
Справа № 464/3366/20
пр.№ 2/464/418/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.01.2021 Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.,
секретаря судових засідань Бігун Ю.І.,
за участю: представників позивача – Куп`як В.М., Білецької О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект» про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Позивач 30.06.2020 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки при звільненні та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивує тим, що він з 10.12.2018 працював на підприємстві ТзОВ «Металік-комплект» токарем 5 розряду, 12.05.2020 звільнений з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату. Вказав, що починаючи з листопада 2019 року відповідач припинив виплачувати йому заробітну плату. Просить стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату в розмірі 37 115,67 грн. за період з 01.01.2020 по 12.05.2020. Крім цього, просить стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 8757 грн. 63 коп. Крім того, з врахуванням збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати за період з 13.05.2020 по 13.11.2020 в розмірі 53796 грн. 87 коп., виходячи з середньоденного заробітку 417,03 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду, оскільки останній порушив право позивача на отримання заробітної плати, такі порушення призвели до моральних страждань, він залишився без коштів для існування, як людина похилого віку, інвалід 2-ї групи загального захворювання шукав додаткові доходи, щоб забезпечити свою сім`ю елементарними засобами для існування. Моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 10 000 грн., просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 11.09.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 21.09.2020 після усунення позивачем недоліків продовжено розгляд справи і призначено до розгляду на 15.10.2020.
Судовий розгляд відкладався за клопотанням представника відповідача 15.10.2020, 05.11.2020. Ухвалою від 13.11.2020 розгляд відкладено у зв`язку зі збільшенням позовних вимог.
25.11.2020 представником відповідача подано письмові пояснення по справі щодо заяви про збільшення позовних вимог, які долучені до матеріалів справи. Зокрема зазначає, що відповідачем не визнаються вимоги позивача. Вказує на те, що є спір щодо розміру належних позивачу сум, а відтак вимога про стягнення є передчасною та не підлягає задоволенню. Крім того, вказує, що відповідно до ст.233 КзПП працівник може звернутись до суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався про порушення свого права. Оскільки, про невиплату заробітної плати позивач дізнався в січні 2020 року, позов подано до суду 25.06.2020, тому вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Крім цього, зазначає, що заявлена сума середнього заробітку у розмірі 53796,87 гривень є неспівмірною до заборгованості по заробітній платі, яка, на думку відповідача, становить 17 515,45 гривень. Крім цього, не підлягає задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки така нічим не обгрунтована. Просить відмовити у позові.
Представники позивача Куп`як В.М., що діє згідно довіреності від 18.08.2020 (а.с.37), Білецька О.Р., що діє згідно ордеру на надання правової допомоги (а.с.35,36) вказані позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект», в останнє судове засідання не з`явився, хоча про дату, місце та час розгляду повідомлявся належним чином. Скерував до суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника, який зайнятий в іншій справі. При цьому, будучи присутнім в попередніх судових засіданнях проти обґрунтованості позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи. Враховуючи можливість відповідача як юридичної особи скористатись правовою допомогою іншого представника, суд вважає за необхідне відхилити дане клопотання та завершити розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10.12.2018 по 12.05.2020 працював на посаді токаря 5 розряду у ТОВ «Металік Комплект», що підтверджується копією тудової книжки (а.с. 13-15).
Наказом № 24о/с від 12.05.2020 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до довідки про доходи від 02.04.2020, виданої відповідачем, дохід ОСОБА_1 як токара 5 р. за листопад 2019 року становить 9639,99 грн., за грудень 2019 року- 7875,46 грн. (а.с.53)
Згідно із ст. ст. 21, 43 Конституції України, ст. ст. 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Жодного документального підтвердження про виплату вказаних коштів позивачу відповідач суду не представив, в зв`язку з чим суд, враховуючи вимоги позивача та представлені документи, вважає доведеним, що позов в цій частині підставний і заборгованість по зарплаті за період з 01.01.2020 по 12.05.2020 в розмірі 37 115,67 грн. слід стягнути з відповідача.
Щодо вимоги про стягнення вихідної допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.44 КЗпП, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Методика нарахування середньої заробітної плати визначена в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 № 100 (далі-Порядок).
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо
Виходячи з розміру середньої заробітної плати за робочий день, розрахунок якої здійснено відповідно до Порядку №100 і який становить 417,03 грн., розмір вихідної допомоги (417,03 грн. х 21 день) становить 8757,63 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Аналіз норм ст.ст. 47, 116 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Судом враховано, що між сторонами відсутній спір про розмір належних позивачу при звільненні сум, доказів зворотнього суду не надано, при цьому, виплата належних позивачу сум на час розгляду справи з вини відповідача не проведена, а тому суд приходить до висновку, що позивачем підставно заявлено вимогу про стягнення з відповідача середній заробіток за весь час затримки.
Як вбачається з матеріалів справи позивача звільнено 12.05.2020. Заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати позивачу досі не виплачена. Розмір заробітної плати ОСОБА_1 в листопаді 2019 року склав 9639,99 грн., в грудні 2019 року склав 7875,46 грн. Отже, розмір середньоденної заробітної плати складає 417,03 грн. (17515,45 /42= 417,03 грн.) Період з 13.05.2020 (наступний робочий день після звільнення) по 13.11.2020 (згідно заяви про уточнення) становить 129 днів. Тому обрахований позивачем середній заробіток за весь час затримки в розмірі 53 796,87 гривень (417,03 грн. х129 днів) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому, оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов`язком роботодавця, а не працівника, відтак вищевказані суми визначені судом без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.
Підстави для зменшення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку відсутні.
Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, суд керується ст.237-11 КЗпП, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу, які б давали підстави вважати про спричинення йому відповідачем моральних страждань, не обгрунтовано в чому така шкода полягає. У зв`язку з чим суд відмовляє позивачу у стягненні моральної шкоди.
На підставі оцінених всіх наявних доказів як в сукупності, так і кожен зокрема, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача в розмірі 908 гривень на користь держави.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 23 ЦК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд,-
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект» про стягнення невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 37 115 грн. 67 коп., вихідну допомогу у розмірі 8 757 грн. 63 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 53 796 грн. 87 коп., а всього 99 670 гривень 17 копійок, провівши утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект» на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Металік-комплект", м.Львів, вул.Зелена, 301, ЄДРПОУ 25548673.
Рішення суду виготовлено та підписано 19.01.2021.
Суддя: О.Ю.Горбань
Судове рішення № 94245501, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 14.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/3366/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: