
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/6946/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волинець В.М.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідачів: Герман І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі
в с т а н о в и в :
19.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у період з 27.02.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу на різних посадах у Вінницькому міському відділі УМВС України у Вінницькій області та за час несення служби відпрацював 88 добових змін.
У період з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року проходив службу у Вінницькому відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та відпрацював 87 добових змін.
На переконання позивача, в порушення положень Додатку 22 до Наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі" №499 від 31.12.2007 року, яким передбачена доплата за службу в нічний час в розмірі 35% посадового окладу, у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ з 27.02.2014 по 06.11.2015 відповідачем здійснена не була, а відтак в нього виникло право на її стягнення в судовому порядку.
Крім того, в супереч Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відповідачем не було здійснено виплату доплати за службу в нічний час у період проходження служби з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року в розмірі 35% посадового окладу.
Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись з цим позовом до суду, в якому просив:
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на його користь заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.06.2014 по 06.11.2015 року в сумі 814,99 грн. та заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 11.09.2018 року в сумі 2667,51 грн.
Ухвалою суду від 24.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою призначено справу до розгляду на 17.12.2020 року.
10.12.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вказав, що оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області не ліквідовано, ГУНП у Вінницькій області не є належним відповідачем в частині позовних вимог про стягнення доплати за службу у нічний час у період 27.02.2014 року по 06.11.2015 року.
Що стосується періоду проходження служби з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року, зазначили, що згідно відповіді управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Вінницькій області №1955/29/01-2020 від 0312.2020 року, в довідках обліку несення поліцейськими служби в нічний час, відсутня інформація про виконання ОСОБА_1 службових обов`язків в нічний час, а тому відповідні нарахування та доплати не проводились.
Крім того, представник вказала, що Наказом ГУНП у Вінницькій області №516 від 11.04.2019 року затверджено Положення про Вінницьке відділення поліції. Пунктом 1 цього Положення передбачено, що Вінницький відділ поліції являється відокремленим структурним підрозділом ГУНП у Вінницький області та згідно із законодавством України реалізовує повноваження Національної поліції на території м.Вінниці та Вінницького району та підпорядковується начальникові ГУНП.
Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що без визнання бездіяльності керівника підрозділу поліції, де проходив службу позивач, даний позов являється передчасним, оскільки керівником структурного підрозділу не надавалась інформація до ГУНП у виді довідки встановленого зразка про залучення ОСОБА_1 до служби в нічний час.
Також, представник відповідача заперечила щодо наданого позивачем розрахунку про стягнення заборгованості в частині доплати за службу в нічний час.
Враховуючи вищевикладене, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
17.12.2020 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року замінено відповідача Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.06.2014 року по 06.11.2015 року, на належного відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області. Цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 14.01.2021 року.
14.01.2021 року представником Управління МВС України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому остання заперечує щодо задоволення позовних вимог, зокрема вказала, що в довідках обліку несення поліцейськими служби в нічний час за період 2014-2015 роки, що подавались до УФЗБО УМВС України у Вінницькій області відсутня інформація про виконання позивачем службових обов`язків в нічний час, а тому надбавка за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась.
На переконання представника відповідача, в даному випадку відсутня бездіяльність УМВС, а без наявності довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час, складених керівниками структурних підрозділів, де проходив службу позивач, позовні вимоги є передчасними.
У судовому засіданні 14.01.2021 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог та просила у їх задоволенні відмовити, з мотивів наведених у відзивах на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 у період з 27.02.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та перебував на посадах: оперуповноважений сектору державної служби боротьби з економічною злочинністю Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області, слідчий відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області, слідчий відділення розслідування злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотиків слідчого відділу Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області (а/с 15).
Відповідно до обліків у книгах нарядів несення служби у складі слідчо-оперативної групи Вінницького міського відділу, позивач з 01.06.2014 року по 06.11.2015 року відпрацював 14 добових змін (а/с 15).
Згідно листа ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №8 від 13.01.2021 року з 27.02.2014 року по 06.11.2015 року надбавка за службу в нічний час ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
На переконання позивача, оскільки Додаток 22 до Наказу Міністерства внутрішніх справ України №499 від 31.12.2007 року, у період проходження ним служби з 27.02.2014 по 06.11.2015, передбачав доплату за службу в нічний час в розмірі 35% посадового окладу, а відповідна доплата здійснена не була, в нього виникло право на її стягнення в судовому порядку.
Також, судом встановлено, що у період з 06.11.2015 року по 11.09.2018 року позивач проходив службу у Вінницькому відділі поліції ГУНП у Вінницькій області та відповідно до книг нарядів несення служби у складі слідчо-оперативної групи позивач відпрацював 38 добових змін (а/с 17).
Згідно довідки про види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року, надбавка за службу в нічний час йому не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач зазначає, що в супереч Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відповідачем не було здійснено виплату доплати за службу в нічний час у період проходження служби з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року в розмірі 35% посадового окладу.
Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутись з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (далі - Закон №565-XII, у редакції, чинній на час проходження служби позивачем в органах внутрішніх справ) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Частиною першою статті 16 Закону №565-XII передбачено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114, у редакції, чинній на час проходження служби позивачем в органах внутрішніх справ), встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно з пунктом 12 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону №565-XII форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 Постанови №1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання вказаної Постанови №1294 Міністерством внутрішніх справ України видано Наказ від 31.12.2007 №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція №499, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №499 ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Суд зазначає, що частинами 12 та 13 статті 22 Закону України №565-XII передбачено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова норма також міститься у Положенні №114, а саме в абзаці 1 пункту 21 цього Положення, згідно з яким для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
Згідно абзацу 3 пункту 21 Положення №114 при змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
Суд зазначає, що порядок здійснення компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні визначено пунктом 3.7 Розділу ІІІ "Виплата грошового забезпечення" Інструкції №499.
Так, підпунктом 3.7.1. пункту 3.7 Інструкції №499 передбачено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
При цьому, згідно з підпунктом 3.7.4. пункту 3.7 Інструкції №499 підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є:
а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ;
б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.
Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин (підпункт 3.7.5 пункту 3.7 Інструкції №499).
Пункт 3.7.6 цієї Інструкції говорить, що службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.
Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.
Суд зазначає, що пунктом 3 Постанови №1294 затверджені, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25 - 28, 33.
Так, додатком 26 Постанови №1294 визначено розмір доплати за службу в нічний час - у розмірі 35 % окладу.
В той же час, у додатку 22 до Інструкції №499 міститься аналогічна правова норма, яка передбачає, що розмір доплати за несення служби у нічний час встановлено на рівні 35 % від посадового окладу.
Згідно з пунктами 3, 4 Інструкції №499 установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, затвердженому Інструкцією.
Наведене є підставою для висновку про те, що питання виплати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, доплати за несення служби у нічний час урегульовано Інструкцією МВС України №499 та грошове забезпечення за службу в нічний час мало бути нараховано у розмірі 35 % посадового окладу.
Як зазначає позивач, у період з 01.06.2014 року по 06.11.2015 року ним відпрацьовано 88 добових змін, за які, згідно розрахунку заборгованості за доплату в нічний час наданий позивачем, належить стягнути 814,99 грн.
Разом з тим, відповідач заперечує щодо зазначеного та вказує, що згідно листа ліквідаційної комісії Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області від 26.05.2020 року позивачем відпрацьовано лише 14 добових змін, за які, згідно розрахунку заборгованості за доплату в нічний час наданий представником УМВС України у Вінницькій області, належить стягнути 139,40 грн.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження несення служби в нічний час у період з 01.06.2014 року по 06.11.2015 року, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви графіки чергувань у слідчому відділенні розслідування злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів СВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області у період з грудня 2014 року по листопад 2015 року, не є належними та допустими доказами в розумінні КАС України, оскільки останні не містять інформації, що чергування відбувалось цілодобово, в приміщенні міліції. А відтак, наявність лише графіку чергувань в складі слідчого відділу розслідування злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, без наявності інформації про форму таких чергувань (період доби, місце, обов`язки чергуючої особи та інше), не свідчить про те, що таке чергування відноситься до служби в нічний час, за яке передбачено доплата у розмірі 35% від посадового окладу.
При цьому, представник УМВС у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву зазначив, що вказані чергування не відносяться до добових.
Згідно листа ліквідаційної комісії Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області від 26.05.2020 року, під час несення служби в органах внутрішніх справ у період з 01.06.2014 року по 06.11.2015 року, відповідно до обліків у книгах нарядів несення служби у складі слідчо-оперативної групи Вінницького міського відділу, встановленні наступні дати несення ОСОБА_1 служби у добових змінах: 14.06.2014, 25.06.2014, 05.07.2014, 26.07.2014, 02.08.2014, 06.08.2014, 29.08.2014, 03.09.2014, 13.09.2014, 01.10.2014, 05.10.2014, 30.10.2014, 03.11.2014, 22.11.2014 року (14 добових змін)(а/с-16).
При цьому, згідно п.6.12 Інструкії з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, СОГ чергують цілодобово.
Враховуючи, що у період з 01.04.2014 по 06.11.2015 року позивач проходив службу у складі слідчо-оперативній групі, яка згідно п.6.12 Інструкції №940 чергує цілодобово, останнім відпрацьовано 14 добових змін, за які належить стягнути з УМВС України у Вінницькій області заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час.
При цьому, суд зауважує, що окремого розрахунку доплати за роботу у нічний час Постановою №1294 та Наказом №499 не передбачено.
Разом з тим, визначаючись щодо суми, яку належить стягнути з УМВС України у Вінницькій області, суд зазначає, що розрахунки заборгованості по доплаті за службу в нічний час здійснюються за формулою:
- посадовий оклад поділити на кількість годин фактичного часу у відповідному місяці, при 40 годинному робочому тижні = (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на кількість годин фактичного часу служби в нічний час помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = розмір доплати за службу в нічний час.
При цьому, з метою визначення норми годин робочого часу за кожний місяць суд застосовував інформацію визначеною Міністерством праці та соціальної політики України за спірний період.
Розрахунок доплати за період з червня по листопад 2014 року:
- червень 2014 року (800/151 х 12 х 35%) = 22,25 грн.;
- липень 2014 року (800/181 х 12 х 35%) = 18,26 грн.;
- серпень 2014 року (800/160 х 18 х 35%) = 31,50 грн.;
- вересень 2014 року (800/176 х 12 х 35%) = 19,09 грн.;
- жовтень 2014 року (800/184 х 18 х 35%) = 27,39 грн.;
- листопад 2014 року (800/160 х 12 х 35%) = 21 грн.
Всього: 139,49 грн.
Таким чином, заборгованість УМВС України у Вінницькій області перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час становить 139,49 грн., а не 814,99 грн., як просив позивач.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час за період 01.06.2014 року по 06.11.2015 року у сумі 139,49 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII).
За змістом положень частини десятої статті 62 цього Закону до гарантій професійної діяльності поліцейського віднесено право поліцейського на своєчасне і в повному обсязі отримання грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" ( далі - Постанова № 988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 постановлено виплачувати поліцейським доплату за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 у відповідності до статті 94 Закону № 580-VIII та Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як зазначає позивач, у період з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року ним відпрацьовано 87 добових змін, за які, згідно розрахунку заборгованості за доплату в нічний час наданий позивачем, належить стягнути 2667,51 грн.
Разом з тим, відповідач заперечує щодо зазначеного та вказує, що згідно листа Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області №К-15зі/200/01-20р від 27.05.2020 року позивачем у складі СОГ відпрацьовано 38 добових змін, за які, згідно розрахунку заборгованості за доплату в нічний час наданий представником ГУ НП у Вінницькій області, належить стягнути 1163,02 грн.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження несення служби в нічний час у період з 07.11.2015 року по 11.09.2018 року, суд дійшов висновку, що оцінка належності та допустимості таких доказів, аналогічна графікам чергувань позивача в органах внутрішніх справ.
При цьому, представник ГУНП у Вінницькій області у відзиві на позовну заяву зазначив, що вказані чергування не відносяться до добових.
Згідно листа Вінницького відділу поліції ГНПН у Вінницькій області від 27.05.2020 року №К-15зі/200/01-20р, у відповідності до книг нарядів несення служби у складі слідчо-оперативної групи були встановлені наступні дати несення служби ОСОБА_1 у добових змінах у період з 06.11.2015 року по 11.09.2018 року у Вінницькому відділі поліції ГУНП у Вінницькій області, а саме:
- 26.12.2016, 04.01.2017, 09.01.2017, 11.02.2017, 27.02.2017, 08.03.2017, 19.03.2017, 02.04.2017, 10.04.2017, 09.05.2017, 15.05.2017, 30.05.2017, 05.06.2017, 12.06.2017, 05.07.2017, 15.07.2017, 02.08.2017, 09.08.2017, 10.09.2017, 19.09.2017, 04.10.2017, 20.10.2017, 15.11.2017, 26.11.2017, 09.12.2017, 14.12.2017, 19.12.2017, 15.01.2018, 23.01.2018, 02.02.2018, 15.02.2018, 31.03.2018, 06.04.2018, 07.05.2018, 13.05.2018, 08.06.2018, 10.07.2018. 31.07.2018 року (38 добових змін)(а/с-17).
При цьому, суд зауважує, що згідно п.6.12 Інструкії з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, СОГ чергують цілодобово.
Враховуючи, що у період з 06.11.2015 року по 11.09.2018 року позивач проходив службу у складі слідчо-оперативній групі, яка згідно п.6.12 Інструкції №940 чергує цілодобово, останнім відпрацьовано 38 добових змін, за які належить стягнути з ГУНП у Вінницькій області заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час.
Разом з тим, визначаючись щодо суми, яку належить стягнути з ГУНП у Вінницькій області, суд зазначає, що розрахунки заборгованості по доплаті за службу в нічний час здійснюються з врахуванням пункту 11 Розділу ІІ Порядку № 260:
- посадовий оклад поділити на кількість годин фактичного часу у відповідному місяці, при 40 годинному робочому тижні = (годинна ставка за службу в нічний час) помножити на кількість годин фактичного часу служби в нічний час та помножити на 35% (встановлений законодавством розмір доплати в нічний час) = розмір доплати за службу в нічний час.
При цьому, з метою визначення норми годин робочого часу за кожний місяць суд застосовував інформацію визначеною Міністерством праці та соціальної політики України за спірний період.
Розрахунок доплати за період з грудня 2016 по липень 2018 року:
- грудень 2016 року (2400/176 х 6 х 35%) = 28,63 грн.;
- січень 2017 року (2400/159 х 12 х 35%) = 63,39 грн.;
- лютий 2017 року (2400/160 х 12 х 35%) = 63 грн.;
- березень 2017 року (2400/175 х 12 х 35%) = 57,6 грн.;
- квітень 2017 року (2400/152 х 12 х 35%) = 66,31 грн.;
- травень 2017 року (2400/159 х 18 х 35%) = 95,09 грн.;
- червень 2017 року (2400/159 х 12 х 35%) = 63,39 грн.;
- липень 2017 року (2400/168 х 12 х 35%) = 60 грн.;
- серпень 2017 року (2400/175 х 12 х 35%) = 57,6 грн.;
- вересень 2017 року (2400/168 х 12 х 35%) = 60 грн.;
- жовтень 2017 року (2400/167 х 12 х 35%) = 60,35 грн.;
- листопад 2017 року (2400/176 х 12 х 35%) = 57,27 грн.;
- грудень 2017 року (2400/160 х 18 х 35%) = 94,5 грн.;
- січень 2018 року (2400/168 х 12 х 35%) = 60 грн.;
- лютий 2018 року (2400/160 х 12 х 35%) = 63 грн.;
- березень 2018 року (2400/167 х 6 х 35%) = 30,18 грн.;
- квітень 2018 року (2400/159 х 6 х 35%) = 31,69 грн.;
- травень 2018 року (2400/159 х 12 х 35%) = 63,39 грн.;
- червень 2018 року (2400/159 х 6 х 35%) = 31,69 грн.;
- липень 2018 року (2400/176 х 12 х 35%) = 57,27 грн.;
Всього: 1164,35 грн.
Таким чином, заборгованість ГУ НП у Вінницькій області перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час становить у загальній сумі 1164,35 грн., а не 2667,51 грн., як просив позивач.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи представника ГУ НП у Вінницькій області, що без визнання бездіяльності керівника підрозділу поліції, де проходив службу позивач, щодо не подання довідок обліку несення позивачем служби в нічний час до бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Вінницькій області, на переконання суду не може бути підставою для обмеження права позивача на доплату за роботу в нічний час.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.12.2020 року справа 120/3764/20-а.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснював позивачу доплату за службу в нічний час, а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час за період з грудня 2016 по липень 2018 року в сумі 1164,35 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення судових втрат, слід вказати наступне.
Згідно ч. 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Разом з тим, виходячи з предмету спору у даній адміністративній справі, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Щодо стягнення на користь позивача витрат понесених ним на правову допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Зокрема, згідно частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Надаючи оцінку письмовим доказам, суд наголошує, що на підставі п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 18.11.2020 року року № 47/20, додаток №1 до Договору №47/20 про надання правової допомоги від 18.11.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №47/20 від 19.11.2020 року, розгорнутий акт прийомки виконаних послуг по договору №47/20 про надання правової допомоги від 18.11.2020 року, а також квитанція до прибуткового касового ордера №1, що підтверджує оплату в розмірі 2000 грн. за надані послуги згідно Договору про надання правової допомоги №47/20 від 18.11.2020 року.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 2000 грн. є співмірними з загальною кількістю часу, витраченого адвокатом на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів.
Водночас, суд також враховує, що згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог, що складає 748,80 грн. та підлягає розподілу між відповідачами солідарно.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час в сумі 139,49 грн. (сто тридцять дев`ять гривень сорок дев`ять копійок).
Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час в сумі 1164,35 грн. (одна тисяча сто шістдесят чотири гривні тридцять п`ять копійок).
В іншій частині позову, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 374,40 грн. за рахунок бюджетних асигнування Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 08592106).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 374,40 грн. за рахунок бюджетних асигнування Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40108672);
Відповідач: Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 08592106).
Рішення у повному обсязі виготовлене: 19.01.2021 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Судове рішення № 94259391, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 14.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/6946/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: