банк відмовився, вважає позов безпідставним, тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 04 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (повним правонаступником якого відповідно до витягу із Статуту ПАТ "Універсал Банк", в редакції затвердженій Загальними зборами акціонерів ВАТ "Універсал Банк" (протокол № 2-2009 від 22 червня 2009 року) є ПАТ "Універсал Банк", правонаступником якого, в подальшому, відповідно до витягу із статуту АТ "Універсал Банк" в редакції, затвердженій протоколом № 2-2018 року від 31 жовтня 2018 року є АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № BL5350, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 20000,00 доларів США, а позичальник прийняла та зобов`язувалася належним чином використовувати та повернути кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

У п.1.2.2 вищевказаного договору вказано, що позичальник зобов`язується повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 01 червня 2015 року.

При цьому сторони погодили, що терміном погашення кожного щомісячного ануїтентного платежу за графіком погашення кредиту вважається останній робочий день, що передує 01 числу кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов`язаний сплатити ануїтентний платіж, а також, що першим днем прострочення сплати суми щомісячного ануїтентного платежу вважається 01 число кожного поточного календарного місяця строку кредитування згідно з графіком погашення кредиту.

Пунктом 1.3 кредитного договору, встановлено плату за кредит, згідно якого, за користування кредитними коштами у межах строку користування, визначеного цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 25,5% річних (базова процентна ставка), а за користування кредитними коштами понад строк кредитування (або терміни погашення за графіком погашення кредиту), встановлений цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 51% річних (підвищена процентна ставка).

07 липня 2012 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № ВL5350 від 04.06.2008 року, відповідно до якої у період з 07.07.2012 року до 30.06.2013 року базова процентна ставка встановлюється в розмірі 13,00% річних, підвищена процентна ставка встановлюється в розмірі 26,00% річних. Починаючи з 01.07.2013 року базова процентна ставка встановлюється в розмірі 28,00% річних, підвищена процентна ставка встановлюється в розмірі 56,00% річних.

26 жовтня 2015 року між позивачем та ОСОБА_3 була укладена Угода про припинення зобов`язань за кредитним договором № ВL5350 від 04.06.2008 року, підписанням котрої сторони погодили можливість припинення зобов`язань позичальника за даним кредитним договором за умови повного виконання зобов`язань позичальником, згідно умов даної угоди, у тому числі у разі сплати позичальником у період з 26.10.2015 року по 01.10.2018 року грошової суми у розмірі 6730,00 доларів США у порядку, передбаченому п.2.1 даної Угоди про припинення зобов`язань.

Згідно п.2.2 даної Угоди про припинення зобов`язань за кредитним договором протягом періоду, вказаного у п.2.1 цієї угоди, за користування кредитними коштами (без порушення виконання умов даної угоди) позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п.2.3 вищезазначеної Угоди про припинення зобов`язань за кредитним договором, зараховані позичальником на поточний рахунок грошові кошти згідно п.2.1 цієї угоди, кредитор направляє на погашення заборгованості позичальника за основним договором, з дотриманням черговості погашення такої заборгованості.

У випадку неналежного виконання зобов`язань позичальника за цією угодою, відповідно до п.3 Угоди про припинення зобов`язань за кредитним договором та/або непогашення позичальником платежу, розмір та порядок сплати якого визначений п.2.1 цієї угоди в межах періоду календарного місяця, в якому визначено дату погашення такого платежу, то починаючи з першого календарного дня наступного календарного місяця, автоматично втрачають свою чинність умови підпунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 цієї угоди, а позичальник зобов`язується виконувати свої зобов`язання за основним договором в повному обсязі на умовах та в порядку, визначених основним договором та Угодою. При цьому фактично внесені позичальником платежі, згідно п.2.1 цієї Угоди, кредитор шляхом договірного списання, як це передбачено п.2.1 цієї угоди, направляє в рахунок погашення зобов`язань позичальника за основним договором із застосуванням черговості погашення, передбаченої основним договором.

21 листопада 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 була укладена Угода про припинення зобов`язань за кредитним договором № ВL5350 від 04.06.2008 року, підписанням котрої сторони погодили можливість припинення зобов`язань позичальника за даним кредитним договором за умови повного виконання зобов`язань позичальником, згідно умов даної угоди, у тому числі у разі сплати позичальником у період з 21.11.2016 року по 01.11.2019 року грошової суми у розмірі 6122,54 дол. США у порядку, передбаченому п.2.1 даної Угоди про припинення зобов`язань.

Згідно п.2.2 даної Угоди про припинення зобов`язань від 21.11.2016 року за кредитним договором протягом періоду, вказаного у п.2.1 цієї угоди, за користування кредитними коштами (без порушення виконання умов даної угоди) позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п.2.3 вищезазначеної Угоди про припинення зобов`язань за кредитним договором, зараховані позичальником на поточний рахунок грошові кошти згідно п.2.1 цієї угоди, кредитор направляє на погашення заборгованості позичальника за основним договором, з дотриманням черговості погашення такої заборгованості.

Згідно п.3 Угоди про припинення зобов`язань від 21.11.2016 року за Кредитним договором, прощення боргу Позичальнику вважається таким, що відбулось, а позичальник вважається таким, що виконав в повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором, лише за умови:

а) фактичного виконання позичальником усіх умов, передбачених підпунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 пункту 2 цієї угоди;

б) погашення позичальником платежу (розмір та порядок сплати якого визначений п.2.1 цієї угоди) в межах періоду календарного місяця, в якому визначено дату погашення такого платежу;

в) підписання Акту про припинення зобов`язань обома Сторонами.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що виникли з кредитного договору № ВL5350 від 04.06.2008 року між кредитором та ОСОБА_4 04 червня 2008 року було укладено договір поруки № ВL5350/1 та додаткову угоду № 1 від 07.07.2012 року до нього.

Згідно п.1.1 Договору поруки № ВL5350/1 Поручитель зобов`язався перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх її зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № ВL5350 від 04.06.2008 року, укладеного між кредитором та позичальником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 1 до договору поруки, сторони погодили, що порукою за договором поруки № ВL5350/1 від 04.06.2008 року забезпечується в повному обсязі зобов`язання боржника, яким є ОСОБА_3 за кредитним договором № ВL5350 від 04.06.2008 року (основний договір). При цьому, основний договір включає в себе будь-які додаткові угоди до основного договору, зокрема, але не виключно: Додаткову угоду № 1 від 07.07.2012 року до кредитного договору, а також будь-які інші додаткові (індивідуальні) договори (угоди) до основного договору, що будуть укладені після набрання чинності цією додатковою угодою. Поручитель підписанням цієї додаткової угоди також підтверджує, що порукою також забезпечуються зобов`язання боржника, передбачені основним договором, у разі їх зміни - збільшення або зменшення. При цьому поручитель дає свою згоду на збільшення розміру зобов`язань, забезпечених порукою за цим договором, що виникли до підписання цієї Додаткової угоди та/або можуть виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшився або може збільшитись обсяг його відповідальності у випадку внесення змін кредитором та боржником до основного договору, або у випадку внесення кредитором в односторонньому порядку змін до основного договору та/або цього договору. При цьому, у випадку зміни ( в тому числі продовження або скорочення) строку кредитування кредитором та/або зміни, та/або встановлення графіку погашення кредиту, та/або встановлення додаткової відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за основним договором, незалежно від того, чи такі зміни прямо передбачені основним договором чи погоджені на підставі внесення змін до основного договору, зміни до цього договору не вносяться.

Згідно п.1.4 Договору поруки № ВL5350/1, п.2 Додаткової угоди № 1 до договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідачі належним чином не виконували свої зобов`язання і своєчасно не сплачували заборгованості по кредиту та відсотках, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають. Станом на 10 лютого 2020 року загальна сума заборгованості відповідачів перед АТ "Універсал Банк" становить 3166,58 доларів США, яка складається з заборгованість по сумі кредиту 215,67 дол.США, в т.ч. прострочена заборгованість по кредиту в сумі 215,67 дол.США та підвищені відсотки в сумі 2950,91 дол.США, що підтверджується розрахунком, долученим до матеріалів справи.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 554 ЦК України вказує, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не належним чином виконували свої зобов`язання за договорами, виникла заборгованість, яку в добровільному порядку відповідачі не погашають, тобто в наявності є порушення права позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, а отже підлягає до задоволення і сума заборгованості підлягає солідарному стягненню.

Доводи відповідачів та їх представника, наведені у відзивах і в судовому засіданні, суд не може взяти до уваги. Так, представником відповідача вказується на те, що розрахунок проведений банком є неналежним і допустимим доказом, оскільки проведений з порушенням норм чинного законодавства, однак належного розрахунку, який вона вважає правильним суду надано не було, а правом заявлення клопотання про проведення експертизи правильності проведення розрахунку, сторона відповідачів не скористалася.

Також представник відповідачки у поданому відзиві вказує, що в розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви, встановлено підвищений відсоток з 01 жовтня 2008 року у розмірі 52% річних аж до 01 серпня 2012 року, що не відповідає умовам договору, одна сама ОСОБА_3 підписуючи угоди про припинення зобов`язань від 07 липня 2012 року та від 26 жовтня 2015 року знала про нарахування такого роду відсотків за користування кредитом, однак погодилася з цим і підписала вищезазначені угоди.

Крім того, представник відповідачки вказує, що відповідачка ОСОБА_3 з 16 жовтня 2019 року перебувала на стаціонарному лікуванні та не мала змоги зробити черговий платіж за кредитним договором, про що повідомила банк, однак доказів такого підтвердження суду не надала. Крім того, з виписки із медичної картки амбулаторного хворого, копія якої знаходиться в матеріалах справи, встановити, що ОСОБА_3 з 16 жовтня 2019 року перебувала саме на стаціонарному лікуванні неможливо, оскільки там зазначено лише те, що вона лікувалася.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачами та їхнім представником не надано суду належних та допустимих доказів, які б могли спростувати позовні вимоги та заперечити їх, тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволення.

Щодо припинення договору поруки, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідвач ОСОБА_4 вважає припиненим договір поруки, оскільки після підписання додаткових угод між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 , було змінено умови основного договору, про що його не було повідомлено, а так як він своєї згоди на це не давав, тому вважає договір поруки припиненим. Однак на думку суду, дані твердження не відповідають обставинам справи.

Так, 07 липня 2012 року між позивачем та ОСОБА_4 було підписано додаткову угоду № 1 до договору поруки № BL5350/1 від 04 червня 2008 року, згідно якої сторони погодили, що порукою за договором поруки № BL5350/1 від 04 червня 2008 року забезпечується в повному обсязі зобов`язання боржника, яким є ОСОБА_3 за кредитним договором № BL5350 від 04 червня 2008 року (основний договір). При цьому основний договір включає в себе будь-які додаткові угоди до основного договору, зокрема, але не виключно: додаткову угоду № 1 від 07 липня 2012 року до кредитного договору, а також будь-які інші додаткові (індивідуальні) договори (угоди) до основного договору, що будуть укладені після набрання чинності цією додатковою угодою.

Підписуючи додаткову угоду № 1 до договору поруки № BL5350/1 від 04 червня 2008 року ОСОБА_4 діяв, як особа, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, мав вільне волевиявлення, діяв у відповідності до внутрішньої волі і повністю погодився з умовами угод, як у момент підписання, так у подальшому, не висловлюючи своєї незгоди з умовами таких.

Отже доводи відповідачів не можуть бути враховані судом, а тому позов підлягає до задоволення.

В зв`язку з задоволенням позову, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідачів належить стягнути судові витрати, а саме: судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.76, 78, 141, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.15, 16, 509, 526, 530, 611, 625, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк":

- заборгованість по кредитному договору № BL5350 від 04 червня 2008 року в сумі 3166 (три тисячі сто шістдесят шість) доларів США 58 центів;

- судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк", який знаходиться за адресою: вул.Автозаводська, № 54/19, м.Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 23 лютого 1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 23 лютого 1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2020 року.

Суддя Остапчук Л.В.