Рішення № 94258509, 20.01.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокуСправа № 912/3689/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/3689/20

за позовом: Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30

до: Фізичної особи-підприємця Громова Сергія Михайловича, АДРЕСА_1

про стягнення 64 538,73 грн

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (далі - АТ "ТАСКОМБАНК", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області, яка містить вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Громова Сергія Михайловича (далі - ФОП Громов С.М., відповідач) заборгованості в розмірі 64 538,73 грн, з яких: 56 666,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,03 грн заборгованості по відсоткам, 7 350,00 грн заборгованості по комісії, 522,70 грн пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 21.12.2019 щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Ухвалою від 23.11.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3689/20; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через 30 днів з дня відкриття провадження у справі; встановив відповідачу та позивачу строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

22.12.2020 суд розпочав розгляд справи та 20.01.2021 продовжив розгляд справи по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, хоча був належним чином повідомлений про наявність відкритого провадження по справі №912/3689/20, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 56).

Виходячи з дати отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження (27.11.2020), встановлений судом строк на подання відзиву закінчився 14.12.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність забезпечення прав осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши докази у справі судом встановлено наступні обставини.

21.12.2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі - банк) та ФОП Громов С.М. (далі - позичальник) підписано заяву-договір №ID7483578 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") (далі - Кредитний договір) (а.с. 5-6).

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

За умовами п. 1.2 Кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Розділом 2 Кредитного договору визначені умови надання кредиту, а саме:

- розмір кредиту - 60 000,00 грн. (п. 2.1);

- валюта кредиту - гривня;

- вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом - 0,0001% річних (п. 2.3.1);

- розмір комісійної винагороди - є фіксованою та складає 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно) (п. 2.3.2);

- терміни і порядок погашення кредиту - терміни і порядок погашення кредиту - згідно графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору;

- строк кредиту - 36 місяців з дати укладення Договору (п. 2.6.).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.

Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.6 цього Договору.

У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу, в зв`язку з чим:

- умови цього Договору визначаються банком та доводяться загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому (п. 4.2.1);

- особа, що виявила намір укласти Договір, не може запропонувати банку внести зміни до запропонованих умов Договору або запропонувати включення до Договору своїх умов (п. 4.2.2);

- у випадку незгоди зі змістом та формою цього Договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти Договір, має право відмовитись від його укладення (п. 4.2.3);

- вимоги щодо зміни або розірвання цього Договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього Договору та законодавства України (п. 4.2.4).

Договір №ID7483578 від 21.12.2019, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Згідно з п. 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт - кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес) - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/Бізнес", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідач скористався своїм правом та, на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинив правочин, підписавши заяву-договір №ID7483578 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") електронно-цифровим підписом (а.с. 9-11).

Суд враховує, що правовий статус електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Одним із елементів обов`язкового реквізиту є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з електронним цифровим підписом автора.

Накладання електронного цифрового підпису завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичної сили. Юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними електронними цифровими підписами та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Таким чином Кредитний договір, підписано повноважними представниками сторін.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк", Банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов`язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Кошти за Договором Відповідачем було отримано у передбачений Кредитним договором спосіб - шляхом перерахування на відповідний рахунок, зазначений в Кредитному договорі (п. 1.2) та Заяві від 20.12.2019, що підтверджується відповідною Випискою (а.с. 17), отже Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

Як вказує позивач, умови Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, у зв`язку з чим 04.09.2020 АТ "ТАСКОМБАНК" направив ФОП Громову С.М. повідомлення-вимогу про дострокове погашення заборгованості в розмірі 64 538,73 грн, з яких: 56 666,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,03 грн відсотки, 7 350,00 грн комісія, 522,70 грн пені протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення (а.с. 28).

Норми права, які застосовано судом.

Відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язання, в силу якого одна сторона (у тому числі боржник) зобов`язана вчинити певну дію на користь іншої сторони, а інша сторона (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно загальних умов виконання, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка аргументів сторін та поданих доказів.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов кредитного договору, 21.12.2019 банком надані позичальнику кредитні кошти у розмірі 60 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 21.12.2019 по 03.09.2020.

Водночас, із змісту вказаної виписки вбачається, що позичальником було порушено Графік погашення кредиту, внаслідок чого у банка виникло право вимагати дострокове повернення всієї наданої суми кредитних коштів.

Окрім того, як зазначалось вище, у п.п. 2.3.2 п. 2.3 Кредитного договору сторони домовились про сплату відповідачем позивачу комісійної винагороди у розмірі 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно), а у пп. 2.3.1 п. 2.3 та п. 2.5 Кредитного договору погоджено розмір процентної ставки за користуванням кредиту 0,0001% річних, які повинні сплачуватись щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів, які передують календарному числу місяця, у яке було укладено Договір, включно із цим числом.

Наведені вище положення кредитного договору узгоджуються з нормами законодавства та відповідають свободі договору, закріпленої в ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.

Як встановлено, позивач надав відповідачу кредитні кошти, а відтак, відповідач зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом та комісійну винагороду.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків і комісійної винагороди за період з 21.12.2019 до 02.09.2020, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.

Під час розгляду справи відповідачем заборгованість та розрахунок банку не заперечено, доказів на спростування розрахунку не подано.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення 522,70 грн пені, нарахованої згідно пункту 3.3. Кредитного договору за загальний період з 03.03.2020 по 03.09.2020 (відповідно до розрахунку позивача, а.с. 15-16).

В силу статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.3 заяви-договору № ID 7483578 передбачено, що у випадку порушення будь-якого із грошових зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 24.03.2020 по 03.09.2020, нарахованої на суму простроченої заборгованості по кредиту та комісії, є обґрунтованими.

З підстав наведеного та враховуючи зазначені вище положення законодавства і погоджені в Кредитному договорі строки та порядок розрахунків, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи заборгованості ФОП Громова С.М. за Кредитним договором в розмірі: 56 666,00 грн по тілу кредиту, 0,03 грн по відсоткам, 7 350,00 грн по комісії та 522,70 грн пені.

Враховуючи, що 29.07.2020 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача, кошти підлягають стягненню з Громова Сергія Михайловича , як фізичної особи - громадянина, оскільки зобов`язання фізичної особи-підприємця після його припинення не припиняються, а залишаються за ним як фізичною особою.

Так, згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

До підприємницької діяльності фізичних осіб, згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України, застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

При цьому враховано, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Інших судових витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Громова Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код 09806443) 56 666,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,03 грн заборгованості по відсоткам, 7 350,00 грн заборгованості по комісії, 522,70 грн пені, а також 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Акціонерному товариству "ТАСКОМБАНК" за адресою: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30 та на електронну адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_2; Громову Сергію Михайловичу за адресою: АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 20.01.2021.

Суддя В.В.Тимошевська