Вирок № 94242016, 19.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12739/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря Лецак Н.В., прокурора Веремчук Р.В. обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шевченко В.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42020070210000081 від 18.09.2020 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, інспектора прикордонного контролю 3 категорії-дозиметрист 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Соломоново" 1 категорії (тип Б) Чопського прикордонного загону, сержант,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 21.12.2018 проходить військову службу у Державній прикордонній службі України.

Відповідно до наказу начальника Чопського прикордонного загону від 26.06.2020 № 325-ос сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора прикордонного контролю 3 категорії-дозиметриста 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Соломоново" 1 категорії (тип Б).

У відповідності до п. 3.3 посадової інструкції інспектора прикордонного контролю 3 категорії-дозиметриста 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби "Соломоново" 1 категорії (тип Б), сержант ОСОБА_1 своїми основними завданнями мав зокрема: особисте здійснення заходів прикордонного контролю під час служби з охорони державного кордону, виявлення та затримання порушників законодавства з прикордонних питань, виконання обов`язків передбачених ст. ст. 11-15 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України тощо.

З огляду на викладене, сержант ОСОБА_1 , при виконанні службових завдань за своєю посадою відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

16.09.2020 близько 13:00 год. знаходячись неподалік міжнародного пункту пропуску "Тиса" у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області під час розмови з ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення висловив прохання останньому про передачу йому на постійній основі неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США за кожен транспортний засіб, котрий перевозить товари через пункт пропуску "Тиса" за вчинення ним, ОСОБА_1 , як службовою особою, при виконанні обов`язків військової служби у прикордонному наряді в інтересах ОСОБА_2 , як того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, які полягають у сприянні безперешкодному пропуску транспортних засобів в обхід загальної черги та не створенні перешкод у швидкому перетині ними державного кордону України.

Він же, 26.09.2020 о 19:18 год., керуючись єдиним злочинним умислом, знаходячись на місці несення служби в міжнародному пункті пропуску "Тиса" у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, умисно, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2810 гривень, шляхом їх перерахування на вказану ОСОБА_1 банківську карту АТ «Монобанк» (АТ «Universal Bank») № НОМЕР_1 , за організацію ним, ОСОБА_1 як службовою особою при виконанні обов`язків військової служби в прикордонному наряді, безперешкодного пропуску в обхід черги та нестворені перешкод щодо одного транспортного засобу Volkswagen Caddy, р.н. НОМЕР_2 , яким з Угорщини до України перевозились товари побутового вжитку (продукти харчування, побутова хімія) для ОСОБА_2 .

Згодом, 30.09.2020 о 17:42 год. керуючись єдиним злочинним умислом, знаходячись на місці несення служби в міжнародному пункті пропуску "Тиса" у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, умисно, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2795 гривень, шляхом їх перерахування на вказану ОСОБА_1 банківську карту АТ «Монобанк» (АТ «Universal Bank») № НОМЕР_1 , за організацію ним, ОСОБА_1 як службовою особою при виконанні обов`язків військової служби в прикордонному наряді, безперешкодного пропуску в обхід черги та нестворені перешкод щодо одного транспортного засобу Mercedes Benz, р.н. НОМЕР_3 , яким з Угорщини до України перевозились товари побутового вжитку (продукти харчування, побутова хімія) для ОСОБА_2 .

Надалі, 16.10.2020 о 06:43 год. керуючись єдиним злочинним умислом, знаходячись на місці несення служби в міжнародному пункті пропуску "Тиса" у селі Соломоново Ужгородського району Закарпатської області, умисно, із корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 5260 гривень, шляхом їх перерахування на вказану ОСОБА_1 банківську карту АТ «Монобанк» (АТ «Universal Bank») № НОМЕР_1 , за організацію ним, ОСОБА_1 як службовою особою при виконанні обов`язків військової служби в прикордонному наряді, безперешкодного пропуску в обхід черги та нестворені перешкод щодо двох транспортних засобів Mercedes Benz, р.н. НОМЕР_3 та Volkswagen Golf, р.н. НОМЕР_4 якими з Угорщини до України перевозились товари побутового вжитку (продукти харчування, побутова хімія) для ОСОБА_2 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України, тобто прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

30 листопада 2020 між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України майор юстиції Веремчук Руслан Володимирович, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинувачений у вказаному провадженні ОСОБА_1 , його захисник, - адвокат Шевченко Вікторія Сергіївна, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, тобто у проханні надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, а також сприяв досудовому слідству.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (27200 грн.) з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за ч.1 ст. 368 КК України, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 статті 368 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

При призначенні покарання суд враховує пом`якшуючі провину обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді, за ч.1 ст. 368 КК України у виді штрафу у розмірі 1600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить (27200 грн.) з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості і відповідно до примітки до ст. 45 КК України є корупційним злочином, та враховує підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.

Зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який під наркологічним диспансерним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, відомостей що характеризується негативно суду не надано, враховуючи, що відповідно до положень статті 50 КК України - покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, сторони дійшли згоди про можливість виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Запобіжний захід, ОСОБА_1 під час досудового розслідування обирався.

Питання про речові докази у кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 листопада 2020 року укладену між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону Західного регіону України майор юстиції Веремчук Руслан Володимирович, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та обвинувачений у вказаному провадженні ОСОБА_1 , його захисник, - адвокат Шевченко Вікторія Сергіївна, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене в угоді покарання у виді штрафу у розмірі 1600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (27200 грн.) з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2020 р. у вигляді накладення арешту на тимчасово вилучене майно: мобільний телефон Apple Iphone 7 чорного кольору із карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» - абонентським номером НОМЕР_5 та банківську карту «Монобанк» № НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_1 та арешт накладений на банківський рахунок карткового № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Монобанк» (АТ «UniversalBank», ЄДРПОУ 21133352 (МФО 322001), адреса:м. Київ, вул. Автозаводська 54/19 - після набрання цим вироком законної сили - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон Apple Iphone 7 чорного кольору із карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» - абонентським номером НОМЕР_5 та банківську карту «Монобанк» № НОМЕР_1 повернути власнику, три чеки про перерахунок грошових коштів на банківський рахунок карти «Монобанк»,копії контрольних талонів для проходження по «зеленому коридору» транспортного засобу без причепа та без товарів, видані 15.10.2020 на транспортні засоби р.н НОМЕР_6 та р.н. НОМЕР_4 залишити в матеріалах кримінального провадження, грошові кошти (предмет неправомірної вигоди) в сумі 4000,46 гривень повернути власнику ОСОБА_2 ..

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу залишити попереднім.

Заставу у розмірі 63060 грн. грн., внесену заставодавцем ОСОБА_3 за обвинуваченого ОСОБА_1 після набрання вироку законної сили повернути заставодавцю.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош