Рішення № 94232883, 18.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12312/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (юридична адреса: 66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, № 26А; фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (юридична адреса: 66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, № 26А; фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105), в якому просить:

- Визнати протиправними дії Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо відмови у наданні інформації викладеної в листі за №02-29/100із від 06.11.2020 року з питань зазначених у запиті на інформацію ОСОБА_1 , зареєстрованому в Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області 02.11.2020 року.

- Зобов`язати Куяльницьху сільську раду Подільського району Одеської області надати відповідь ОСОБА_1 на запит від 02.11.2020 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що як розпорядник інформації, Відповідач відмовив у наданні публічної інформації, якою володіє. Фактично Відповідач скриває вказану інформацію безпідставно. Відповідач являється власником земель комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, розпоряджається ними і лише він володіє інформацією про вказані вільні земельні ділянки, про це свідчить відповідь ГУ Держгеокадастру в Одеської області №ПІ 687/1-706/0/63-20 від 26.10.2020 року.

Суд зауважує, що Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви чи клопотання від сторін.

23.11.2020 року від позивача надійшли пояснення до позову, заява про стягнення судових витрат з відповідача та клопотання про посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи

Інші заяви чи клопотання від сторін, до суду не надходили.

Процесуальні дії судом не вчинялись.

Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Обставини справи.

30.10.2020 року, Позивач подав до Відповідача запит на публічну інформацію для отримання відомостей про перелік вільним земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради за рахунок яких ним може бути надано громадянам України, дозвіл па розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства.

06.11.2020 року № 02-29/100із Відповідач надав відповідь, якою відмовив у наданні запитуваної публічної інформації, у зв`язку з чим Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 статті 3 Закону №2939-VI).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За приписами частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Частиною 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Висновки суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач запитував інформацію для отримання відомостей про перелік вільним земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради за рахунок яких ним може бути надано громадянам України, дозвіл па розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається із Відповіді від 06.11.2020 року № 02-29/100із, Відповідач аргументував свою відмову тим, що жодним законодавчим документом, а саме Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом», Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майко та їж обтяжень» та інших, не передбачено обов`язок сільської ради вести перелік вільних земельних ділянок на які може бути надало дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність. Даний обов`язок покладається на громадянина, який звертається за дозволом відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України. Дані графічні матеріали знаходяться у вільному доступі на кадастровій карті України.

Суд не погоджується із зазначеною відповіддю Відповідача, з огляду на наступне.

Аналізуючи приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд вважає, що передусім саме відповідач являється власником земель комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, розпоряджається ними, і лише він володіє інформацією про вказані вільні земельні ділянки, про це свідчить відповідь ГУ Держгеокадастру в Одеської області №ПІ 687/1-706/0/63-20 від 26.10.2020 року.

Крім того, Відповідач також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №127/28475/15-а) від 05 листопада 2019 року (справа №359/7966/16-а) та від 07 лютого 2020 року (справа № 127/13810/17).

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з доводами Позивача про те, що відповідачем надано інформацію для отримання відомостей про перелік вільним земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради за рахунок яких ним може бути надано громадянам України, дозвіл па розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахування судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауваживши, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу, суд зазначає наступне.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем надані до суду договір про надання правової допомоги від 28.06.2020 року,

На підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, представником позивача наданий до суду:

- акт виконаних робіт від 18.11.2020, який включає: виїзд до м. Подільська, зустріч, надання консультації заявнику, узгодження правової позиції – 1год. (1000 грн.); підготовка запиту – 30 хв. (600 грн.); вивчення відповіді на запит, зібрання доказів та підготовка позову – 2 год. (2000 грн.); збір доказів, підготовка та подання запитів – 30 хв. (500 грн.); приїзд до м. Подільська, зустріч, надання консультації заявнику, узгодження правової позиції стосовно участі у судових засіданнях – 1 год. (1000 грн.); додаткові пояснення – 30 хв. (500 грн.);

- квитанція про оплату у сумі 5800 грн.

Однак, суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу, крім того позов обґрунтовано наявністю рішення Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правову допомогу: виїзд до м. Подільська, зустріч, надання консультації заявнику, узгодження правової позиції, підготовка запиту, вивчення відповіді на запит, зібрання доказів та підготовка позову в розмірі 3500,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-73, 77, 139, 159, 241-246, 250-251, 263,371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (юридична адреса: 66350, Одеська область, Подільський район, с. Куяльник, вул. Куяльницька, № 26А; фактична адреса: 66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, 105) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області щодо відмови у наданні інформації викладеної в листі за №02-29/100із від 06.11.2020 року з питань зазначених у запиті на інформацію ОСОБА_1 , зареєстрованому в Куяльницької сільської раді Подільського району Одеської області 02.11.2020 року.

Зобов`язати Куяльницьху сільську раду Подільського району Одеської області надати відповідь ОСОБА_1 на запит від 02.11.2020 року відповідно до поставлених питань у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379835), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.