Рішення № 94260593, 20.01.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/1869/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницький адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК-ГРУПП»

до відповідача: Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області

про визнання протиправною та скасування постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЗК-ГРУПП» звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189151 від 05 травня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ТОВ «ДЗК-ГРУПП» на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 26.06.2018 р., орендує транспортний засіб марки МАН, д.н.з. НОМЕР_1 у ОСОБА_1 . Під час рейдової перевірки, проведеної 12.03.2020 р. на автодорозі Н-08, 121 км посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, складено акт №207224 від 12.03.2020 р., який водієм транспортного засобу не підписаний. На адресу засновника ТОВ «ДЗК-ГРУПП», надійшло повідомлення Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області від 09.04.2020 р. №31547/28/24-20 про розгляд справи щодо порушення автомобільного законодавства, який призначено на 05.05.2020 р. Листом від 27.04.2020 р. ТОВ «ДЗК-ГРУПП» клопотало перед відповідачем відкласти розгляд справи на іншу зручну дату після завершення карантину та про бажання особисто взяти участь у розгляді справи, надати документи, відповідні пояснення тощо. Проте, постановою від 05.05.2020 р. №189151 на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення вимог ст.48 цього Закону до ТОВ «ДЗК-ГРУПП» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1 700,00 грн. Представник позивача вказує, що у акт і перевірки від 12.03.2020 р. №207224 не встановлено ким допущено порушення при наданні послуг з перевезення вантажу, а саме, здійснення такої діяльності без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографу за транспортним засобом. У вказаному акті ОСОБА_1 зазначений як власник транспортного засобу, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 11.03.2020 р. №551634, яка долучена до акта перевірки від 12.03.2020 р., автоперевізником є ТОВ «ДЗК-ГРУПП». Проте, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області складено акт перевірки щодо ОСОБА_1 , як суб`єкта господарювання. Представник позивача стверджує, що відповідачем не дотримано приписів Порядку №1567 щодо процедури розгляду акта перевірки, не встановлено невідповідність акта перевірки дійсним обставинам справи, а також позбавлено ТОВ «ДЗК-ГРУПП» права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення та вчасно отримати і оскаржити постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Представник позивача зауважує, що в акті перевірки від 12.03.2020 р. встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Представник позивача зазначає, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Черкаській області навмисно не взяли до уваги наявний у водія протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу МАН, д.н.з. НОМЕР_1 від 21.05.2018 р. ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , виданий ТОВ «В.Р.ТРАК Сервіс», у зв`язку з чим він відмовився підписувати акт перевірки від 12.03.2020 р.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.49-55). Представник відповідача зазначає, що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі Н-08 121 км проводилася рейдова перевірка під час якої перевірено транспортний засіб МАН д/н НОМЕР_1 , яким здійснювалися перевезення вантажів на договірних умовах, без оформлення документів передбачених Законом. Водій для здійснення контролю додержання режиму робочого часу та відпочинку не надав державним інспекторам протокол перевірки т адаптації тахографу. Представник відповідача стверджує, що зі змістом акта №207224 від 12.03.2020 р. водій був ознайомлений, однак від підпису та пояснень відмовився. Представник відповідача зауважує, що позивач був належно поінформований про час т а місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства, право позивача бути присутнім під час розгляду справи та надавати пояснення (документи) жодним чином не було порушене. Представник відповідача вказує, що водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами, повинні надавати інспектору для контролю картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, а автоперевізники зобов`язані здійснювати періодичний контроль за належним використанням водіями карток водія до цифрового тахографу шляхом зберігання впродовж 12 місяців роздруківок даних роботи цифрового тахографу. Стосовно наданого до позову протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу представник відповідача зазначає, що такий протокол повинен бути при проведенні рейдової перевірки, а не надаватися постфактум.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що в акті перевірки від 12.03.2020 р., який став підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, не встановлено порушень законодавства про автомобільний транспорт, вчинених ТОВ «ДЗК-ГРУПП», як перевізником, проте така постанова складена саме щодо позивача. На думку представника позивача, представником відповідача не спростовано твердження позивача щодо неналежної перевірки та її результатів, зокрема, підстав винесення постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів безпосередньо на ТОВ «ДЗК-ГРУПП». Про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про порушення автотранспортного законодавства свідчить лист від 09.04.2020 р. №31547/28/24-20 у якому зазначено домашню адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), у той час як адреса реєстрації ТОВ «ДЗК-ГРУПП», згідно з відомостями ЄДРПОУ, є м. Кропивницький, вул. Мурманська, 7-к. Представник позивача вказує, що ТОВ «ДЗК-ГРУПП», з метою повного дослідження всіх обставин справи, завчасно, 28.04.2020 р., направлено відповідачу заяву про відкладення розгляду справи, який орган державної влади, з невідомих причин, отримав лише 14.05.2020 р. Представник позивача вважає, що Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області порушено права позивача бути належним чином повідомленим про розгляд справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, бути присутнім під час розгляду такої справи, надавати пояснення, документи, у тому числі протокол перевірки та адаптації тахографу, тощо, а також зроблено поспішні висновки про наявність порушень вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також представник позивача стверджує про те, що не відповідають приписам чинного законодавства твердження відповідача, що протоколом повірки та адаптації тахографа інспекторами Укртрансбезпеки перевіряються режим праці та відпочинку водія, оскільки протоколом перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу встановлюється його оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу. Окрім того, представник позивача наголошує на тому, що до суду надано копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу не постфактум, а з метою встановлення дійсних обставин справи, які не забажали розглянути та взяти до уваги посадові особи Укртрансбезпеки при проведенні перевірки та під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.67-69).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.44).

15.07.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.73).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на підставі направлення на рейдову перевірку №010912 від 06.03.2020 р. (а.с.9) на автодорозі Н-08 121 км проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час якої виявлено, що при наданні послуг з перевезення вантажу (ТТН №551634 від 11.03.2020 р., замовник ТОВ «Кернел-Трейд») транспортним засобом МАN, номерний знак, що належить ОСОБА_1 , без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (а.с.11, 59).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №189151 від 05.05.2020 р. на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» з ТОВ «ДЗК-ГРУПП» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700 грн. (а.с.19, 57).

Згідно з абз.1, 2 ч.7 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ (далі за текстом – Закон №2344) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Частиною 10 статті 6 Закону №2344 встановлено, що на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 р. №1567 (далі за текстом – Порядок №1567).

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі – органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з абз.3 п.4 Порядку №1567 рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 р. №1007/1207 (далі за текстом – Порядок №1007/1207) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Згідно з абз.3 п.20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У розумінні абз.18 ст.1 Закону №2344 автомобільний перевізник – фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Зважаючи на абз.2 ч.1 ст.34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частинами 1, 2 статті 48 Закону №2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік документів, які повинен мати водій під час здійснення внутрішніх перевезень, зазначений у ст.48 Закону №2344 не є вичерпним.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі за текстом – Положення №340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі – водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі – ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385 (далі за текстом – Інструкція №385).

Згідно з п.1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

З огляду на п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) – обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 2.6 Інструкції №385 встановлено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Згідно з п.п.3.1, 3.3 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа – особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції №385 визначено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку – протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу – аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, протокол адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу є документом, передбаченим законодавством України, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, тобто у розумінні ст.48 Закону №2344 є іншими документами передбаченими законодавством та повинен знаходитися у водія під час здійснення перевезень вантажів.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивачем надано до суду завірену копію протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер UA 139 №00034592 від 21.05.2018 р. (а.с.26), який був чинний на час проведення рейдової перевірки 12.03.2020 р.

Зважаючи на те, що під час рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки у Черкаській області не відібрано пояснення у водія, який здійснював перевезення вантажу, щодо відсутності у нього протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, натомість завірену копію такого протоколу позивачем надано до суду, суд дійшов висновку, що факт допущення ТОВ «ДЗК-ГРУПП» порушення вимог законодавства автомобільний транспорт у частині відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа, не знайшов підтвердження під час розгляду справи.

Отже, Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області до ТОВ «ДЗК-ГРУПП» безпідставно та за відсутності факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344.

Таким чином, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №189151 від 05.05.2020 р. винесена без встановлення усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.

Стосовно посилання сторони позивача на неналежне повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з огляду на надіслання повідомлення за адресою місця проживання засновника ТОВ «ДЗК-ГРУПП», а не на юридичну адресу підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

З огляду на п.27 Порядку №167 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу зазначених норм встановлено, що про розгляд справи підлягає повідомленню уповноважена особа суб`єкта господарювання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Заворотній І.А. є повноважним представником ТОВ «ДЗК-ГРУПП», як його керівник (а.с.74-79).

Таким чином, надіслання повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання керівника юридичної особи є належним повідомленням про час і місце розгляду справи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189151 від 05 травня 2020 року, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем надано докази на підтвердження понесених судових витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн (а.с.40) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 335,00 грн (а.с.39).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України». заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

27.05.2020 р. між Адвокатським об`єднанням «Кіровоградська обласна колегія адвокатів» в особі адвокат а Деревінської Любові Василівни (Адвокат) та ТОВ «ДЗК-ГРУПП» (Клієнт) укладено договір про надання правовничої допомоги (а.с.27-28).

З огляду на п.2 додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 27.05.2020 р. вартість правової допомоги при вивченні документів, збиранні доказів, підготовці процесуальних документів (адвокатських запитів, позовної заяви, клопотань, відповіді на відзив, тощо) до та під час судового розгляду у суді першої інстанції становить 4 035,00 грн (а.с.29).

Відповідно до акта здачі-приймання виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 27.05.2020 р. та детальний опис від 03.06.2020 р. адвокатом надано правничу допомогу з подання адвокатського запиту (збирання), вивчення складених щодо ТОВ «ДЗК-ГРУПП» документів та аналіз судової практики – 1 година на суму 1 000,00 грн; підготовку, складання позовної заяви, додатків та виготовлення їх копій відповідачам – 3 години на суму 3 035,00 грн (а.с.30, 31).

27.05.2020 р. ТОВ «ДЗК-ГРУПП» сплачено Адвокатському об`єднанню «Кіровоградська обласна колегія адвокатів» 4 335,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1686742348.1 від 23.04.2020 р. (а.с.78).

Суд враховує, що витрати на правничу допомогу в частині суми 4 035,00 грн відповідають вимогам ч.5 ст.134 КАС України. Натомість, витрати у розмірі 300,00 грн не обґрунтовані щодо виду та обсягу робіт, за які їх сплачено.

Відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.

На підставі викладеного та враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 035,00 грн.

Зважаючи на викладене підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК-ГРУПП» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 035,00 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п.16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №103 Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби безпеки на транспорті» від 26.06.2015 р. №592 утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Отже, відповідач у даній справі є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті та не має статусу юридичної особи.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ «ДЗК-ГРУПП» документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №189151 від 05 травня 2020 року, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, якою постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК-ГРУПП» адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЗК-ГРУПП» (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 7-к, код ЄДРПОУ 41358115) судові витрати у загальному розмірі 6 137,00 грн (шість тисяч сто тридцять сім грн 00 коп., у тому числі судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.); витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 035,00 грн (чотири тисячі тридцять п`ять грн 00 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, пр. Перемоги, 14).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду – 20 січня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт