Рішення № 94259472, 20.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2021 р. Справа № 120/6420/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2896, Військової частини А1619 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2896 (далі-відповідач1) та Військової частини А1619 (далі- відповідач 2), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2896 та Військової частини А1619 щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178;

зобов`язати Військову частину А2896 та Військову частину А1619 надати довідку про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з 02 лютого 2018 по 14 лютого 2020 року він проходив військову службу за контрактом у Військової частині А2896.

Наказом командира Військової частини А2896 № 45 від 14.02.2020 року позивача було звільнено у запас відповідно до пункту 2 «а» частини 5 статті 26 ( у зв`язку із закінченням терміну контракту) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 12 травня 1992 року та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14.02.2020 року.

14.09.2020 року позивач звернувся до Військової частини А2896 з заявою про надання довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

Вказану заяву відповідач отримав 22.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак на час звернення до суду позивач відповіді не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Зобов`язано Військову частину А2896 з дня отримання цієї ухвали подати до суду у 15-денний строк інформацію щодо результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.09.2020 року, а також інформацію про вартість речового майна.

11.12.2020 року представником відповідача 1 подано відзив на адміністративний позов, у якому він зазначає, що командування Військової частини А2896, підтверджує той факт що позивач дійсно не отримував компенсації за неотримане речове майно, що належало йому до видачі у зв`язку з його особистим небажанням.

Військова частина А2896 перебуває на грошовому забезпеченні Військової частини А1619.

Однак позивач при звільненні з рапортом до Військової частини А2896 про отримання компенсації за неотримане речове майно та довідки про вартість речового майна, що належало позивачу до видачі та нарахуванню грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не звертався.

Також відповідач 1, вказує, що позивачем порушений порядок подання позовної заяви за принципом територіальної підсудності на розгляд даної справи, оскільки юридична адреса Військової частини А2896 є: 66000, Одеська область, місто Кодима, вулиця Садова, 3.

За таких обставин, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив він проходив військову службу за контрактом у Військової частині А2896.

Відповідно до посвідчення від 28.03.2019 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Наказом командира Військової частини А2896 № 45 від 14.02.2020 року позивача було звільнено у запас відповідно до пункту 2 «а» частини 5 статті 26 ( у зв`язку із закінченням терміну контракту) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 12 травня 1992 року та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14.02.2020 року.

14.09.2020 року позивач звернувся до Військової частини А2896 з заявою про надання довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

Вказану заяву відповідач отримав 22.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Однак на час звернення до суду позивач відповіді не отримав.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян, які знаходяться на службі в Збройних Силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Частиною шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Нормативно правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно зі статтею першої Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписом частини першої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 (далі - Порядок № 178).

Цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за не отримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Згідно із пунктами 2-4 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Пунктом четвертим Розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232 (далі - Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

У відповідності до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, зокрема, щодо належного матеріального та побутового забезпечення, враховуючи особливості військової служби, з метою стимулювання досягнення високих результатів у службовій діяльності. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

У цьому контексті суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.10.2018 року у справі № 803/756/17, у постанові від 17.01.2019 року у справі № 822/2309/17, застосовування у пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

За висновком суду касаційної інстанції, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного свідчить те, що у пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Таким чином, на переконання суду, позивач як військовослужбовець відповідно до пункту 3 Порядку № 178 має право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яка має бути виплачена відповідачем.

Відповідачем 1 надано довідку про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу № 19, яка складає 2782,94 грн. Доказів виплати позивачу компенсації за неотримане майно відповідач не навів та відповідних доказів не надав.

Разом з тим, судом встановлено, що дана довідка підписана начальником речової служби Військової частина А2896, пгоджена начальником речової служби Військової частина А1619.

Військова частина А2896 перебуває на грошовому забезпеченні Військової частини А1619.

З огляду на викладене, суд вважає, що саме відповідачем 2 допущено протиправну бездіяльність щодо проведення розрахунку при звільненні та виплати позивачу у день виключення зі списків військової частини грошової компенсації за неотримане речове майно.

Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, враховуючи, що відповідачем не надано доказів виплати відповідної суми компенсації на час розгляду справи судом, суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину А1619 надати довідку про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

Щодо доводів відповідача1 про те, що позивачем порушено правило територіальної підсудності звернення до суду, оскільки позов до юридичної особи пред`являється за їхнім місцезнаходженням, тобто Одеська область, м. Кодима, то суд звертає увагу на те, що положеннями ч. 1 ст. 25 КАС України врегульовано питання територіальної юрисдикції (підсудності), а саме, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з паспортних даних позивача, місце його проживання є: АДРЕСА_1 .

А відтак, позивачем не порушено правило підсудності звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючисьст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1619 щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

Зобов`язати Військову частину А1619 надати довідку про вартість речового майна, що належить ОСОБА_1 до видачі та на підставі зазначеної довідки нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею: 20.01.2021

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач1: Військова частина А2896 (код ЄДРПОУ 00046657, вул. Садова, 3, м. Кодима, Одеська область, 66000);

Відповідач2: Військова частина 1619 (код ЄДРПОУ 26615118, вул. Першого Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна