
Справа № 560/8266/20
РІШЕННЯ
іменем України
19 січня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5 від 25 вересня 2020 року, про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ліквідованому ПАТ "Кам`янець-Подільське АТП-16808" з 05 травня 1987 року по 22 листопада 1999 року, що становить 12 років 6 місяців та 17 днів та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах 12 років 6 місяців 17 днів роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту згідно з записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками, призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах з 4 квітня 2020 року;
стягнути з відповідача витрати по справлянню судового збору в сумі 840,80 грн. та на оплату професійної правничої допомоги - 3000,00 грн. згідно з договором та актом виконаних робіт, що буде в повному обсязі наданий після завершення розгляду справи в суді першої інстанції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у квітні 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки 4 квітня 2020 року виповнилось 55 років і позивач працював водієм міського пасажирського транспорту з 05 травня 1987 року по 22 листопада 1999 року, тобто мав стаж роботи більший як 12 років і 6 міс. за даною посадою, а саме: 12 років б місяців 17 днів.
Позивач також вказує, що підприємство, де він здобув пільговий стаж, - ПАТ "Кам`янець-Подільське АТП-16808", на даний час ліквідоване в процедурі банкрутства і виключене з державного реєстру.
В підтвердження необхідного трудового стажу позивач надав трудову книжку серії НОМЕР_1 , архівну довідку про посади, які займав в Кам`янець-Подільському АТП 22011, АТП - 16808, ПАТ АТП 16808 до його ліквідації, архівну довідку про нараховані суми заробітної плати.
Проте, листом від 01 жовтня 2020 року № 2200-0301-8/43225 відповідач повідомив про відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ліквідованому Кам`янець-Подільському АТП 16808 з 05 червня 1987 року по 17 лютого 2014 року, оскільки у наявних документах відсутні відомості про зайнятість на міських пасажирських перевезеннях.
Позивач також вказує на те, що будь-яких повідомлень про необхідність подання додаткових документів щодо підтвердження пільгового стажу роботи відповідач не надсилав та прийняв рішення без участі позивача.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
04 січня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що оскільки в записах трудової книжки відсутня підстава внесення запису про переведення на роботу водієм міського пасажирського автобуса, а згідно наявних в архівній установі документів відсутні відомості, підтверджуючі роботу ОСОБА_1 на міських пасажирських перевезеннях, підстави для зарахування періоду з 05 травня 1987 року по 17 лютого 2014 року до пільгового стажу роботи відсутні.
16 січня 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач підтверджує актуальність свого позову та заявлених позовних вимог у повному обсязі, а доводи відповідача щодо відхилення позовної заяви вважає суперечливими, не обґрунтованими, а тому такими, що не можуть бути взяті за основу для відмови в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Рішенням від 25 вересня 2020 року №5 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 05 червня 1987 року по 17 лютого 2014 року на посаді водія міського пасажирського транспорту в Кам`янець-Подільському АТП-16808, оскільки відсутні відомості про зайнятість на міських пасажирських перевезеннях.
Листом від 01 жовтня 2020 року №2200-0301-8/43225 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про прийняте рішення.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує викладене нижче.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом №1058-IV.
Пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
За змістом пунктів 1, 3, 20 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, необхідність підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками, первинними документами, виникає виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд встановив, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивач працював на посаді водія міського пасажирського автобуса з 05 травня 1987 року по 22 листопада 1999 року у Кам`янець-Подільському АТП-16808.
Вказаний період трудового стажу позивача належним чином підтверджений записами трудової книжки, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, тому не потребує підтвердження іншими первинними документами.
Крім того, період роботи позивача на посаді водія міського пасажирського автобуса у спірний період у Кам`янець-Подільському АТП-16808 підтверджується довідкою архівної установи за формою Т-2 №537/05-03 від 13 березня 2020 року, в якій зазначається про переведення позивача водієм в автоколону №1 з попереднім проходженням стажування в спеціалізовану автоколону №1 на автобусі "Ікарус", державний номер 46-54 на підставі поданої ним заяви, а також листком проходження вказаного стажування, в якому зазначається про номер наказу проходження стажування, висновок щодо проходження стажування, номер наступного наказу №71 від 25 травня 87 року про допуск до самостійного управління автобусом з закріпленням автобусу № 87-81 за ОСОБА_1 , а на звороті даного листа вказується висновок: "Допустити до самостійної роботи на автобусі Ікарус державний номер 87-81 міські перевезення.
Крім того під час роботи на підприємстві позивачу була надана довідка про уточнюючий характер роботи за підписом керівника підприємства, засвідчена печаткою, що відповідно до вищенаведеного наказу №62-к підтверджує, що з 05 травня 1987 року до 22 листопада 1999 року він працював водієм міського пасажирського транспорту.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Так, суд встановив, що загальний стаж роботи позивача становить 30 років 03 місяці, в тому числі пільговий стаж понад 12 років 6 місяців.
На момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу виповнилось 55 років, при цьому звернувся позивач за призначенням пенсії не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Таким чином, суд вважає, що позивач дотримав усі вимоги, передбачені законом для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки загальний стаж роботи позивача становить 30 років 03 місяці, в тому числі пільговий понад 16 років і 6 місяців, що підтверджено записами трудової книжки та архівними довідками, а на момент звернення із заявою про призначення пільгової пенсії позивачу виповнилось 55 років, отже суд вважає, що зазначені данні відповідають вимогам пункту 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, відтак позивач має право на зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи з 05 травня 1987 року по 22 листопада 1999 року на посаді водія міського пасажирського автобуса у Кам`янець-Подільському АТП-16808, а також на призначення пенсії на пільгових умовах, тому даний адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Визначаючись стосовно позовних вимог про повернення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст. 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До позовної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги від 17 листопада 2020 року №21/20, де зазначено, що гонорар за виконання робіт (наданих послуг) становить 3000,00 грн.
Також, на підтвердження вчинених дій позивачем подано до матеріалів позовної заяви прибутковий касовий ордер від 17 листопада 2020 року, згідно якого встановлено факт оплати коштів позивачем в сумі 3000,00 грн., адвокату Коробей Т.Д.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень статей 134, 139 КАС України, та у зв`язку із задоволенням позову, загальна сума, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 3840,80 грн., що складається з витрат на оплату судового збору в сумі 840,80 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5 від 25 вересня 2020 року, про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ліквідованому ПАТ "Кам`янець-Подільське АТП-16808" з 05 травня 1987 року по 22 листопада 1999 року, що становить 12 років 6 місяців та 17 днів та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах 12 років 6 місяців 17 днів роботи на посаді водія міського пасажирського автобуса у Кам`янець-Подільському АТП-16808.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 04 квітня 2020 року відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) грн. 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 94261551, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 19.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/8266/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: