Рішення № 94259477, 20.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2021 р. Справа № 120/7806/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (далі - ТОВ «Вінпродтрейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації (далі - відповідач), у якому просило:

визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації при розгляді запиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації № 562 від 01.06.2020 року;

зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації надати повну інформацію на запит № 562 від 01.06.2020 року з урахуванням висновків суду;

витребувати у відділу освіти Літинської районної державної адміністрації додаткову угоду до договору № 1Г від 10.03.2017 року;

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 01.06.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» надіслано до розпорядника інформації -відділу освіти Літинської районної державної адміністрації запит про надання інформації № 562 від 01.06.2020 року із проханням надати публічну інформацію про використання бюджетних коштів відповідачем.

15.06.2020 року відповідач надав відповідь від 11.06.2020 року, яка на думку позивача є недостовірною, неточною та неповною інформацією на запит, без належно оформленої відмови у задоволенні решти інформації на запит. Зокрема, у відповіді не було надано інформації на питання №№ 4.5, 4.6 та 4.7 запиту.

Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою витребувано у Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації додаткову угоду до договору № 1 Г від 10.03.2017 року.

05.01.2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 05.06.2020 року на адресу Відділу освіти надійшов запит позивача № 562 від 01.06.2020 року. Листом від 11.06.2020 року № 104 - запит Відділ освіти Літинської районної державної адмінітрації повідомив запитувачу інформацію, які саме продукти харчування було закуплено, зазначено ціну договору та суму витрачних на закупівлю коштів.

Крім того, зважаючи на те, що ТОВ «Вінпродтрейд» просило надати копії всіх прибуткових накладних,однак кількість аркушів, які потрібно було копіюваи, перевищила 10 арк., то запитувачу було повідомлено, що всі копії буде надано після оплати ним витрат на копіювання документів та надано заявку та рахунок на оплату. При цьому надано 6 копій накладних та копію додаткового узгодження.

Щодо тверджень позивача, що відповідь на запит було надано не в повному обсязі та надано недостовірну інформацію, зокрема ненадано посвідчень про якість продукції, то зазначає, що під час постачання продовольчої сировини постачальником надавалися посвідчення про якість безпосередньо до закладів освіти, які були безпосереднім одержувачем продуктів харчування.

Відтак, Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на запит ТОВ «Вінпродтрейд» було надано повну та достовірну інформацію, яка наявна у розпорядженні відділу.

Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

01.06.2020 року ТОВ «Вінпродтрейд» звернулося до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації як розпорядника інформації, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитом вх. № 562 про надання інформації, у якому просив:

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту;

3. Надати копію договору, який було укладено в результаті проведеної процедури закупівлі;

4. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:

4.1. Яку кількість фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду) було закуплено відділом освіти Літинської районної державної адміністрації на підставі договору, який було укладено в результаті проведення процедури закупівлі від 15.03.2017 року по предмету закупівлі: ДК 021:2015:15300000-1 Фрукти, овочі та супутня продукція (ідентифікатор закупівлі UA - 2017-03-15-001224-b)?

4.2. Коли і на яку суму було укладено договір?

4.3. Надати копії всіх прибуткових накладих на вищевказаний товар, що постачався протягом всього терміну виконання даного договору.

4.4. Які саме фрукти і овочі (вказати найменування кожного виду) було закуплено та за якою ціною (вказати ціну 1 кг)?

4.5. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду та змінену ціну за 1 кг);

4.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 буо змінено ціну, надати копії цих документів.

4.7. Вказати змінену ціну та яку кількість фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.

4.8. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлі фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду) по вищевказаному договору?

5. Надати інформацію, у якій вказати, яким суб`єктом господарювання було виготовлено дану продукцію (із зазначенням назви виробника та його юридичної адреси).

6. Надати копії посвідчень про якість, декларації виробника і (або) інших документів, які посвідчують якість продукції, що пропонувалася і (або) постачалася ФОП ОСОБА_1 протягом всього терміну виконаня даного договору.

7. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на даний запит та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.

8. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

9. Надати відповідь на вказаний запит та надати інормацію вказану у запиті, копії запитуваних документів, завірених відповіно до чинного законодавства, у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного лист (у pdf. форматі) на е-mail ТОВ «Вінпродтрейд» v-p-t@ukr.net.

Листом відділу освіти Літинської районної державної адміністрації № 104 від 11.06.2020 року у відповідь на запит позивача на отримання публічної інформації повідомило, що наступне:

1. Даний запит зареєстрований та розглянутий.

2. Отримано 05.06.2020 року та зареєстровано 05.06.2020 року № 104-запит.

3. Інформація про використання бюджетних коштів, а саме:

3.1 Відділом освіти було закуплено:

апельсини - 361 кг;

банани - 600,660 кг;

капуста - 1245 кг;

лимони - 58 кг;

морква - 668 кг;

картопля - 654 кг.

3.2. Додаткове узгодження було укладено 10.03.2017 року № 1Г на суму 70000,00 грн.

3.3. Запитувані Вами документи, а саме копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, складаються з 269 сторінок. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання, сканування та друк. Граничні норми витрати на копіювання, сканування або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 740 (зі змінами). Розмір фактичних витрат на копіювання, сканування або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, та порядок відшкодування цих витрат, затвердженні наказом відділу освіти Літинської районної державної адміністрації від 25.05.2020 року № 133. На підставі вищенаведеного, направляємо Вам рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання, сканування або друк запитуваного документу. Після оплати рахунку необхідно надіслати у зручний для Вас спосіб (факс, пошта тощо) до відділу освіти Літинської районної державної адміністрації підтверджуючий документ щодо оплати. Одержати запитувану Вами інформацію Ви можете після отримання відділом освіти Літинської районної державної адміністрації підтверджуючого документа щоо повної оплати витрат на копіювання, сканування або друк запитуваних документів.

3.4 апельсини - 1 кг - 60 грн.;

банани - 1 кг - 33,10 грн.;

капуста - 1 кг - 7,50 грн.;

лимони - 1 кг - 65 грн.;

морква - 1 кг - 7,50 грн.;

картопля - 1 кг - 5.50 грн.

3.5. Протягом терміну виконання договору ціна закупівлі продуктів харчування не мінялася.

3.6. -

3.7. -

3.8. По вищевказаному договору на закупівлю продуктів харчування було використано 63256,50 грн.

4. Інформація про субєкта господарювання, який виготовив дану продукцію, міститься на етикетці кожного виду продукції, кожної поставки та на сертифікатах якості. Заклади освіти керуються «Інструкцією з діловодства у закладах загальної освіти» затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 року № 676. Цим нормативним документом обов`язковий перелік документів, що формуються і зберігаються, терміни зберігання їх. Сертифікати якості продукції не віднесені Інструкціями до тих документів, які зберігаються в закладі. Сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товару і зберігаються в закладах до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікат якості продукції за 2017 рік в закладах освіти немає.

5. Декларацію виробника та якісне посвідчення на дані продукти харчування немає можливості надати, так як сертифікати якості продукції надаються продавцем в момент передачі товар і зберігаються в закладах освіти до кінця використання цього товару. На момент, коли був зроблений запит на інформацію, сертифікатів якості продукції за 2017 рік в закладах освіти немає.

6. Відповідальна особа за надання інформації на даний запит - юрист відділу освіти Бовкун Інна Анатоліївна, тел. - (04347) 21736.

7. Ви можете надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» на електронну адресу відділу освіти: litin.vorda@ukr.net.

До вказаного листа відповідач додав копію додаткового узгодження № 1Г від 10.03.2017 року; копії прибуткових накладних; заяву № 68 від 10.06.2020 року; рахунок № 68 від 10.06.2020 року.

Позивач вважає, що відповідач надав недостовірну інформацію у відповідь на запит № 562 від 01.06.2020, а саме не було надано інформації на питання №№ 4.5, 4.6 та 4.7, а тому позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI.

За змістом статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Водночас відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).

Так, згідно зі ст. 1 Закону № 2657-XII інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Крім того, за змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

В силу положень статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Згідно з частиною четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі, яка має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частина перша статті 20 Закону № 2939-VI зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області як до розпорядника публічної інформації із запитом № 562 від 01.06.2020 (вх. № 104-запит від 11.06.2020) відносно закупівлі фруктів, овочів та супутня продукція до закладів освіти Літинського району Вінницької області на підставі договору про публічні закупівлі № 1Г від 23.01.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939-VI).

Позивач зазначає, що відповідач не надав повної та достовірної інформації на запит № 562 від 01.06.2020, зокрема з наступних питань під №№ 4.5, 4.6, 4.7 запиту:

4.5. Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду та змінену ціну за 1 кг);

4.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ФОП ОСОБА_1 буо змінено ціну, надати копії цих документів.

4.7. Вказати змінену ціну та яку кількість фруктів та овочів (вказати найменування кожного виду) було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.

Як видно з відповіді Відділу освіти від 11.06.2020 № 104-запит, відповідачем на запитання 4.5, 4.6 та 4.7 щодо зміни протягом терміну виконаня договору ціни закупівлі фруктів та овочів, зазначено, що протягом терміну виконання договору ціна закупівлі продуктів харчування не мінялася.

Разом з тим, позивач вважає, що надана інформація є неправдивою, неповною та не відповідає дійсності, посилаючись на відомості з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів. Так, позивач зауважує, що зазначеному порталі міститься інформація про зміну ціни договору № 1Г від 23.01.2017. На підтвердження цієї інформації позивач надає електронний витяг із зазначеного веб-порталу, з якого вбачається, що до договору № 1Г від 23.01.2017 було укладено додаткову угоду (від 10.03.2017 року), на підставі якої вартість угоди збільшилась на 70000,00 грн, а 13.11.2017 року зменшилась на 6743,50грн.

Однак у відповіді на запит позивача відповідач зазначає, що протягом терміну виконання договору ціна на продукти харчування не змінювалась.

З огляду на викладене суд погоджується з твердженнями позивача, що надана на його запит інформація не може вважатися достовірною, адже є очевидно суперечливою та не відповідає іншій загальнодоступній інформації.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо не надання відповіді на запитання № 5 та № 6.

Відповідно до пункту 15 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України № 242/329 від 01.06.2005, продукти харчування та продовольча сировина повинні надходити до навчальних та оздоровчих закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).

Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік № 578/5).

Згідно з пунктом 1.4 Переліку № 578/5 цей Перелік є нормативно-правовим актом, призначеним для використання всіма організаціями при визначенні строків зберігання документів, їх відборі на постійне та тривале (понад 10 років) зберігання (далі - архівне зберігання) або для знищення.

Відповідно до пункту 1.7 вказаного переліку строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.

Відповідно до статті 1987 розділу ІІ Переліку № 578/5, підрозділ 6 "Якість продукції, стандартизація, технічний контроль продукції", строк зберігання для актів якості продукції, що приймається від постачальників становить 3 роки.

Водночас згідно з пунктом 2.10 цього переліку обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Таким чином, строк зберігання таких документів станом на дату подання позивачем запиту не закінчився, тоді як обов`язок відповідача отримати такі документи прямо визначений договором № 1 Г від 23.01.2017.

При цьому суд зауважує, що як розпорядник зазначеної інформації Відділ освіти не може обмежувати її для публічного доступу, оскільки за своєю правовою природою ця інформація є публічною та дійсно вважається суспільно необхідною, на чому правомірно наголошує позивач.

Підсумовуючи, суд констатує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що: по-перше, у даному випадку відповідач вважається розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону № 2939-VI та несе обов`язки, визначені цим законом; по-друге, відповідач був зобов`язаний надати позивачу повну та достовірну інформацію, яка запитувалась у запиті № 562 від 01.06.2020; по-третє, відповідач надав неповну та недостовірну інформацію на такий запит, чим порушив законне право позивача на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора Продана В.М. та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 562 від 01.09.2020 про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 562 від 01.06.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору вартість 1 (однієї) години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів.

Як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 11.02.2020, на виконання умов договору № 562 від 01.09.2020 адвокатом Кравчуком М.О. позивачу надано правничу допомогу у виді складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 562 від 01.06.2020 Відділом освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області. Адвокатом було затрачено 2 (дві) години часу. Вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. При цьому загальна вартість наданих послуг розраховувалась наступним чином: 2000,00 (грн) х 2 (год) = 4000,00 грн. Враховуючи пункт 2.1 Договору, згідно з яким вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн, загальна вартість наданої товариству правової допомоги склала 3000,00 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 3920 від 10.12.2020 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги за Договором № 562 від 01.09.2019.

Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно мали місце та доводяться належними, допустимим та достовірними доказами.

У той же час, суд вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Як свідчать детальний опис робіт, виконаних адвокатом відповідно до договору про надання правничої допомоги №562 від 01.09.2020, представником позивача надавались послуги зі складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації у зв`язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації №562 від 01.06.2020. Вказані документи свідчать про те, що складність справи адвокатом визначено як "незначна" та затрачено 2 години часу на складання позовної заяви, а загальна вартість наданих послуг відповідно до договору становить 3000 гривень.

При цьому, слід звернути увагу на тому, що відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень та про що зазначено відповідачем у своєму клопотанні про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, представником позивача до Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах ТОВ "Вінпродтрейд" подано значну кількість позовних заяв, які стосуються ненадання Відділом освіти Літинської РДА відповіді на запити, у яких також йдеться про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які за своїм змістом є однотипними (зокрема, справа №120/560/20, №120/561/20, №120/751/20, №120/752/20, №120/893/20, №120/895/20, №120/1018/20, №120/1019/20, №120/1063/20, №120/1081/20, №120/1133/20, № 120/1152/20, №120/1823/20, № 120/1946/20,№ 120/5130/20, № 120/5329/20,№ 120/6180/20 тощо).

Відтак, на переконання суду, посилання у детальному описі робіт, виконаних адвокатом відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.09.2020, на те, що адвокатом витрачено дві години часу на складання позовної заяви щодо оскарження бездіяльності відділу освіти Літинської РДА в частині ненадання повної відповіді на запит №562 від 01.06.2020 є необгрунтованими, адже як свідчить зміст поданих ТОВ "Вінпродтрейд" до Вінницького окружного адміністративного суду позовних заяв, то усі вони стосуються бездіяльності відділу освіти Літинської РДА щодо ненадання відповіді на різні запити.

Суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, оскільки відповідний розмір визначений у договорі про надання правничої допомоги.

Втім, кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 2 годин, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну вимогу, що пов`язана із розглядом одного запиту позивача про отримання публічної інформації. Підготовка позову такої категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що наявність такої кількості подібних спорів між сторонами, які є та були предметом розгляду в суді, та ініційовані одним і тим самим адвокатом від імені позивача, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви.

Також суд враховує, що предмети позовів у всіх цих справах подібні та стосуються ненадання або відмови у наданні інформації на запити ТОВ "Вінпродтрейд" про надання Відділом публічної інформації.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 3000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи.

Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 1500,00 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Отже, за результатами розгляду цієї справи на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн, а всього 3602,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії відділу освіти Літинської районної державної адміністрації щодо надання неповної інформації на запит ТОВ «Вінпродтрейд» про надання інформації № 562 від 01.06.2020 року.

Зобов`язати відділ освіти Літинської районної державної адміністрації розглянути запит про надання інформації № 562 від 01.06.2020 року та надати повну інформацію на запит в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн, а всього 3602,00 грн. (три тисячі шістсот дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 20.01.2021

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (код ЄДРПОУ 34886897, вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034);

відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141383, вул. Героїв Чорнобиля,15, смт. Літин, Літинський район Вінницька область, 22300).

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна