Вирок № 94248528, 18.01.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/78/21

Єдиний унікальний № 742/2679/19

ВИРОК

Іменем України

18 січня 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Коваленка А.В. , за участі секретаря судових засідань Риндя Л.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019270210000959 по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кролевець Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, солдата військової служби за контрактом у військовій частині А1479, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у гуртожитку АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.406 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Книша Р.А. ,потерпілий – ОСОБА_2 , обвинувачений – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Гавриленка Ю.С.,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04.07.2019 року близько 22 год. 00 хв., перебуваючи у кімнаті начальника варти, яка розміщена на території військового містечка №3 в м.Прилуках Чернігівської області, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок статутних взаємовідносин між військовослужбовцями, будучи зобов`язаним бездоганно і неухильно дотримуватись порядку несення військової служби упродовж встановленого законом строку, в порушення вимог ст.17, 65 Конституції України, ст.97, 104 п.8 (додаток 17), 220 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, ст.9, 11, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, направленим на порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, за відсутності між ними відносин підлеглості, будучи невдоволеним реакцією ОСОБА_2 на отримані зауваження, наніс один удар кулаком правої руки по лівому стегну останнього та один удар кулаком правої руки по задній лівій стороні тулуба солдата ОСОБА_2 .

Вказаними діями ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки, що виразилися у нанесенні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у виді закритої травми черевної порожнини, розриву селезінки, внутрішньочеревної кровотечі, які згідно з висновком експерта №176 від 22.07.2019 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт нанесення 04.07.2019 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 одного удару кулаком правої руки по лівому стегну останнього та одного удару кулаком правої руки по задній лівій стороні тулуба солдата, що спричинило тяжкі наслідки, які виразилися у нанесенні ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Свою вину у скоєному та цивільний позов ОСОБА_1 визнав повністю, щиро у цьому розкаявся, неодноразово під час судовому розгляду просив вибачення у потерпілого та пояснив, що не мав наміру завдати ОСОБА_2 тяжких ушкоджень з такими наслідками.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, отримавши згоду всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні насильства, яке спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.406 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування в повному обсязі заподіяної як потерпілому, так і закладу охорони здоров`я, матеріальної шкоди та часткове відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1 , судом встановлено не було.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує конкретні обставини справи, вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, сукупність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , за відсутності обставин, які б його обтяжували, а також особу самого обвинуваченого, який раніше не судимий (а.п.93), на даний час несе військову службу за контрактом у військовій частині А1479 (а.п.104), де зарекомендував себе з негативної сторони (а.п.92), однак за місцем навчання та постійним місцем реєстрації характеризується виключно позитивно (а.п.94-95), його стан здоров`я, зокрема те, що за місцем проходження військової служби на стан здоров`я не скаржився (а.п.91), на обліку ні у лікаря-нарколога, ні у лікаря-психіатра він не перебуває (а.п.90), а також факт того, що в судовому засіданні він неодноразово привселюдно просив у потерпілого вибачення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України, шляхом призначення покарання нижче від найнижчої межі,встановленої ч.3 ст. 406 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та з урахуванням обставин справи та особи засудженого, який є військовослужбовцем , суд вважає за можливе на підставі ст..62 КК України, замінити позбавлення волі на у дисциплінарному батальйоні на той же строк, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде повністю відповідати як характеру скоєного ним злочину, його суспільній небезпеці, так і особі обвинуваченого, а тому зможе належним чином посприяти виправленню ОСОБА_1 і запобігти вчиненню ним нових злочинів, а також посприяє безперешкодному відшкодуванню ним заподіяної потерпілому моральної шкоди.

Військовим прокурором Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, зумовлених стаціонарним лікуванням потерплого ОСОБА_2 у сумі 3028,02 грн (а.п.22-44), який обвинувачений в судовому засіданні визнав та відповідно до квитанції №0.0.1603467566.1 від 03.02.2020 року (а.п.105) відшкодував завдані ним закладу охорони здоров`я витрати в повному обсязі, а тому прокурор відмовився підтримувати даний позов в зв`язку з добровільним відшкодуванням шкоди обвинуваченим., а тому в цій частині провадження у даній справі підлягає закриттю.

Потерпілим ОСОБА_2 з вернувся з позовноюзаявою про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1670,06 грн та моральної шкоди в сумі 500000,00 грн (а.п.51-60).

Після уточнення позовних вимог в зв`язку з добровльним відшкодуванням обвинуваченим матеріальних збитків, позивач просив стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.

Відповідно до квитанції про здійснення на ім`я ОСОБА_2 адресного поштового грошового переказу №0245 від 30.01.2020 року (а.п.106) матеріальна шкода в сумі 1670,06 грн йому також була повністю відшкодована.

З квитанції про здійснення на ім`я ОСОБА_2 адресного поштового грошового переказу №0246 від 30.01.2020 року (а.п.106) вбачається, що в рахунок відшкодування заподіяної ОСОБА_2 моральної шкоди йому було відшкодовано 2000,00 грн.

Крім того, потерпілий в судовому засіданні вказав, що обвинуваченим сплачено йому ще 2000 гривень.

Зважаючи на те, що внаслідок нанесених ОСОБА_2 умисними діями ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, потерпілий отримав закриту травму черевної порожнини, внутрішньочеревну кровотечу та розрив селезінки, яку в подальшому йому було повністю видалено, що є документально підтвердженим та не оспорювалося жодним з учасників провадження, суд вважає розумною, справедливою і цілком співмірною з розміром заподіяних ОСОБА_2 таким ушкодженням здоров`я душевних страждань суму моральної шкоди розміром 100000 грн, яку визнано обвинуваченим, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню і з урахуванням сплачених обвинуваченим коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди з останнього підлягає стягненню 96 000 гривень.

Судові витрати та речові докази в межах даного кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.370-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.406 КК України, і призначити покарання з урахуванням вимог ст..69КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.

На підставі ст.62 КК України замінити ОСОБА_1 призначене покарання за вчиненне ним кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 406 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік на тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.

Провадження у справі за цивільним позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону (вул.Шевченка, 57, м.Чернігів, 14030) в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» (код – 34549336, адреса: вул.Київська, 56, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у гуртожитку військової частини А1479, смт Дружба, Ічнянський район, Чернігівська область, про стягнення витрат, зумовлених стаціонарним лікуванням потерплого, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 , моральну шкоду розміром 96000 (дев`яносто шість тисяч) грн 00 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя А.В.Коваленко