Рішення № 94259363, 19.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 січня 2021 р. Справа № 120/6720/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі – ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 8500,00 грн. У зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 у добровільному порядку борг не сплатила, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з платника податків.

Ухвалою суду від 19.11.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Окрім того, цією ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення, зокрема визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.

Копію ухвали суду про відкриття провадження надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві та збігається з адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ). Однак, 07.12.2020 року до суду повернувся не вручений конверт зі вкладенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з положеннями частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від останньої не надійшов, суд відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 з 13.02.2014 року (номер запису 21470000000004599) зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність за КВЕД 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами).

11.02.2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” за результатом якої складено акт (довідку) фактичної перевірки №67/02/32/05/06/ НОМЕР_1 , зареєстрований в органах ДПС 12.02.2020 року.

Висновками акту встановлено порушення відповідачем вимог статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв”.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення №67/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 03.03.2020 року про застосування фінансових санкцій, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 згідно з абзацу 17 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Копія вищевказаного рішення та акту фактичної перевірки направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 11.03.2020 року, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 14).

Заборгованість виникла 10.04.2020 року та підтверджується обліковою карткою платника податків за 2020 рік, актом про результат фактичної перевірки №67/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 11.02.2020 року, рішенням про застосування фінансових санкцій №67/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 03.03.2020 року.

Відповідачем суми податкової заборгованості у визначений законом строк не сплачено, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17 (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України - визначаються Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі – Закон №481/95).

Згідно з абзацом 13 частини 2 статті 17 Закон №481/95 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

З відомостей облікової картки платника податків (а.с. 9-10) вбачається, що відповідачем було частково погашено суму податкового боргу, а саме у розмірі 1500 грн., тому станом на 31.07.2020 року за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 8500,00 грн.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі – Порядок № 790), однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктами 10, 11 цього ж Порядку № 790 передбачено, що у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду. Суми фінансових санкцій, стягнені відповідно до цього Порядку, зараховуються до бюджету згідно із законодавством.

Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку (пункт 13 Порядку № 790).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, якщо суб`єкт господарювання протягом 30 днів після отримання рішення про застосування фінансових санкцій не виконав останнє, то у контролюючого органу, у даному випадку у ГУ ДПС у Вінницькій області, виникає право звернення до суду з метою стягнення таких штрафних санкцій.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, що виник на підставі рішення, яким визначені грошові зобов`язання, доказів оскарження якого у адміністративному та судовому порядку сторонами не надано, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів погашення такої заборгованості у повному обсязі, яка вважається узгодженою, позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у розмірі 8500,00 грн. є обґрунтованими.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Вінницькій області дотримана процедура визначення заборгованості відповідача та повідомлення останнього про прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Однак, вказані дії позивача не призвели до сплати ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у повному розмірі.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій №67/02/32/05/06/ НОМЕР_1 від 03.03.2020 року у встановленому порядку не скасоване, відповідач добровільно фінансові санкції не сплатила, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Рішення в повному обсязі виготовлено: 19.01.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна