Рішення № 94260044, 16.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2021 р. Справа№200/11639/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту позовної заяви, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №770 від 19.06.2020 про відмову в переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника №770 від 17.06.2020 відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що звернулась до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача позивачці відмовлено у переведенні у зв`язку із розбіжністю в написанні прізвища чоловіка, зазначеному у паспорті громадянина України та свідоцтві про смерть, також відповідачем вказано що у відповідності до свідоцтва про шлюб, яке видане на російській мові значиться спільне прізвище, « ОСОБА_2 ».

Вважаючи рішення протиправним, позивачка звернулась до суду із даним позовом за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 16.12.2020 року відкрито провадження у справі розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви відповідачем отримано 23.12.2020, що підтверджується зворотнім повідомленням про отримання поштової кореспонденції.

Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 . У паспорті позивачки наявна відмітка у розділі сімейний стан де вказано «Палац Щастя, м. Донецьк, 20.06.81, ОСОБА_3 ».

З 20.06.1981 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_3 , видане 20.06.1981, де вказано (російською) що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб 20.06.1981.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, вказане підтверджується свідоцтвом про смерть, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області НОМЕР_4 .

Також позивачкою надано копію паспорта ОСОБА_5 НОМЕР_5 , виданого Вугледарським МВ УМВС України в Донецькій області 06.06.2000, вказана копія містить відмітку у розділі сімейний стан де вказано «Палац урочистих подій м. Донецька, 20.06.81, ОСОБА_6 ».

Згідно довідки №49 від 17.06.2020, що видана ОСОБА_1 , об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Калина-Вугледар», ОСОБА_1 прописана за адресою: АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть НОМЕР_6 спільно мешкали та ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_3 .

17.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, яка зареєстрована за №770 про переведення пенсії з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України №770 від 19.06.2020 позивачці відмовлено у переведенні пенсійних виплат з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Вищевказане відмовне рішення обґрунтоване наступним.

Згідно копії паспорту заявниця має прізвище « ОСОБА_2 », померлий годувальник (згідно свідоцтва про смерть та копії паспорту, що міститься в архівній пенсійній справі) має прізвище « ОСОБА_7 ». У відповідності до свідоцтва про шлюб заявниці, видане на російській мові, у заявниці та годувальника повинно бути спільне прізвище « ОСОБА_2 ».

Таким чином відповідачем зазначено про неможливість підтвердити родинні стосунки між померлим і заявницею згідно наданих документів у зв`язку із тим, що прізвища не співпадають.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі-Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 36 Закону України № 1058-ІV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Факт перебування позивача на утриманні чоловіка підтверджений довідкою №49 від 17.06.2020 у якій зазначено, що позивач мешкала сумісно та вела спільне господарство з чоловіком, знаходилась на його утриманні на момент смерті ОСОБА_8 .

У відповідності до статті 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 зазначеного Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Згідно із пунктами 2.8, 4.1 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 4.10 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення на пенсії у зв`язку з втратою годувальника є подання до органів пенсійного фонду відповідного переліку документів що було виконане позивачкою.

Суд, дослідивши документи, які подані позивачкою, вважає доведеним, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був чоловіком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується відмітками у паспортах, а також свідоцтвом про укладення шлюбу, довідкою про сумісне проживання до моменту смерті годувальника.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що доводи позивачки знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а відповідачем протилежного не доведено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, отже позов підлягає до задоволення шляхом визнання його протиправним та скасування, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Відповідно ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17, ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №770 від 19.06.2020 про відмову ОСОБА_1 в переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2020 №770 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, 17, ЄДРПОУ 42169496) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 16 січня 2021 року.

Суддя І.В. Буряк