Рішення № 94233716, 18.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 січня 2021 року №520/15304/2020 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради №06-5793 від 30.07.2020 року про відмову видати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради взяти на облік та видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона разом зі своєю малолітньою донькою ОСОБА_5 30.07.2020 звернулася з заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, але отримала відмову, де управління вказало, що позивачем було подано документи, які не доводять факту проживання на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці. Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 06.11.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради, надав відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначив, що попередня довідка ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана Департаментом праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради, видана з порушенням вимог пункту 5 "Порядку оформлення та видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" та є недійсною.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За приписами статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась та до 2009 року проживала у м.Ровеньки Луганської області.

З 2009 року позивач разом зі своїм чоловіком переїхала до м.Києва.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народилася донька - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 27.03.2019 Дарницьким районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві.

2013 року сім`я повернулася до м.Ровеньки Луганської області, на підтвердження цього факту позивач надає виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Тимчасового витягу від 31.03.2014, відповідно до яких чоловік позивача - ОСОБА_7 був зареєстрований як фізична особа-підприємець у місті Луганськ та здійснював там свою підприємницьку діяльність.

Як стверджує позивач, вони з сім`єю мешкали до червня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 . Для підтвердження цього факту, ОСОБА_1 надає до позовної заяви копії медичних виписок, які видані ОСОБА_8 в період з 28.10.2013 по 12.05.2014 лікувальними закладами, які розташовані в м. Луганськ (а.с.12-16).

В червні 2014 року ОСОБА_1 разом з сім`єю, у зв`язку із проведенням антитерористичної операції, переїхала до м.Чернівці, де звернулася до Управління праці та соціального захисту населення, та отримала довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб від 05.04.2016 №7726-886 та №7726-606182. Тобто, позивач - ОСОБА_1 та її малолітня донька - ОСОБА_6 набули статус внутрішньо переміщених осіб.

У липні 2020 року позивач разом з сім`єю переїхали на постійне місце проживання до м. Харкова. ОСОБА_1 30.07.2020 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Московського району Харківської міської ради для зміни фактичного місця проживання.

Листом №06-5793 від 30.07.2020 управлінням було відмовлено у видачі довідок внутрішньо переміщених осіб, у зв`язку із тим, що на думку відповідача позивач не надав належних доказів проживання в зоні проведення антитерористичної операції на момент початку її проведення.

Не погоджуючись з рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, оформленим листом №06-5793 від 30.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав та прав своєї малолітньої доньки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 1 Закону 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина друга статті 4 Закону № 1706-VII).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1706-VII для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1706-VII заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини (частина сьома статті 4 Закону № 1706-VII).

Частиною дев`ятою статті 4 Закону № 1706-VII визначено, що порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У частині десятій статті 4 Закону № 1706-VII визначено підстави, з яких заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зокрема, якщо у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки (пункт 2).

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Частинами першою та другою статті 4-1 Закону № 1706-VII визначено, що Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Відповідно до п.4 Порядку № 509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Судом встановлено, що згідно з відмітки паспорта ОСОБА_1 , з 20.10.1995 позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , факт проживання підтверджується медичними довідками, які датуються 2013, 2014 роками.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують проживання ОСОБА_1 разом зі своєю малолітньою донькою на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

Пунктом 8 Порядку № 509 визначено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли, зокрема, у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки (підпункт 2).

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту.

Системним аналізом вищевикладених норм чинного законодавства встановлено, що Законом № 1706-VII, Порядком № 509 визначено вичерпний перелік підстав, з яких може бути відмовлено особі у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи. До таких підстав віднесено й наявність у державних органів відомостей про подання для отримання довідки завідомо неправдивих відомостей.

Разом з тим, нормами чинного законодавства не визначено поняття «завідомо недостовірні відомості» та не окреслено фактичних ознак, що вказують на недостовірність відомостей.

Суд вважає, що «завідомо недостовірні відомості» є оціночним поняттям та у повній мірі залежить від тих доказів, за результатами оцінки яких інформація може бути віднесена до недостовірної.

Так, як зазначає відповідач, недостовірність поданих позивачем відомостей полягає у тому, що інформація щодо дати переміщення до м. Харкова, яку надав позивач у заяві від 30.07.2020 – 2014 рік, є завідомо неправдивою, яка на думку відповідача підтверджується тим, що ОСОБА_1 народила доньку в м. Києві та отримувати допомогу при народженні дитини до досягнення дитиною трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що на думку Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради підтверджує факт постійного проживання позивача у м.Київ до 2014 року.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження постійного проживання ОСОБА_1 в м.Києві до 2014 року окрім припущень, на яких і ґрунтувалась відмова у видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Суд звертає увагу, що висновок відповідача про недійсність довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, які видані позивачу та її малолітній доньці у м. Чернівці, суд вважає неправомірно сформованим, оскільки відповідача не наділено такими повноваженнями для визначення законності чи протиправності рішення іншого суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи те, що ОСОБА_1 , яка зокрема діяла і в інтересах малолітньої дитини, надала всі необхідні документи відповідно до "Порядку оформлення та видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи" для отримання довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу, яка діяла і в інтересах ОСОБА_6 , у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які є взаємопов`язаними, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради оформлені листом №06-5793 від 30.07.2020 про відмову видати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради взяти на облік та видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144,м. Харків,61121, код ЄДРПОУ 25864181) судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.