Ухвала суду № 94260814, 18.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 січня 2021 р. № 400/4734/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:

визнання протиправною бездіяльності Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2019 роки );

зобов`язання Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016-2019 роки) за період з 18 квітня 2019 року по день фактичного розрахунку - 04 вересня 2020 року у розмірі 203 110, 38 грн. (двісті три тисячі сто десять гривень тридцять вісім копійок).

Ухвалою від 02.11.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4734/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку надійшов відзив на позовну заяву. Разом з відзивом відповідачем надано клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, оскільки справа має істотне значення для сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, представником відповідача не наведено належного обґрунтування щодо необхідності розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, крім загального посилання на характер спірних відносин.

Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

Суд зауважує, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не обмежує право відповідача на надання пояснень по суті позовних вимог та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Суд володіє належним та достатнім обсягом процесуальних інструментів та можливостей для всебічного та повного встановлення обставин справи в рамках кожного з видів проваджень.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на те, що представником відповідача не обґрунтована необхідність проведення розгляду справи за участю, викликом та повідомленням сторін, а також розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання та можливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення розгляду справи за участю, викликом та повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Керуючись ст. ст. 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Миколаївського зонального відділу військової служби правопорядку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва