Рішення № 94231170, 19.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Справа № 160/14949/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у місті Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1314 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1314, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії командування військової частини А1314 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі;

- зобов`язати командування військової частини А1314 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2014 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 26 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1314 Сухопутних військ Збройних Сил України. Проте, на день звільнення йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 2014 по 2019 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 18.01.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Також, відповідач посилається на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2, в яких вказано, що індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Тому, відповідач вважає, що будь-яких протиправних дій по відношенню до позивача, відповідачем, вчинено не було.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині А1314 та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.09.2019 №474 звільнено у запас, відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і війському службу» за п.п «б» (за станом здоров`я).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1314 від 30.09.2019 №208 позивача з 26.10.2019 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача від 02.10.2020, відповідач листом від 21.10.2020 №1314/19/1745 повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення за час проходження військової служби в військовій частині А1314 в період з 2014 по 26.10.2019 нараховано та виплачено позивачу своєчасно в повному обсязі відповідно до вимог законодавства та інших керівних документів.

Стосовно виплати індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, відповідач зазначає, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 в період 01.01.2016 по 28.02.2018 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у Міністерства оборони України не було.

Відповідач у листі вказує, що відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №13700/з та від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за попередні періоди немає.

Не погодившись з відмовою у виплаті індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно ч. 2 та ч.3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Що стосується посилань відповідача на те, що індексація припинена у зв`язку з відсутністю фінансового ресурсу у Міністерства оборони України, суд враховує, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17 та від 19.07.2019 у справі №240/4911/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що в своїй діяльності відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому посилання відповідача на розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України, як підставу для невиплати індексації грошового забезпечення позивача, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Суд критично ставиться до висновків відповідача, викладених в листі від 21.10.2020 №1314/19/1745 про те, що індексація грошового забезпечення за час проходження військової служби в військовій частині А1314 в період з 2014 по 26.10.2019 позивачу нарахована та виплачена своєчасно в повному обсязі, оскільки жодних доказів на підтвердження даних обставин відповідачем не надано.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.77, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А1314 про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини А1314 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину А1314 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 2014 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська