Рішення № 94260815, 19.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 р. № 400/3559/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Корабельного районного у місті Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пр-т Богоявленський, 340/2, м. Миколаїв, 54052

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Корабельного районного у місті Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису № 1256 від 18.11.1983, складеного по Третьому Приморському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а саме: національність матері з «українка» змінити на «німкеня» та національність дитини (позивача) з «українець» змінити на «німець».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що встановлення факту національної ідентичності позивачу необхідно для впорядкування документів для реалізації особистих прав - підтвердження німецького походження його роду та можливості отримання від Федеративної Республіки Німеччина гарантій, допомоги та іншого сприяння, що передбачається для етнічних німців, які мешкають у країні та за кордоном. Також позивач посилається на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.12.2019 у справі № 484/5276/19, яким внесено зміни до актового запису про шлюб матері позивача та зазначення у графі «національність» нареченої «німкеня» замість «українка».

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі отримав 25.09.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5400141376418.

Заяв про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін від учасників справи не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд зобов`язував позивача не пізніше 16.10.2020 подати до суду належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, що містить інформацію про актовий запис від 18.11.1983 № 1256.

Позивач відповідного витягу до суд не подав.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому, з посиланням на статті 166, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, просить направити запит до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою отримання повного витягу про актовий запис від 18.11.1983 № 1256. Суд не має підстав для розгляду та задоволення зазначеного клопотання, оскільки таке клопотання не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України як заява з процесуальних питань. Зокрема, стаття 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає подання учасником справи клопотання про витребування доказів та містить перелік вимог до такого клопотання, у тому числі - підтвердження самостійного вжиття заходів для їх отримання. Відповідного клопотання позивач або його представник до суду не подавали.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, про що Третім Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис від 18.11.1983 № 1256, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 07.03.2020 серії НОМЕР_1 (а. с. 11).

23.06.2020 позивач усно звернувся до відповідача із проханням внести зміни до актового запису від 18.11.1983 № 1256, складеного по Третьому Приморському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про народження позивача щодо зміни національності матері позивача з «українка» на «німкеня» та зміни національності позивача з «українець» на «німець».

Зазначену обставину суд установив, дослідивши у сукупності пояснення позивача, наведені у позовній заяві, та зміст листа відповідача від 24.06.2020 № 355/111-04 (а. с. 14).

Листом від 24.06.2020 № 355/111-04 "Щодо надання роз`яснення" (а. с. 14) відповідач надав відповідь на вказане вище усне звернення позивача, повідомивши про відсутність достатніх підстав для внесення змін до актового запису про народження позивача та рекомендував позивачу звернутися до суду з питання установлення належності позивача до німецької національності.

Спір між сторонами полягає в оцінці правомірності бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, які полягають у невнесення змін до актового запису від 18.11.1983 № 1256 за зверненням позивача від 23.06.2020.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Положення частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України визначають, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 01.07.2010 № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила № 96/5).

Згідно з пунктом 1.1 Правил № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.5 Правил № 96/5, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.6 Правил № 96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін. Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Тобто заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається у письмовій формі, яка установлена додатком 1 до Правил № 96/5.

Позивач не посилається у позові на обставину звернення до відповідача із письмовою заявою установленої Правилами № 96/5 форми та у передбаченому Правилами № 96/5 порядку. У листі відповідача від 24.06.2020 № 355/111-04 вказано про усуну форму звернення позивача до відповідача для вирішення спірного питання.

Також у справі відсутні відомості щодо відмови відповідача у прийнятті, формуванні та реєстрації відповідної письмової заяви позивача.

Відповідно до пункту 2.12 Правил № 96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

Отже, внесення змін до актового запису можливе лише за результатами розгляду письмової заяви, оформленої згідно з додатком 1 до Правил № 96/5 та поданої у передбаченому ними порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки позивач не звертався до відповідача із письмовою заявою про внесення змін до актового запису від 18.11.1983 № 1256, у відповідача не було підстав для складання передбаченого пунктом 2.12 висновку - як про внесення змін до актового запису, так і про відмову в цьому.

На підставі вищенаведеного у задоволенні позову належить відмовити.

Додатково суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 810/2732/18 викладена правова позиція, відповідно до якої чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах органами державної реєстрації актів цивільного стану національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній вище постанові зазначила, що відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Суд зазначає, що обов`язковість врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, передбачена приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 840,80 грн., сплачений за звернення до адміністративного суду з позовною заявою за квитанцією від 20.08.2020 № 0.0.1809674967.1, який, у зв`язку з відмовою в позові, не належить стягувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Корабельного районного у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (пр-т Богоявленський, 340/2, м. Миколаїв, 54052, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 23038206) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна