Ухвала суду № 94261612, 20.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8430/20

УХВАЛА

20 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши клопотання депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича до Хмельницької обласної ради , ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Депутат Хмельницької обласної ради Лозовий Вадим Миколайович звернувся в суд з позовом до Хмельницької обласної ради, ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення лічильної комісії з виборів голови Хмельницької обласної ради про встановлення результатів голосування з виборів голови Хмельницької обласної ради оформлене протоколом №3 від 07.12.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької обласної ради №4-1/2020 від 07.12.2020 року "Про обрання голови Хмельницької обласної ради";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Хмельницької обласної ради №61/2020-к від 09.12.2020 року "Про вступ до виконання обов`язків голови Хмельницької обласної ради".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До суду позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказує, що справу №560/8430/20 слід розглядати за правилами загального позовного провадження із викликом сторін, оскільки: 1) фактично спір стосується визнання протиправним та скасування рішень та розпорядження щодо обрання голови Хмельницької обласної ради, а саме по собі рішення по цій справі, так чи інакше, впливає на права та інтереси усієї громади Хмельницької області та усіх осіб, проживаючих на території області (близько 1250000 осіб); 2) дослідженню підлягає велика кількість доказів і не виключно, що деяка частина доказів підлягає витребуванню у відповідачів, що потребує безпосередньої участі представників учасників справи; 3) характер правовідносин та спору становить значний суспільний інтерес, оскільки охоплює всю громаду Хмельницької області; 4) справа має дуже важливе значення для сторін, оскільки оспорювані рішення не є волевиявленням депутатів Хмельницької обласної ради та були прийняті з процедурними порушеннями; 5) рішення у такій справі може сформувати судову практику у спорах, що стосується скасування рішень про обрання голів місцевих та обласних рад у разі порушення процедури їх обрання.

Крім того, на думку позивача, розгляд цієї справи буде доцільно здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Приписами частин 5-6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Нормами частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ незначної складності. Згідно з пунктом 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження категорії справ, визначені частиною 4 статті 12 Кодексу адміністратвиного судочинства України.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, позивачем в поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін, та розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Разом з тим, у клопотанні позивач зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес.

Вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0940/2351/18, від 09.07.2020 у справі №420/3979/19 та від 23.09.2020 у справі №620/1013/20.

Проте вказані позивачем доводи не свідчить про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й не вказують на те, що предмет спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Отже, вказану справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим подане клопотання необхідно залишити без задоволення.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Згідно з частиною 2 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, постановлення ухвали про розгляд справи колегією суддів є можливим при розгляді справи за правилами загального позовного провадження. Однак, як зазначалось вище, справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що розгляд справи колегією суддів є безпідставним, оскільки не передбачений в спрощеному позовному провадженні. Тому у задоволенні клопотання про розгляд справи колегією суддів слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання депутата Хмельницької обласної ради Лозового Вадима Миколайовича про розгляд справи №560/8430/20 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

У задоволенні клопотання депутата Хмельницької обласної ради ОСОБА_1 про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк