Рішення № 94261708, 19.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року справа № 580/3918/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" (далі — позивач) з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області №159905 від 25.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34 000,00 грн. до позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.07.2020 посадовоми особами Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області області, за наслідками перевірки автомобіля DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом SCHMITZ д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу, складено Акт №207635, в якому вказано, що зазначений автомобіль з напівпричіпом відповідно до квитанції зважування №014010 від 20.07.2020 мав загальну масу 51,7 тон. та здійснював перевезення вантажу з порушенням встановлених норм п. 22.5 Правил дорожнього руху, тобто перевищував дозволену фактичну масу що складає 40 тон. На підставі зазначеного Акту, начальником Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області прийнято постанову №159905 від 25.08.2020, згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000 за перевищення вагових норм на 20% встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Представник позивача вказує, що квитанція про зважування, №014010 від 20.07.2020, на підставі якої було складено акт та в подальшому винесено оскаржувану постанову не відповідає вимогам п. 18 Порядку "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" №879, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007, відповідно до якого, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Однак, фактичного зважування на вагах транспортного засобу позивача, як передбачено вказаним порядком не здійснено. Зазначено, що доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, з використанням сертифікованого обладнання у складеному акті та додатках до нього не зазначено, що ставить під сумнів порушення водієм вказаного транспортного засобу габаритно-вагових норм. Також зазначено, що 15.07.2020 між позивачем та СТОВ «А.Ф. Злагода», був укладений договір Позички транспортних засобів з екіпажем, автомобіля DAF д.н. НОМЕР_1 , відповідно до якого, позивачем передано СТОВ «А.Ф. Злагода» у строкове користування атомобіль DAF д.н. НОМЕР_1 , строком дії п`ятнадцять днів. Відповідно до Акту приймання-передачі транспортних засобів, від

15.07.2020, що є додатком до договору, автомобіль DAF д.н. НОМЕР_1 , 15.07.2020 передано позивачем до СТОВ «А.Ф. Злагода». Представник позивач зазначає, що за таких обставин, позивач в даному випадку не може вважатися перевізником і відповідно не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення зазначеного вантажу та не є суб`єктом до якого відповідно постанови №159905 від 25.08.2020 застосовано адміністративно-господарський штраф, у зв`язку із чим просив визнати спірну постанову протиправною та скасувати.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

24.11.2020, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, зазначивши при цьому, що п.15 Порядку №1567 встановлено, що під час рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Зазначено, що під час рейдової перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % без відповідного дозволу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” та п.22.5 ПДР, про що складено Акт перевірки №207635 від 20.07.2020.

Судом встановлено, що під час здійснення рейдової перевірки в результаті здійснення документального контролю транспортного засобу позивача, який здійснював перевезення вантажу (пшениця) було виявлено, що відповідно до наданої водієм квитанції про зважування від 20.07.2020 № 014010, повна маса транспортного засобу становить 51,7 т. при нормативно допустимій 40 т., тобто було виявлено перевищення вагових параметрів по загальній масі. Зазначено, що зважування транспортного засобу не відбувалось, оскільки посадовими особами здійснювалась рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, яка проводиться шляхом перевірки документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, при цьому, на момент перевірки водієм було пред`явлено квитанцію про зважування № 014010 від 20.07.2020., на підставі якої і було виявлено перевищення вагових параметрів понад норму. Зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF д.н. НОМЕР_1 належить СТОВ "Агрофірма Корсунь". В квитанції про зважування №014010 від 20.07.2020 та доданих до позовної заяви позивачем подорожньому листі №1638 від 20.07.2020 та товарно-транспортній накладній №67005 автомобільним перевізником зазначено СТОВ "Агрофірма Корсунь". Зазначено, що від моменту виявлення порушення до закінчення розгляду справи до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області позивачем не надано жодного документа на спростування факту виявленого правопорушення, зазначеного в акті перевірки, а також жодного документа, який би вказував на те, що наданий йому в оренду транспортний засіб використовує інший суб`єкт господарювання. При цьому, якби перевезення під час перевірки здійснювалось СТОВ “А.Ф. Злагода”, договір оренди транспортного засобу мав бути в наявності у водія і пред`являтись державним інспекторам Укртрансбезпеки на момент проведення перевірки, чого фактично не мало місця. З урахуванням зазначеного, представник відповідача вказав про обґрунтованість прийняття спірноті боржника (для юридичних осіб),

індивідуальний ідентифікаційний номер боржн30.11.2020 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що квитанція про зважування №014010 від 20.07.2020 не містить жодних реквізитів документу та інформації про вимірювальне вагове обладнання. Вказано, що маса вантажу, що перевозиться зазначається тільки у товарно-транспортній накладній. При цьому, Акт перевірки складено на підставі квитанції не передбаченої чинним законодавством та суперечить вимогам ст.ст. 73,74 КАС України.

07.12.2020 від представника відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якій вказано, що є необгрунтованим твердження позивача, відповідно до якого підтвердженням фактичної маси вантажу може бути лише товарно-транспортна накладна, а квитанція про зважування №014010 від 20.07.2020 не є таким документом, оскільки ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344 визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів може бути як ТТН так і інший визначений законодавством документ на вантаж. Повторно наголошено, що від моменту виявлення порушення до закінчення розгляду справи до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області позивачем не надано жодного документа на спростування факту виявленого правопорушення, зазначеного в акті перевірки, а також жодного документа, який би вказував на те, що наданий йому в оренду транспортний засіб використовує інший суб`єкт господарювання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" зареєстровано - 16.05.2002р., адреса реєстрації - 19400, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Симоненка, буд. 42.

16.07.2020 Начальником Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області у період з 20.07.2020 по 26.07.2020.

16.07.2020 Начальником Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 16.07.2020 видано направлення на рейдову перевірку №010971 з 20.07.2020 по 26.07.2020.

20.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області — Атамась О.А., ОСОБА_1 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (марка - DAF, модель — FТ СF 35.460 (номерний знак — НОМЕР_1 ), напівпричіпу марки — Schmitz модель -SKI 24, р.н. НОМЕР_4 ) водій- ОСОБА_2 , про що складено Акт №20765, яким встановлено порушення, відповідальність за які передбачена абз. 16 ч.1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (перевезення вантажу (вантаж-пшениця) з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 29,25% (загальна маса т.з. згдно квитанції про зважування №014010 від 20.07.2020 51,7 т. при допустимих - 40 т.).

У графі Акту - пояснення водія про причини порушень вказано - перевозив пшеницю з Кобриново на м. Корсунь, загальна маса ТЗ -51 т. 700 кг. Акт підписано водієм - ОСОБА_2 .

Також 20.07.2020 посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області — Атамась О.А., при здійсненні документального вагового контролю на А/Д 130 км Н-16 автомобілю, марка — DAF, модель — FТ СF 35.460 (номерний знак — НОМЕР_1 ), напівпричіпу марки — Schmitz модель -SKI 24, р.н. НОМЕР_2 ) водій - ОСОБА_2 , складено Акт №035877 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено фактичні вагові параметри транспортного засобу, 51,7т. при допустимій - 40т.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (що є додатком до Акту №035877 від 20.07.2020 до сплати СТОВ "Агрофірма Корсунь" - 48.60 євро.

04.08.2020 Державною службою України з безпеки на транспорті (Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області) за №57807/39/24-20 видано повідомлення про розгляд справи за наслідками здійснення 20.07.2020 державного контролю на автомобільному транспорті — 25.08.2020. Вказане повідомлення отримано — 11.08.2020 представником СТОВ "Агрофірма Корсунь", відповідно до рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи.

25.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області прийнято постанову №159905 про застосування адміністративно-господарського штрафу згідно абз. 16 ч.1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт” в сумі 34000,00 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі – Закон №2344-III).

Статтею 1 Закону № 2344-III, визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

За змістом п.п. 2-4 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 6 Закону №2344-III, у разі проведення рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до п.п. 12-15 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно п.16 Порядку №1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі — ПДР), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ст. 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до п.п. 20,21 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абз. 16 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу положень абз.абз. 14-16 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, вбачається, що автомобільний перевізник, у разі перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень більше ніж на 5%, повинен мати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі — Порядок №879), відповідно до п.п.3-5-1 п.2 якого, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;

Дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до п.п.15,16,18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно п.6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

З аналізу вказаних положень Порядку №879 вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом, 20.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області - Атамась О.А., Медуха І.В. за наслідками проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснено документальний ваговий контроль на А/Д 130 км Н-16 автомобілю, марка — DAF, модель — FТ СF 35.460 (номерний знак — НОМЕР_1 ), напівпричіпу марки — Schmitz модель -SKI 24, р.н. НОМЕР_2 ) водій - ОСОБА_2 , про що складено Акт №035877 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено фактичні вагові параметри транспортного засобу - 51,7т. при допустимій — 40т, на підставі чого встановлено перевищення автомобілем, марки — DAF, модель — FТ СF 35.460 ( номерний знак - НОМЕР_1 ) допустимих вагових норм склало 29,25% (загальна маса т.з. згідно квитанції про зважування №014010 від 20.07.2020 - 51,7 т.), у зв`язку із чим його віднесено до великовагового транспортного засобу.

При цьому, посадовими особами встановлено відсутність дозволу на рух великовагового транспортного засобу.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про порушення посадовими особами відповідача вимог Порядку №879, оскільки, при здійсненні габаритно-вагового контролю, фактичного зважування на вагах транспортного засобу позивача, здійснено не було. Звернуто увагу, що доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, пересувному пункті, з використанням сертифікованого обладнання у складеному акті та додатках до нього не зазначено.

Надавши оцінку вказаним посиланням, суд зазначає, що з аналізу вищезазначених п.п. 6,16,18, Порядку №879 вбачається, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. При цьому, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно пп.5-1, 11 п.2 Порядку №879, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що здійснення габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті та видача за наслідками його здійснення довідки про здійснення габаритно-вагового контролю властиве точному габаритно-ваговому контролю.

Як вбачається судом із Акту №035877 від 20.07.2020, перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами відповідача здійснено саме документальний ваговий контроль.

Суд зазначає, що документальний вид вагового контроль передбачає визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, відтак посилання позивача що при здійсненні перевірки мало бути здійснене фактичне зважування на стаціонарному або пересувному пункті, суд вважає необгрунтованим.

Стосовно встановленого Актом №207635 від 20.07.2020 порушення позивачем абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З огляду на здійснення відповідачем документального виду вагового контролю, судом вбачається, що його здійснення передбачає аналіз документів наявних у водія транспортного засобу задля визначення загальної маси транспортного засобу.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, водієм автомобіля, марки — DAF, модель - FТ СF 35.460 (номерний знак - НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 надано посадовим особам відповідача при проведенні перевірки, квитанцію про зважування №014010 від 20.07.2020.

Згідно даної квитанції, вага автомобіля (номерний знак - НОМЕР_1 ) - 51700. Вага тари - 14820, вага нетто - 36880.

При цьому, суд враховує, що у графі Акту №207635 від 20.07.2020 - пояснення водія про причини порушень, водієм ОСОБА_3 вказано - перевозив пшеницю з Кобриново на м. Корсунь, загальна маса ТЗ - 51 т 700 кг. Акт підписано водієм - ОСОБА_2 .

З урахуванням встановлених обставин перевищення допустимої маси транспортного засобу, що становить 40 т, беручи до уваги факт відсутності у водія дозволу на рух великовагового транспортного засобу встановлений Актом №207635 від 20.07.2020, суд доходить висновку про підтвердженість, встановленого при перевірці автомобіля - DAF, модель - FТ СF 35.460 (номерний знак - НОМЕР_1 ) порушення позивачем абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III.

При цьому, суд також зазначає, що дозвіл на рух, у відповідності до вимог ст. 48 Закону №2344-ІІІ, зобов`язаний бути у водія для надання при перевірці уповноваженим на їх перевірку особам.

Стосовно посилань представника позивача, що квитанція про зважування №014010 від 20.07.2020 не передбачена чинним законодавством та не містить інформації про вимірювальне вагове обладнання, натомість маса вантажу, що перевозиться зазначається тільки у товарно-транспортній накладній, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

З даного приводу суд зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. №363, згідно їх вступної частини, не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів.

При цьому, у відповідності до ст. 48 Закону №2344-III, обов`язковими документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів,

- для автомобільного перевізника є - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія, зокрема - товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, крім товарно-транспортної накладної можуть слугувати також інші визначені законодавством документи.

При цьому, посадовим особам відповідача при проведенні перевірки, водієм надано квитанцію про зважування №014010 від 20.07.2020, видану СТОВ "Агрофірма Корсунь". Жодних посилань щодо наявності та подачі водієм, при перевірці, товарно-транспортної накладної посадовим особам відповідача та не врахування її відомостей при перевірці, позивачем не наведено, відтак суд вказане посилання також вважає необгрунтованим.

Позивач також зазначає, що 15.07.2020 між позивачем та СТОВ «А.Ф. Злагода» був укладений договір Позички транспортних засобів з екіпажем відповідно до якого позивачем передано до СТОВ «А.Ф. Злагода» у строкове користування автомобіль DAF д.н. НОМЕР_1 , строком дії п`ятнадцять днів. Відповідно до Акту приймання-передачі транспортних засобів, від 15.07.2020, що є додатком до договору, автомобіль DAF д.н. НОМЕР_1 , 15.07.2020 передано позивачем до СТОВ «А.Ф. Злагода». Представник позивач зазначає, що за таких обставин, позивач в даному випадку не може вважатися перевізником і відповідно не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту.

Надавши оцінку вказаному посиланню, суд зазначає, що позивачем додано до позовної заяви подорожній лист №1638 від 20.07.2020 та товарно-транспортну накладну №67005 видану СТОВ "Агрофірма Корсунь", які свідчать про те, що позивач є вантажовідправником та перевізником.

При цьому, матеріали перевірки свідчать, що водієм надано посадовим особам документи СТОВ «А.Ф. Злагода» як власника транспортного засобу. Доказів наявності та пред`явлення посадовим особам відповідача, при перевірці 20.07.2020, документів, що засвідчували б право використання транспортного засобу на законних підставах СТОВ «А.Ф. Злагода» матеріали справи не містять. Про такі обставини не зазначено і позивачем в ході розгляду даної справи судом.

У відповідності до ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Судом не отримано належних та допустимих доказів щодо того, що позивач діючи обачно, з дотриманням вимог ст. 13 Конституції України та укладаючи договір позички не був позбавлений можливості використовувати його в період дії договору позички, натомість договір позички, товаро-транспортна накладна, подорожній лист, в своїй сукупності свідчать про те, що позивач завантажив в транспортний засіб для перевезення більшу вагу, ніж допустиму, а тому посилання на те, що користувач за договором позики, який вказаний як перевізник допустив порушення габаритно-вагового контролю, що можливо розуміти, як перенесення відповідальності на іншу особу.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що позивач посилаючись на те, що він не є особою, яка повинна нести відповідальність за порушення габаритно-вагового контролю не надає доказів, які спростовують саме порушення встановлених вимог в частині перевищення допустимої ваги та більше того в акті №207635 від 20.07.2020 водієм в поясненнях про причини порушення вказано : «Перевозив пшеницю з Кобриново до м. Корсунь, загальна маса ТЗ 51 т. 700 кг».

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваної постанови, судом також враховано, що про обставини, які стали підставами позовних вимог, позивач не повідомив відповідача при розгляді ним справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та не надав жодних доказів на підтвердження заявлених обставин, інших підстав для визнання постанови відповідача протиправним позивачем не наведено, а судом не встановлено.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені в ході розгляду даної справи обставини порушення позивачем абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах та спосіб передбачений законом.

Відповідно до частин 1,2 статті 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність власних дій при прийнятті спірної постанови, в зв`язку із чим у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький