Рішення № 94261097, 20.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6864/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яка полягає у невиплаті недоотриманої пенсії;

- зобов`язання виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 17.12.2014 по 12.05.2018 у розмірі 44 020,14 грн. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті пенсії, оскільки позивач набув право власності на успадковане майно у вигляді недоотриманої пенсії у сумі 44020,14 грн. на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а отже підлягає виконанню.

Ухвалою від 30 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову. Вказував, що після набрання чинності рішенням Старобільського районного суду Луганської області по справі №541/1276/19 позивач мала звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про включення до спадщини сум недоотриманої пенсії померлої матері. А отримавши від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, в яке включено суму недоотриманої пенсії померлої матері, звернутись до управління ПФ за її виплатою Позивачем цього не зроблено, фактично порушивши порядок отроимання недоотриманої пенсії. Крім того, вищезазначеним рішенням суду не покладено зобов`язання на органи Пенсійного фонду України.

Позивач надіслала до суду відповідь на відзив, у якій вказувала на необгрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Позивач надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.06.2018, виданого Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №1343 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно листа Миргородського відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУПФУ в Полтавській області від 17.01.2020 №388/36-0213/10, нарахування пенсії ОСОБА_2 припинено з 01.07.2016 за даними органів соціального захисту населення, у зв`язку з відсутністю за фактичним місцем проживання. Заборгованість за період з 01.07.2016 по 31.05.2018 становить 44020,14 грн.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03 червня 2019 року, державний нотаріус Першої Миргородської державної нотаріальної контори Бобир О.Ю. відмовила ОСОБА_1 в отриманні свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини встановлені рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 15.11.2019 по справі №541/1276/19, яким позовну заяву задоволено шляхом визнання за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Колона Червоне Полум`я Ровенківського району Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, яке складається з недоотриманої пенсії за період з 17.12.2014 року по 12.05.2018 року у розмірі 44 020 грн. (сорок чотири тисячі двадцять) грн. 14 коп. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після набрання рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 15.11.2019 по справі №541/1276/19 законної сили позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

У відповідь на відповідне звернення позивача, 17.01.2020 року Миргородським відділом обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУПФУ в Полтавській області надано відповідь №388/26-0213/10, в якій зазначено, що оскільки судовим рішенням не покладено відповідне зобов`язання на органи Пенсійного фонду, здійснити виплату недоотриманої пенсії відповідно поданих 14.01.2019 документів.

Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовано ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ч.ч. 1 та 2 якої сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Також Цивільним кодексом України регулюються правовідносини у сфері спадкування.

Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання коштів належить членам сім`ї померлого пенсіонера, якщо відповідні кошти підлягали виплаті йому самому, але за життя він їх не отримав незалежно від причин.

Згідно з п. 1.5 розд. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Пунктом 2.26 розд. ІІ Порядку також визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Непрацездатними членами сім`ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.

Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, згідно з п. 1.7 розд. І Порядку днем звернення, зокрема, за виплатою недоотриманої пенсії, у зв`язку зі смертю, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Отже, відповідно до наведених положень законодавства відповідним членам сім`ї померлого пенсіонера (членам сім`ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті або перебували на його утриманні) надається право на звернення за виплатою суми недоотриманої таким пенсіонером пенсії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, або ж вказаним особам чи іншим спадкоємцям після цього строку - після того, як пенсія, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.

Обов`язок надання свідоцтва про право на спадщину покладається на особу, яка бажає отримати невиплачені суми пенсії у випадку відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, свідоцтво про право на спадщину - це процесуальний нотаріальний акт, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд зазначає, що якщо у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Саме таким правом і скористалася позивач звернувшись до суду.

Як вже було зазначено, рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 15.11.2019 по справі №541/1276/19, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, визнано право власності за позивачем на недоотриману суму пенсії за період з 17.12.2014 року по 12.05.2018 року у розмірі 44 020,14 грн. в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Оскільки право власності на недоотриману пенсію було визнано в судовому порядку, у позивача була відсутня потреба для повторного звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, а тому твердження відповідача, що нею не було дотримано порядок отримання недоотриманої пенсії є безпідставними та суд не бере їх до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов`язковими для виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачці в отриманні недоотриманої пенсії.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на яку визнано на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 листопада 2019 року по справі №541/1276/19.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) суму недоотриманої пенсії в розмірі 44 020,14 грн. (сорок чотири тисячі двадцять гривень чотирнадцять копійок), право власності на яку визнано в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області від 15 листопада 2019 року по справі №541/1276/19.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва