
Справа № 420/1939/20
УХВАЛА
20 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по адміністративній справі №420/1939/20, за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №420/1939/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:
визнання протиправним та скасування Наказу №224 від 28.01.2020 року, начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Беха О.В., яким слідчого слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області підполковника поліції Берлізова Євгена Валерійовича попереджено про неповну посадову відповідність.
20 січня 2021 року, на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду, від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження по адміністративній справі №420/1939/20 у зв`язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19 та посиленням карантинних обмежень.
Розглянувши клопотання позивача та вирішуючи питання про зупинення провадження по адміністративній справі №420/1939/20, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-III від 06.04.2020 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 року, на території України карантин, продовживши дію карантину встановленого постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, №392 від 20 травня 2020 року та № 641 від 22 липня 2020 року.
Крім того, з 21 жовтня 2020 року, в Одеському окружному адміністративному суді на період запровадження в Україні карантинних заходів встановлено додаткові обмеження, зокрема, припинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, крім окремої категорії адміністративних справ, особливості провадження у яких встановлені статтями 273, 275, 276 КАС України. Судовий розгляд справ здійснюється у порядку письмового провадження або у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасниками судових справ, обмежено допуск осіб до будівлі суду.
Суд враховує, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року).
Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах «Авотіньш проти Латвії» та «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274).
Крім того, публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи адміністративного судочинства, як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду по справі №761/14902/14-а від 13.05.2020 року, по справі №П/811/2636/15 від 03.06.2020 року.
Суд констатує, що для встановлення істини по справі, розгляд даного спору потребує заслуховування пояснення представників сторін із наданням можливості представникам сторін поставити запитання один одному.
Разом з тим, запроваджені обмеження на відвідування суду, які пов`язані із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), - унеможливлюють реалізацію учасниками справи своїх прав та обов`язків, своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи та як наслідок, вирішення справи у розумні строки та у відповідності до завдань адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, для захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Провадження по адміністративній справі №420/1939/20, за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування Наказу №224 від 28.01.2020 року, начальника Головного управління національної поліції в Одеській області Беха О.В., яким слідчого слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області підполковника поліції Берлізова Євгена Валерійовича попереджено про неповну посадову відповідність – зупинити до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Балан Я.В.
Судове рішення № 94261052, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1939/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: