
У Х В А Л А
про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
20 січня 2021 р. Справа № 120/312/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (вул. Соборна, б. 50, м.Вінниця, 21050)
про: визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі – відповідач) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є учасником бойових дій та, відповдіно, має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач зазначає, що протягом 2017-2020 років виплати до 05 травня разової грошової допомоги йому здійснено у зменшеному розмірі, ніж це передбачено ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому 19.12.2020 року звернувся до відповідача із заявою про доплату разової грошової допомоги. Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, листом від 04.01.2021 року за вих. № С-08-154839/8-04-32 відмовив у здійсненні такої доплати. Позивач з цим не погоджується та зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказує, що на час виплати разової грошової допомоги діяла редакція ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Одночасно у позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом. Вказує, що оскаржуване правопорушення є триваючим, оскільки кошти так досі й не виплачені. У зв`язку з чим він змушений був звертатися з відповідною заявою до відповідача з проханням їх виплатити. Дану заяву позивач розцінює як досудове врегулювання спору.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходив з наступного.
У відповідності до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, як визначено ч.2 ст. 122 КАС України, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Системний аналіз норм доводить, що для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності органів державної влади встановлюється шестимісячний строк. При цьому, суд наголошує, що законодавцем моментом початку перебігу такого строку є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів. У випадку якщо законодавством передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 19.12.2020 року звернувся до відповідача щодо доплати разової грошової допомоги. За наслідками розгляду вказаної заяви відповідач відмовив у здійсненні таких виплат. Саме з моменту отримання відповіді на своє звернення позивач дізнався, що його права порушені.
В контексті цього, суд вказує, що позивач мав правомірні очікування здійснення такої виплати.
Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади діятиме саме так, а не інакше.
Більш того, для того аби вимога могла вважатися «активом», що підпадає під дію ст. 1 протоколу № 1, Європейський суд з прав людини у справі «Дроан проти Франції» зазначив, що позивач повинен довести, що вона має достатні підстави в національному праві, приміром, що існує усталена судова практика національних судів на її підтвердження. Якщо це вдасться зробити – до гри вступає концепція «правомірних очікувань».
Варто також зазначити, що головне призначення категорії «правомірного очікування» у тому, аби надати індивідові можливість юрисдикційного захисту, навіть у тих пограничних ситуаціях, коли останній не здатен достеменно вказати на конкретну норму позитивного права, яка в тій чи іншій ситуації була порушена.
Таким чином, враховуючи все вище викладене, а також зважаючи на обставини справи, суд вбачає, що у даному випадку у позивача були правомірні очікування отримання компенсації за невикористану додаткову відпустку. Тому саме з моменту відмови відповідача у виплаті, позивач дізнався, що його права порушені.
За таких обставин, на переконання, суду строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Відповідно до ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
При цьому, ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
В свою чергу, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України).
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах визначених ч. 1 цієї статті, заявами по суті є позов та відзив (ч. 3 ст. 263 КАС України).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що дана справа є незначної складності, від так вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження. Підстави для залишення її без руху, без розгляду або для відмови у відкритті провадження на даній стадії судового процесу відсутні.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 160, 161, 171, 248, 256, 263 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.
Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Запропонувати відповідачеві протягом 15-денного строку, з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 261 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, а також докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Витребувати у відповідача протягом 5-ти днів, з моменту отримання даної ухвали, належним чином засвідчені копії матеріалів пов`язаних з виплатою позивачеві разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2017 року по 2020 рік.
Попередити відповідача про те, що у разі ненадання доказів, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
Судове рішення № 94259382, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/312/21-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: