Рішення № 94259498, 20.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15319/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д..,

розглянувши у в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів від 27 березня 2020 року №662/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області” в частині звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , від 21 квітня 2020 року №127 о/с “По особовому складу” в частині звільнення з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, поновлення на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 21 квітня 2020 року, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 61854 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з оскаржуваними наказами до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Із прийнятими рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач не згідний, вважає оскаржувані накази протиправними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки не скоював жодного дисциплінарного проступку чи кримінального правопорушення, про який зазначено у них.

При цьому вказує, що службовим розслідуванням необґрунтовано в чому саме проявилося порушення позивачем службової дисципліни, вимог Дисциплінарного Статуту Національної поліції України та Закону України “Про Національну поліцію”, в чому проявилося порушення Правил етичної поведінки поліцейських та чим це підтверджується.

Позивач зазначає, що фактично службове розслідування стосувалося кримінального провадження в якому позивачу оголошено підозру, однак відсутні будь-які посилання на докази, якими підтверджуються неправомірні дії, на підставі яких встановлено дисциплінарний проступок. Також позивач зазначає, що на даний час відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ним кримінального правопорушення, а тому вважає, що відповідач ухвалюючи зазначені накази не керувався жодними належними та допустимими доказами, на підставі яких було прийняте рішення про його звільнення.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.43).

Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву від 30.11.2020 (а.с.46-52) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з огляду на наступне.

25.02.2020 о 23.55 до ГУНП у Волинській області надійшла інформація про те, що цього ж дня у м. Володимир-Волинський Волинської області слідчими Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Львові, спільно з працівниками Управління служби безпеки України у Волинській області, в рамках кримінального провадження №42020030000000007 від 11.01.2020, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України, викрито під час отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які вимагали неправомірну вигоду в цивільної особи в розмірі 5000 гривень, за вирішення питання про не складання адміністративного протоколу зa ст.130 КУпАП відносно останнього, що мало місце на початку січня 2020 року. 25.02.2020 було викрито під час отримання частини неправомірної вигоди посередника, якого було затримано та грошові кошти в сумі 4600 гривень вилучено.

З метою об`єктивного дослідження обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 керівництвом ГУНП у Волинській області видано наказ від 27.02.2020 №289 “Про призначення та проведення службового розслідування”.

Так, за результатами проведеного службового розслідування наказом ГУНП у Волинській області від 27.03.2020 №662/в за порушення службової дисципліни, обов`язків поліцейського встановлених пунктом 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Закону України “Про Національну поліцію”, вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у вчиненні дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у чому він обґрунтовано підозрюється, і як наслідок призвело до вступу в неділові стосунки з цивільною особою та отримання від неї частини неправомірної вигоди за вирішення питання про не притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підриває авторитет Національної поліції, невиконання ним покладених функціональних обов`язків, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено у статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, інспектору сектору реагування патрульної поліції № 1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач ознайомлений зі змістом вказаного наказу 15.04.2020, що підтверджується його особистим підписом.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

04.12.2020 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не повідомив його про місце, час, і спосіб проведення службового розслідування, висновок службового розслідування для ознайомлення не був наданий, пояснень не надавав, а тому мотиви та правові підстави прийняття наказу №662/в від 27.03.2020 йому не були відомі. Крім цього позивач вказує, що доводи відповідача при вчинення ним дисциплінарного проступку ґрунтуються лише на припущеннях, є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак спірні накази про звільнення позивача з поліції є протиправними та підлягають скасуванню.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.02.2010 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 в лавах Національної поліції України.

Відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 11.08.2017 №136о/с “По особовому складу” ОСОБА_1 був призначений інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції.

27.03.2020 відповідачем видано наказ №662/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області”, відповідно до пункту 1 якого за порушення службової дисципліни, обов`язків поліцейського, встановлених пунктом 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 23 Зaкoну України “Про Національну поліцію”, вимог пyнктів 1, 2, 3, 4, 6 частини 3 статті 1, статті 2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBC України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у вчиненні дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, у чому він обґрунтовано підозрюється, і як наслідок призвело до вступу в неділові стосунки з цивільною особою та отримання від неї частини неправомірної вигоди за вирішення питання про не притягнення до дисциплінарної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підриває авторитет Національної поліції, невиконання ним покладених функціональних обов`язків, Присяги Національної поліції, текст якої закріплено у статті 64 Закону України “Про Національну поліцію”, інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Наказом ГУНП у Волинській області від 21.04.2020 №127о/с “По особовому складу” старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” з 22.04.2020.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним наказам та наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України “Про Національну поліцію” (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом MBC України від 09.11.2016 №1179 (далі – Правила №1179) та іншими нормативно-правовими актами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: “Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки”.

В частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут згідно з преамбулою визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Так, стаття 1 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (частина третя статті 18).

За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ вказаного Порядку у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з наказом начальника ГУНП у Волинській області від 27.02.2020 №289 “Про призначення та проведення службового розслідування” з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки факту можливого порушення службової дисципліни начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області майором поліції ОСОБА_2 та інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що призвело до вступу поліцейськими в неділові стосунки з громадянином ОСОБА_3 та отримання від нього 25.02.2020 через посередника неправомірної вигоди в розмірі 5000 гривень за не складання адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно останнього.

Підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт начальника УКЗ ГУНП у Волинській області від 26.02.2020, в якому зазначалось наступне.

25.02.2020 о 23.55 до BIOC YKЗ ГУHП надійшла інформація про те, що слідчими CБУ у Волинській області спільно з працівниками ТУ ДБР, розташованого в м. Львові, викрито під час отримання неправомірної вигоди начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_2 та інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Попередньо установлено, що CУ CБУ у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030000000007 від 11.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України, за фактом вимагання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди в громадянина ОСОБА_3 в розмірі 5000 гривень, за не складання адміністративного протоколу за ст.130 КУпАП відносно останнього, що мало місце на початку січня 2020 року. 25.02.2020 було викрито під час отримання неправомірної вигоди посередника, a саме громадянина ОСОБА_5 , якого було затримано та грошові кошти в сумі 5000 гривень вилучено

Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

При цьому згідно з пунктом 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

За приписами статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Як слідує із висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП у Волинській області 26.03.2020, дисциплінарна комісія встановила, що 11.01.2020 Другим слідчим відділом CУ TУ ДБР, розташованого у м.Львові, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020030000000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками правоохоронного органу за вчинення дій, що входять до їх компетенції.

Так, 08.01.2020 близько 20.00 інспектор CPПП №1 Володимир-Волинського BП Кулік І.В. разом із начальником СРПП №1 Володимир-Волинського BП Рибачиком В.О., здійснюючи патрулювання на службовому транспортному засобі Мітсубісі Аутлендер, н.з. НОМЕР_1 , пo вул. Поліської Січі у м.Володимир-Волинський Волинської області, зупинили автомобіль Мазда, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , за підозрою у вчиненні останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, a саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відібрав від ОСОБА_6 пояснення про те, що останній 09.01.2020 керував вищевказаним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та вилучив у нього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повідомивши, що у разі складання ним, ОСОБА_1 , протоколу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на нього буде накладено штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, ОСОБА_1 висловив ОСОБА_6 вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 5000 гривень, оскільки у такому випадку він не вживатиме заходів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та поверне йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 , що грошові кошти у розмірі 5000 гривень необхідно надати колишньому працівнику органів поліції - ОСОБА_7 .

У подальшому, 25.02.2020 близько 18.00, ОСОБА_6 , перебуваючи біля закладу громадського харчування Грузинська пекарня зустрівся з ОСОБА_1 . Під час зазначеної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про необхідність надання останньому неправомірної вигоди ОСОБА_7 . Після того, 25.02.2020 близько 21.30, ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_7 на території паркування транспортних засобів закладу громадського харчування Кафе Вулик, що знаходиться за адресою: м. Володимир-Волинський, вул.Луцька, 185, Волинської області, а саме в автомобілі ОСОБА_7 , Мерседес Бенс, н.з. НОМЕР_3 . У ході вказаної зустрічі, ОСОБА_6 передав йому грошові кошти у сумі 4600 гривень, a він у свою чергу, взяв вказані грошові кошти та повернув ОСОБА_6 посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 затримали в порядку ст.208 KПK України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, a предмет неправомірної вигоди у розмірі 4600 гривень працівниками правоохоронних органів вилучений під час обшуку автомобіля ОСОБА_7 .

26.02.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 KK України.

27.02.2020 Личаківським районним судом м. Львова ухвалено рішення про відсторонення ОСОБА_1 від посади інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир – Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області строком на два місяці, тобто до 27.04.2020

27.02.2020 Личаківським районним судом м. Львова відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 24.04.2020 та визначено розмір застави. Крім цього, ухвалою суду у випадку внесення застави на відповідний рахунок покладено на ОСОБА_1 певні обов`язки.

27.02.2020 на підставі частини 4 статті 2020 Кримінального процесуального кодексу України ,у зв`язку з внесенням на відповідний рахунок визначеного судом розміру застави ОСОБА_1 звільнений з під варти, із покладенням на нього обов`язків , які визначені ухвалою суду.

Відповідно до висновку службового розслідування від 26.03.2020 комісія прийшла до висновку про звільнення ОСОБА_1 з поліції.

Згідно п.6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За приписами частини 3 статті 11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи службовою особою правоохоронного органу грубо порушив свої службові обов`язки та обмеження і використовуючи надану владу та службове становище в с особистих корисних цілях, порушив обмеження встановлені Законом України “Про запобігання корупції”.

Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

На думку суду, службовим розслідуванням доведено скоєння інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Володимир-Волинського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.10.2020 № 814/2530/16.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.

Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Отже, провівши службове розслідування і встановивши беззаперечні докази вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, відповідач не мав чекати набрання законної сили рішенням суду про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, щоб притягнути його до дисциплінарної відповідальності на підставі припису п.6 ч.1 ст.77 Закону.

Щодо тверджень позивача про порушення порядку проведення службового розслідування в частині позбавлення права надати пояснення, то суд зазначає наступне.

Так, до відзиву відповідачем долучено пояснення ОСОБА_1 від 11.03.2020, з якого вбачається, що він відмовився надавати пояснення члену комісії ОСОБА_8 , покликаючись на статтю 63 Конституції України.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги Дисциплінарного статуту щодо виклику позивача для надання пояснень в межах службового розслідування, відтак доводи ОСОБА_1 про позбавлення його права надати пояснення суд відхиляє.

Крім того, доводи позивача про те, що він не був ознайомлений з висновком службового розслідування суд також до уваги не бере, оскільки право на ознайомлення з матеріалами службового розслідування реалізується особою шляхом подання відповідного клопотання чи заяви. Водночас в матеріалах справи відсутні докази подання позивачем заяви до ГУНП у Волинській області на ознайомлення з матеріалами службового розслідування і що така заява була відхилена відповідачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач довів правомірність свого рішення, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про Національну поліцію”, Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця В.Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604).

Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук